Court ruling № 115454607, 06.12.2023, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

Провадження № 2-з/331/76/2023

Справа № 331/7389/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого-судді Скользнєвої Н.Г., розглянувши заяву Класичного приватногоуніверситету (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. № 70 «б») про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2023 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Класичного приватного університету до ОСОБА_1 , яку в подальшому було уточнено 06.12.2023 р., та за результатом розгляду якої позивач остаточно просить:

- відновити становище, яке існувало до порушення, - зарахувати кошти, фактично оплачені позивачем за кредитним договором № 16/2008/0865Фжр від 22.04.2008 року, укладеним між відповідачем та ПАТ КБ «Надра», у рахунок виконання рішення Кропивницького апеляційного суду від 30.11.2022 року у справі № 404/8493/18;

- визнати зобов`язання позивача перед відповідачем припиненим виконанням;

- зарахувати зустрічні однорідні позовні вимоги позивача та відповідача, які виникли на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.01.2023 року;

- визнати виконавчий лист № 404/8493/18, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.01.2023 року таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно, із зверненням до суду із уточненим позовом, Класичний приватнийуніверситет подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд в якості забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого 26.01.2023 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з Класичного приватного університету (код юридичної особи у ЄДР 19278502, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості за договором в сумі 84350,00 (вісімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) доларів США до набрання рішенням суду законної сили по справі за позовом Класичного приватного університету до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Позивач вказує, що незабезпечення позову, запропонованим ним шляхом унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів, оскільки приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, який позивач оскаржує в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає заяву позивача такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 10 листопада 2023 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Класичного приватного університету до ОСОБА_1 , яку в подальшому уточнив 06.12.2023 р., та за результатом розгляду якої позивач остаточно просить:- відновити становище, яке існувало до порушення, - зарахувати кошти, фактично оплачені позивачем за кредитним договором № 16/2008/0865Фжр від 22.04.2008 року, укладеним між відповідачем та ПАТ КБ «Надра», у рахунок виконання рішення Кропивницького апеляційного суду від 30.11.2022 року у справі № 404/8493/18;

- визнати зобов`язання позивача перед відповідачем припиненим виконанням;

- зарахувати зустрічні однорідні позовні вимоги позивача та відповідача, які виникли на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.01.2023 року;

- визнати виконавчий лист № 404/8493/18, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.01.2023 року таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

09 квітня 2008 року між Класичним приватним університетом та ОСОБА_1 укладено Контракт з працівником № 214, відповідно до якого ОСОБА_1 приймається на посаду проректора з міжнародної роботи за кваліфікацією доктор юридичних наук, професор, на строк з 9 квітня 2008 року по 9 квітня 2018 року.

Також 09 квітня 2008 року між Класичним приватним університетом та ОСОБА_1 з метою забезпечення стабільності трудових відносин, поліпшення житлово-побутового забезпечення працівника було укладено договір. За умовами пункту 1 цього договору університет зобов`язується сприяти в набутті працівником права власності на квартиру,а саме, виконувати обов`язки працівника по поверненню кредиту в розмірі основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом, згідно кредитного договору для набуття квартири, який буде укладений працівником з ВАТ КБ «Надра»; оплатити витрати на оформлення договору купівлі-продажу, кредитного договору та інших документів, пов`язаних з передачею квартири працівнику; виконувати обов`язки, визначені в пункті 1 цього договору, протягом строку дії контракту з працівником № 214 від 09 квітня 2008 року, невід`ємною частиною якого є цей договір.

22 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16/2008/0865Фжр, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 153 999,99доларів США зі сплатою 13,59%річних,строком на20років з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 07 квітня 2028року на придбання квартири.

25 грудня 2013 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору від 22 квітня 2008 року, відповідно до якого здійснено зміну валюти кредиту (валюти зобов`язання) з долара США на гривню України. Визначено, що розмір зобов`язань позичальника по поверненню кредиту станом на день підписання цього Додаткового договору складає 963483,17 грн. (кредит). Розмір зобов`язань позичальника по сплаті процентів за користування кредитом складає 47079,09 грн.

Наказом КПУ 18 травня 2015 року ОСОБА_1 звільнено за ч. 1 ст. 39 КЗпП України.

Незважаючи на виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором, у грудні 2018 року відповідач пред`явив позов до позивача про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, яка відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат за контрактом з працівником від 09.04.2008 року у розмірі 252 950,75 дол. США, що еквівалентно 7 181 507,54 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судом встановлено, що правовідносини, що склались між сторонами по справі щодо погашення кредиту, отриманого ОСОБА_1 не є трудовими (оплата праці), а є зобов`язальними.

Оскільки позивач звернувся до суду за захистом прав на оплату праці, але правовідносини сторін є цивільно-правовими (зобов`язальними), то пред`явлений ним позов не ґрунтується на вимогах закону й задоволенню не підлягає.

При новому розгляді справи постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.11.2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.09.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Класичного приватного університету (код юридичної особи у ЄДР 19278502, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором в сумі 84350,00 (вісімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) доларів США.

Суд дійшов висновку, що «спір між сторонами по справі виник стосовно виконання КПУ умов договору від 09.04.2008 року, який згідно п. 1 договору є невід`ємною частиною контракту (особливої форми трудового договору) від 09 квітня 2008 року. Враховуючи, що виконання ПО «КПУ» договірних зобов`язань перед ОСОБА_1 обумовлено виконанням позивачем трудових обов`язків (п. 2 договору), тобто сприяння університету у набутті його працівником житла у власність (п. 2 договору), та виконання грошових зобов`язань за кредитним договором на придбання житла знаходиться у прямому безпосередньому зв`язку із виконанням працівником своїх трудових обов`язків, а тому спірні правовідносини є трудовими».

На момент ухвалення судового рішення позивач виконав свої зобов`язання, які витікали з трудових правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В зв`язку з наведеним, у відповідача виникло зобов`язання щодо сплати позивачу безпідставно (повторно) нарахованої суми 84 350,00 (вісімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) доларів США.

26.01.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70867981 про виконання виконавчого листа № 404/8493/18, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.01.2023 року про стягнення з Класичного приватного університету на Користь ОСОБА_1 заборгованості за договором в сумі 84 350,00 дол. США.

При примусовому виконанні виконавчого листа № 404/8493/18, виданого 26.01.2023 року Кіровським районним судом м. Кіровограда у виконавчому провадженні ВП № 70867981 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. 06.02.2023 року було винесено три постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, якими було описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику Класичному приватному університету:

16.02.2023 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 404/8493/18 відстрочено виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 30.11.2022 року про стягнення з Класичного приватного університету на користь ОСОБА_1 84350 доларів США на строк до 30.11.2023 року. У зв`язку з чим, 20.02.2023 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 404/8493/18, виданого 26.01.2023 року Кіровським районним судом м. Кіровограда

30.11.2023 року від представника стягувача надійшла заява про продовження примусового виконання рішення у зв`язку з закінченням строку відстрочки, наданої згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 20223 року по справі №404/8493/18 на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 30.11.2022 про стягнення заборгованості з Класичного приватного університету на користь ОСОБА_1 у розмірі 84350,00 доларів США, у зв`язку з чим виконавче провадження було поновлено Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем 01.12.2023 року, про що того ж дня ним винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Отже, на думку заявника вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є необхідним, оскільки до завершення розгляду справи по суті можлива подальша примусова реалізація майна боржника та списання з його рахунків, що в свою чергу унеможливить в подальшому виконати рішення суду по даній справі і повернути майно власнику.

Згідно із ч. 2 ст.149Цивільного процесуальногокодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 3 ст.151Цивільного процесуальногокодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст.152Цивільного процесуальногокодексу України позов забезпечується накладенням арешту та майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або і інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст.152ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до статей15,16 ЦК України,кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітисяяк передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по сутіце обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

У відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи"Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ч.3ст.150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник в клопотанні про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 2 ч. 1 ст.150ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Пунктом 6 ч. 1 ст.150ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого 26.01.2023 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з Класичного приватного університету (код юридичної особи у ЄДР 19278502, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості за договором в сумі 84350,00 (вісімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) доларів США, до набрання рішенням законної сили, є необхідним для можливості виконання рішення суду по справі щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, суд вважає, що наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

Будь-які права інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву Класичного приватногоуніверситету(місцезнаходження:69002,м.Запоріжжя,вул.Жуковського,буд.№ 70«б») задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого 26.01.2023 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з Класичного приватного університету (код юридичної особи у ЄДР 19278502, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості за договором в сумі 84350,00 (вісімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) доларів США до набрання рішенням суду законної сили по справі № 331/7389/23 (провадження № 2/331/2658/2023) за позовом Класичного приватного університету до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Виконання ухвали доручити приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Якименку Андрію Олександровичу (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали складено 06 грудня 2023 року.

Копію ухвали суду направити учасникам справи в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня її винесення.

Дата видачі ухвали 06 грудня 2023 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва