Court ruling № 115324949, 01.12.2023, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 712/13044/23

Провадження 2/712/3575/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до представництва «Серевін Інвестмент ЛТД» про вселення, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до представництва «Серевін Інвестмент ЛТД» про вселення.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно доч.3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: 2)відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; 6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення зазначеної норми позивачем не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В прохальній частині позовної заяви та клопотанні про відстрочення сплати судового збору, позивач просить відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення, посилаючись на те, що з метою захисту своїх житлових прав та відсутності доходу позивач звернувся до Центр БВПД для отримання безоплатної правової допомоги.

Позивачу надається правова допомога через Центр надання безплатної правової допомоги у зв`язку із відсутністю доходу, крім того предметом позову є захист житлових прав ОСОБА_1 , у зв`язку із чим вважає, що сплата судового збору може бути відстрочена судом до прийняття рішення у справі.

Проте, клопотання позивача про відстрочення сплатисудового збору не підлягає задоволення з огляду на таке.

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідност. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v.Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v.Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v.Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v.Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v.Poland» від 26 липня 2005 року.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Як вбачається із доданих до клопотання документів, позивач в клопотанні про звільнення від сплати судового збору не вказав жодних поважних обставин та не надав доказів, які б вказували на його важкий фінансовий стан.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивач як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору та вважає за необхідне відмовити у відстрочці сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2684 грн.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судупозовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою,ставка судового зборустановить0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн.

Судовий збір слід сплатити на за реквізитами: рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766, отримувач платежу - ГУК у Черк. обл. /Соснів. р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37930566, код банку отримувача ( МФО) 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: судовий збір у цивільній справі із зазначенням номера справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Частина 1статті 177ЦПК Українипередбачає,що позивачповинен додатидо позовноїзаяви їїкопії такопії всіхдокументів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб.

За таких підстав, позивачеві слід усунутизазначені недоліки та подати досуду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про відстрочення сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до представництва «Серевін Інвестмент ЛТД» про вселення - залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків та роз`яснити позивачу, що в іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси В.А. Романенко