Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/23981/23
Провадження № 2-др/761/342/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Матвієнка П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві, Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху», третя особа - Департамент патрульної поліції, про витребування майна, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
09.11.2023 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №761/23981/23, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві, Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху», третя особа - Департамент патрульної поліції, про витребування майна, зобов`язання вчинити дії,- задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки ALFA ROMEO, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , без оплати вартості послуг з транспортування та зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику. В задоволенні іншої частини позовних вимог до Головного управління національної поліції у м. Києві, Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху», - відмовлено.
Між тим, в 14.11.2023 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, просив стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві судові витрати, які складаються з судового збору 1299,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи ОСОБА_1 у розмірі 88 000,00 грн.
Представник відповідача 1 подав відзив на позов, в якому заперечує щодо стягнення вказаних витрат. Зазначає, що стороною позивача не надано договору про правничу допомогу, попереднього розрахунку судових витрат, документального підтвердження витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу вважають завищеними та неспівмірними зі складністю справи.
В судовому засіданні позивач заяву підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення заяви.
Представник відповідача 2 подав заяву про вирішення питання без їх участі.
Третя особа в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не відомі.
В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду заяви.
Суд, вивчивши доводи заяви і матеріали вищезазначеної справи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Ухвалою судді від 10.07.2023 р. позовну заяву було залишено без руху в тому числі з підстав не сплати судового збору. Позивачу потрібно оплатити судовий збір в розмірі 1525.50 грн (за вимогу майнового характеру про витребування майна), 1073,60 грн (за вимогу немайнового характеру про зобов`язання вчинити дії).
Враховуючи те, що позовну заяву в частині витребування майна було задоволено, є підстави для стягнення з Головного управління національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 коштів судового збору в сумі - 1525 грн. 50 коп.
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано договір №11 від 29.04.2020 р. про надання правової допомоги, доручення №2 від 29.04.2020 р. до договору №11 від 29.04.2020 р., за яким вартість надання послуг складає за 1 годину -3500,00 грн, вартість надання послуг - представництво в суді - судо/день 4000,00 грн. (а.с. 160-161 т.1), акт приймання - передачі виконаних (наданих послуг) від 12.11.2023 р. з переліком наданих послуг та кількістю витрачених годин, на загальну суму 176000,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої увалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно сказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. ( правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 201 року у справі № 873/137/21).
У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи предмет позову, складність справи та об"єм виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), з урахуванням часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві, беручи до уваги наявність клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає можливим стягнути з Головного управління національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 20 000 гривень 00 коп. В задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення коштів судових витрат на правничу допомогу потрібно відмовити. Судом також враховано, що частина наданих адвокатських послуг була надана позивачу задовго до подання позовної заяви у справі №761/23981/23 до суду.
На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі - 20 000 гривень 00 коп. співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_2 від 14.11.2023 року про винесення додаткового рішення суду у цивільній справі №761/23981/23, - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 кошти судового збору в сумі - 1525 грн. 50 коп. та кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 20 000 гривень 00 коп. , а всього в розмірі - 21 525 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Головне управління національної поліції у м. Києві, код ЄДРПОУ 40108583, м. Київ, вул. Володимирська, 15.
Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху», код ЄДРПОУ 32955518, м. Київ, вул. Чистяківська, 19А.
Повне додаткове рішення виготовлено 28.11.2023 р.
Суддя: Андрій Осаулов
The court decision No. 115294129, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 28.11.2023. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 761/23981/23. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: