Decision № 115193321, 27.11.2023, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023 Справа № 917/1725/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до 1) Фермерського господарства Аскей, Полтавська область

2) ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення 443 888,64 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До господарського суду Полтавської області звернулося Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовом до Фермерського господарства "Аскей" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 443 888,64 грн за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 та за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021, у тому числі: 398 974,72 грн заборгованості за кредитом, 44 913,92 грн заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Фермерським господарством "Аскей" (Відповідач-1) умов кредитного договору № 41734877-КД-З від 18.11.2021 в частині сплати заборгованості за кредитом та процентами. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Ухвалою від 19.09.2023 суд встановив відповідачам строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 19.09.2023 вручена відповідачам 19.09.2023 о 18:26 год. Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 05.10.2023.

Відповідач-1 (Фермерське господарство "Аскей") в установлений судом строк подав відзив на позовну заяву (а.с. 96-101), в якому проти позову заперечує з таких підстав:

- кредитні кошти, отримані в межах укладеного з позивачем кредитного договору № 41734877-КД-З від 18.11.2021 використані ним для придбання сільськогосподарської техніки українського виробника, а саме сівалки універсальної пневматичної Вега-6 та борони дискової БДП-3200-01, загальною вартістю 750 094,17 грн, власними коштами сплачено 206 019,17 грн;

- відповідач-1 своєчасно оформив заявки на часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки, виробленої в Україні, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 130 від 01.03.2017 та № 86 від 07.02.2018, та подав заяви через уповноважений банк (АТ КБ Приватбанк);

- з початком військової агресії російської федерації проти України програма часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки була згорнута, компенсація виплат не проводиться;

- станом на 23.02.2022 відповідач-1 мав залишки врожаю кукурудзи на зберіганні у третіх осіб, які відмовили у викупі зерна посилаючись на форс-мажорні обставини, пов`язані із введенням в Україні воєнного стану;

- для забезпечення посівної кампанії 2022 відповідач-1 звертався до позивача із пропозицією оформити кредит по Державній програмі пільгового кредитування сільського господарства під державні гарантії, проте банк відмовив в наданні кредиту;

- у квітні 2023 відповідачем-1 було втрачено врожай кукурудзи 2022 у зв`язку із повінню, що вкрай негативно вплинуло на фінансове становище фермерського господарства;

- відповідач-1 посилається на часткову сплату у вересні 2023 простроченої заборгованості за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 в сумі 109 008,89 грн;

- у вересні-листопаді 2023 відповідач-1 планує зібрати врожай, реалізація якого дозволить увійти в графік обслуговування кредитів;

- відповідач-1 повідомив суд, що з червня 2023 позивач почав примусове списання коштів з особистої картки для виплат (зарплатної картки) поручителя в цій справі ОСОБА_1 ;

- за даними відповідача-1, інформація щодо заборгованості за кредитним договором, вказана в кабінеті користувача Приват24, та заявлена позивачем в цій справі відрізняються.

З огляду на вказані обставини відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про витребування у позивача довідки про стан позичкової заборгованості по договору кредиту та зобов`язати позивача надати роз`яснення стосовно інформації, наведеної в довідці про стан позичкової заборгованості. Зазначене клопотання відповідача-1 суд задовольнив ухвалою від 06.10.2023 (а.с.142-143).

Відповідач-2 ОСОБА_1 відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 88-89).

Ухвалою від 19.09.2023 (а.с. 91-92) суд відкрив провадження у справі № 917/1725/23, визнав справу малозначною, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала суду надсилалась сторонам та була доставлена в їх електронні кабінети підсистеми Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 19.09.2023, а.с. 93-95).

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем Електронний кабінет, Електронний суд, зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Отже, ухвала від 19.09.2023 доставлена сторонам в установленому порядку.

В п. 5 ухвали від 19.09.2023 суд постановив позивачу письмово повідомити чи сплачена відповідачами заборгованість. Позивач відомостей щодо сплати заборгованості не надав.

Ухвалою від 06.10.2023 (а.с. 142-143) суд витребував у Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк: довідку про стан заборгованості по кредитному договору № 41734877-КД-З від 18.11.2021, сформовану на дату надання відповіді суду; письмові пояснення яка сума боргу за тілом кредиту та за відсотками за кредитним договором станом на дату надання відповіді суду; письмові пояснення чи проводилось погашення тіла кредиту та відсотків, а також заборгованість за рахунок поручителя - ОСОБА_1 та в якій сумі.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав ОСОБА_1 (відповідача-2) надати суду докази погашення кредиту та відсотків за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 та за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021.

Позивач та відповідач-2 вимог суду, викладених в ухвалі від 06.10.2023 не виконали.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В зв`язку з необхідністю надання сторонам часу для подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі Банк, позивач) та Фермерським господарством «Аскей» (далі Позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 41734877-КД-3 (далі Кредитний договір, а.с. 17-22), відповідно до умов п. 1.1. якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для придбання Позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника ТОВ «Техноторг».

Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього Договору «Істотні умови кредитування» (п. 1.3 Кредитного договору), зокрема:

- вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту (п. А.1 Кредитного договору);

- ліміт цього договору 550 642,60 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 544 075,00 грн на придбання причіпної техніки, в розмірі 6567,60 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги (п. А.2 Кредитного договору);

- термін повернення кредиту 01 листопада 2024 року (п. А.3 Кредитного договору);

- рахунок для обслуговування кредиту - 29097000142904, отримувач АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 41734877 (IBAN 613052990000029097000142904) (п. А.4 Кредитного договору).

- зобов`язання Позичальника забезпечується договором застави сільськогосподарської техніки № 41734877-Д3-3/1 від 18.11.2021 та договором поруки № 41734877-ДП-3/1 від 18.11.2021 (п. А.5 Кредитного договору);.

- за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6 Кредитного договору);

- у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює проценти в розмірі 17,31% річних. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А6 цього Договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А6 цього Договору та дати початку її нарахування (п. А.6.1 Кредитного договору);

- у випадку порушення Позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 Кредитного договору);

- проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1 Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Договору (п. А.8 Кредитного договору);

- Позичальник сплачує Банку винагороду за надання фінансового кредиту у розмірі 0 % річних від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів. У випадку збільшення розміру ліміту по цьому Договору, Позичальник додатково сплачує винагороду у розмірі 0 % від суми збільшення ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата підписання кредитного договору. Рахунки для сплати винагороди зазначається у п. А.4 (п. А.9 Кредитного договору);

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

Пунктом 6.1. Кредитного договору визначено, що він вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Відповідно до протоколу створення та перевірки електронного підпису від 25.08.2023 вказаний кредитний договір № 41734877-КД-3 сторони підписали 19.11.2021 (а.с. 23).

У додатку № 1 до Кредитного договору та до додаткової угоди № 1 (а.с.22, 26) сторони узгодили Графік платежів, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язався погашати кредит у такі строки: по 49496,36 грн 01.03.2022, 01.10.2022, 01.11.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 01.03.2024, 01.10.2024, та 49461,10 грн - 01.11.2024.

22.11.2021 на поточний рахунок Відповідача-1 було перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 544 075,00 грн, що підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_1 (а.с. 33) та меморіальними ордерами: № 160535275 tr. DNH0LBMW04DEKM 1 від 22.11.2021 на суму 152 075,00 грн та № 160535275 tr. DNH0LBMW04DEKZ 1 від 22.11.2021 на суму 392 000,00 грн (а.с. 34-35) перераховано ТОВ «Техноторг» за сільськогосподарську техніку.

18.11.2021 між Позивачем та Відповідачем-1 також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода, а.с. 24-26) відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка є змінюваною та становить на дату укладення Додаткової угоди розмір 14.31 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;

де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди (а.с. 26).

Згідно із п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди +5% річних.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач-1 свої зобов`язання не виконав належним чином, в зв`язку з чим станом на 25.08.2023 за останнім обліковується заборгованість в сумі 398 974,72 грн за кредитом та 44 913,92 грн заборгованості по процентах (розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи, а.с. 85-86).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - позивач, Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2, Поручитель) укладено договір поруки № 41734877-ДП-З/1 (надалі - Договір поруки, а.с. 28-30), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ФГ «Аскей» (далі Боржник, відповідач-2) за кредитним договором № 41734877-КД-3 від 18.11.2021 не відновлювальної кредитної лінії на суму 550 642,60 грн терміном дії по 01.11.2024.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитни договором договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Отже, зобов`язання Фермерського господарства «Аскей» (відповідач-1) за кредитним договором № 41734877-КД-3 від 18.11.2021 забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач-2) за договором поруки № 41734877-ДП-3/1 від 18.11.2021.

Посилаючись на те, що відповідач-1 у повному обсязі не повернув кредитні кошти позивач просить стягнути солідарно з Фермерського господарства «Аскей» та ОСОБА_1 398 974,72 грн за тілом кредиту та 44 913,92 грн заборгованості по процентах.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як свідчать матеріали справи, Банк на умовах Кредитного договору № 41734877-КД-3 від 18.11.2021 надав відповідачу-1 кредит в розмірі 544 075,00 грн кредитних коштів, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку Позичальника (а.с. 33) та меморіальними ордерами від 22.11.2021 (а.с.34, 35).

При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

У п. 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (надалі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п.46 Положення). Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (п. 47 Положення).

22.11.2021 на поточний рахунок Відповідача-1 було перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 544 075,00 грн, що підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_1 (а.с. 33).

Відповідно до меморіальних ордерів № 160535275 tr. DNH0LBMW04DEKM 1 від 22.11.2021 на суму 152 075,00 грн та № 160535275 tr. DNH0LBMW04DEKZ 1 від 22.11.2021 на суму 392 000,00 грн (а.с. 34-35) з рахунку відповідача-1 (ФГ «Аскей») перераховано ТОВ «Техноторг» за сільськогосподарську техніку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Отже, суд вважає, що виписки за банківськими картковими рахунками є належним доказом заборгованості за кредитними договорами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 174 ГК України господарське зобов`язання виникає, зокрема, із господарського договору.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов вищенаведених норм кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов`язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У додатку № 1 до Кредитного договору та до додаткової угоди № 1 (а.с.22, 26) сторони узгодили Графік платежів, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язався погашати кредит у такі строки: по 49496,36 грн 01.03.2022, 01.10.2022, 01.11.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 01.03.2024, 01.10.2024, та 49461,10 грн - 01.11.2024.

Як свідчить доданий до позову розрахунок (а.с.85-86) та виписка з рахунку обліку кредиту (а.с.69-70) позичальник (відповідач-1), починаючи з 02.12.2022, порушував зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та допустив прострочення заборгованості станом на 23.08.2023 з повернення кредитних коштів у сумі 102206,52 грн.

Також відповідач допустив заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка станом на 23.08.2023 становила 44913,92 грн. Це підтверджено розрахунком (а.с.85-86) та випискою з рахунку обліку процентів (а.с.36-68).

Умовами Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 1 сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту позичальником 01.11.2024.

Банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту, подавши цю позовну заяву до суду.

Так, право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов`язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав (постанова Верховного Суду від 06.12. 2019 у справі №756/2996/17).

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).

Зі зверненням позивача із цим позовом до суду Банком було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.03.2023 по справі № 300/438/18, встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як уже було наведено вище, п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка є змінюваною та становить на дату укладення Додаткової угоди розмір 14.31 % річних.

Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Згідно із п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди +5% річних.

За даними позивача, Позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку із чим станом на 25.08.2023 заборгованість позичальника за Кредитним договором становить 443 888,64 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 398 974,72 грн (у тому числі 102206,52 грн прострочений борг за кредитом та 296768,20 грн поточний борг за кредитом) та заборгованості по процентам в розмірі 44 913,92 грн.

Відповідач у відзиві повідомив про часткову сплату кредиту та відсотків, в підтвердження чого надав виписки банку за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 (а.с. 134, 136).

Як свідчить заключна виписка за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 по рахунку обліку кредиту (а.с.136), відповідач-1 18.09.2023 сплатив позивачу 102031,92 грн погашення заборгованості по кредиту. Ця сплата проведена після звернення позивача з цим позовом до суду (що відбулося 12.09.2022 згідно з поштовою накладною на конверті а.с.87), та після заявлення позивачем вимоги про дострокове погашення всього кредиту.

Інші платежі, вказані у цій виписці були враховані позивачем при зверненні з позовом у розрахунку.

Як свідчить заключна виписка за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 по рахунку обліку процентів (а.с.134-135), відповідач-1 25.08.2023 та 18.09.2023 сплатив позивачу загальну суму 11976,97 грн. Інші платежі, вказані у цій виписці були враховані позивачем при зверненні з позовом у розрахунку.

Платежі, вказані у довідці про державні компенсації (а.с.127-128), наданою відповідачем-1, були враховані позивачем у розрахунку при звернення з цим позовом.

Враховуючи сплату відповідачем 102 031,92 грн заборгованості по кредиту та 11 976,97 грн заборгованості по сплаті процентів (виписки банку за період з 18.11.2021 по 23.09.2023, а.с. 134, 136), провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, суд встановив, що станом на 23.09.2023 заборгованість відповідача-1 за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 становить 329 879,75 грн, з якої 296 942,80 грн заборгованості за кредитом та 32 936,95 грн заборгованості за відсотками, яка підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову частково та солідарне стягнення з відповідачів 296 942,80 грн заборгованості за кредитом та 32 936,95 грн заборгованості за відсотками на користь позивача.

Посилання відповідача-1 на невиконання перед ним зобов`язань його контрагентами по іншим договорам не підставою для несплати кредитних коштів, оскільки згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються дією непереборної сили такі обставини, зокрема, як порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також відповідач-1 у відзиві прохає суд зобов`язати позивача продовжити дію Кредитного договору, проте суд вказує, що відповідно до статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Заявлення у відзиві будь-яких вимог до іншої особи не передбачено положеннями ГПК України.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відзиві відповідач-1 повідомив суд, що з червня 2023 позивач почав примусове списання коштів з особистої картки для виплат (зарплатної картки) поручителя в цій справі ОСОБА_1 ; за даними відповідача-1, інформація щодо заборгованості за кредитним договором, вказана в кабінеті користувача Приват24, та заявлена позивачем в цій справі відрізняються.

З огляду на вказані обставини відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про витребування у позивача довідки про стан позичкової заборгованості по договору кредиту та зобов`язати позивача надати роз`яснення стосовно інформації, наведеної в довідці про стан позичкової заборгованості.

В п. 5 ухвали від 19.09.2023 суд постановив позивачу письмово повідомити чи сплачена відповідачами заборгованість.

Позивач відомостей щодо сплати заборгованості не надав.

Ухвалою від 06.10.2023 (а.с. 142-143) суд витребував у Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк: довідку про стан заборгованості по кредитному договору № 41734877-КД-З від 18.11.2021, сформовану на дату надання відповіді суду; письмові пояснення яка сума боргу за тілом кредиту та за відсотками за кредитним договором станом на дату надання відповіді суду; письмові пояснення чи проводилось погашення тіла кредиту та відсотків, а також заборгованість за рахунок поручителя - ОСОБА_1 та в якій сумі.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав ОСОБА_1 (відповідача-2) надати суду докази погашення кредиту та відсотків за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 та за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021.

Позивач та відповідач-2 вимог суду, викладених в ухвалі від 06.10.2023 не виконали.

Суд враховує, що відзив на позові від відповідача-1 підписаний ОСОБА_1 , який є керівником відповідача-1.

У ч. 10 ст. 81 ГПК України вказано, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки інших доказів не подано, суд розглянув справу за наявними в ній доказами та врахував подані відповідачем докази часткової сплати боргу за кредитом та відсотками заключні виписки банку за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 по рахунку обліку кредиту та відсотків (а.с. 134, 136).

З огляду на викладене, відповідч-1 та відповдіач-2 не довели суду належними доказами факту часткової сплати відповідачем-2 (поручителем) заявленої у позові заборгованості.

При цьому суд роз`яснює, що у разі сплати боргу після 23.09.2023 (після дати, яка врахована судом у цьому рішенні) відповідачі мають право звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідачів судові витрати, понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 6658,33 грн судового збору за платіжним дорученням № BOJ65B3UK0 від 25.08.2023 (а.с. 9). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 28.08.2023 (а.с. 90).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи задоволення позовних вимог в частково в сумі 329 879,75 грн, розмір витрат по сплаті судового збору, який підлягає розподілу, становить 4 948,20 грн та підлягає стягненню з відповідачів по 2 474,10 грн з кожного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито в зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Отже, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сума судового збору, щодо вимог по яким закрито провадження у справі, підлягає поверненню позивачу після звернення останнього з відповідним клопотанням до суду.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Аскей» (вул. Котляревського, буд. 12, с. Горошине, Семенівський район, Полтавська область, 38220, ідентифікаційний код 41734877) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 296942 грн 80 коп. заборгованості за кредитом, 32936 грн 95 коп. заборгованості за відсотками.

3. В частині вимог про стягнення 102 031 грн 92 коп. заборгованості за кредитом та 11 976 грн 97 коп. заборгованості за відсотками закрити провадження у справі.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Аскей» (вул. Котляревського, буд. 12, с. Горошине, Семенівський район, Полтавська область, 38220, ідентифікаційний код 41734877) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 2474 грн 10 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 2474 грн. 10 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 27.11.2023р.

Суддя Т. М. Безрук