№ 115167, 11.07.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

11.07.06 Справа№ 5/1162-13/137

за позовною заявою: ДПІ у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1: ТзОВ “Анокс-сервіс”, м.Львів

до відповідача-2: ТзОВ “Флекс ЮА”, м.Київ

про визнання недійсним договору б/н від 20.02.03р. і застосування юридичних наслідків визнання угоди недійсною

Представники сторін:

Від позивача: Саковець В.П. –ст.держ.податк.інспектор юр.відділу

Від відповідача-1: Гупало П.Є. –представник, Дуган А.В. - директор

Від відповідача-2: не з”явився

Відкрито провадження у справі за позовною заявою ДПІ у Личаківському районі м.Львова, м.Львів до відповідача-1: ТзОВ “Анокс-сервіс”, м.Львів та до відповідача-2: ТзОВ “Флекс ЮА”, м.Київ про визнання недійсним договору б/н від 20.02.03р. і застосування юридичних наслідків визнання угоди недійсною.

З”ясовано:

ДПІ у Личаківському районі м.Львова, в процесі проведення перевірки ТзОВ “Анокс-сервіс”, встановлено, що товариством 20.02.03р. укладено договір купівлі-продажу з ТзОВ “Флекс ЮА”, на виконання якого відповідачем-1 отримано товару згідно накладних № 112 від 20.02.2003р., № 120 від 24.02.2003р., № 128 від 03.03.2003р. на загальну суму 24708,36 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 30.04.2004р., установчі документи, первинні бухгалтерські документи, податкові накладні ТОВ "Флекс ЮА" визнано недійсними з моменту реєстрації, та, відповідно, з моменту складення, а також скасовано свідоцтво платника на додану вартість і воно вважається недійсним з моменту внесення ТОВ „Флекс ЮА" до реєстру платників податку на додану вартість. Крім цього, встановлено, що реєстрацію підприємства проведено на підставну особу.

Позивачем доводиться, що ухилення від сплати податків вказує на наявність умислу в останнього діяти всупереч інтересам держави і суспільства, оскільки створення і реєстрація на підставну особу приватного підприємства із статусом юридичної особи, на яке законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно і для того, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва. Тому угоди, укладені від імені цих підприємств їх засновниками, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідачем-1 в судовому засіданні усно позов в частині застосування юридичних наслідків визнання угоди недійсною заперечено, мотивуючи це тим, що ТзОВ “Анокс-сервіс” на момент укладення договору не знало і не могло знати про фіктивність контрагента - ТзОВ “Флекс ЮА”.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд відзначає наступне:

інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування, та у відповідних повноваженнях державних органів.

Як визначено в п.12.2 роз”яснення президії ВАС України від 12.05.95р. №02-5/451 “Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби” будь-які кошти можуть бути отримані підприємством виключно з підстав, передбачених законом, іншими нормативно-правовими актами або їх установчими документами чи угодами, які відповідають закону. В іншому випадку орган державної податкової служби вправі звертатися до суду на підставі п.11 ст.10 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” про визнання угод недійсними і стягнення коштів в дохід держави.

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, визнається недійсною. Статтею 59 ЦК передбачено що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3, зі змінами внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або користуванні на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.

Умисел як форма вини є в тому випадку, якщо особа усвідомлювала неправомірність своєї поведінки, передбачала її наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Відповідачем-2 свідомо проведено реєстрацію на підставну особу з метою уникнення від відповідальності за ухилення від сплати податків з доходів отриманих від господарської діяльності, хоча проводив її, тобто мав беззаперечний умисел на вчинення неправомірних дій.

Однією із обставин, з якими закон пов”язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків відноситься, саме: правоздатність сторін за угодою.

Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у формах, передбачених законом (п.1, п.2 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. 302-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними”.

Згідно ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчи нено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін —у разі виконання зобов'язання обома сторонами —в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування ви конаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст.49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства при наявності умислу лише в однієї із сторін , - все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй до відшкодування виконаного стягується в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задоволити повністю

2.Визнати недійсним договір б/н від 20.02.03р. між ТзОВ “Анокс-сервіс” та ТОВ “Флекс ЮА”.

3.Застосувати юридичні наслідки визнання угоди недійсною, передбачені ст.49 ЦК УРСР, ст.ст.207,208 ГК України.

4.Стягнути з ТзОВ “Анокс-сервіс” (м.Львів, вул.Польова,46, ЄДРПОУ 31215670) в доход держави 24708,36грн.

5.Стягнути з ТОВ “Флекс ЮА” (м.Київ, вул.Ялтинська, 5-б, ЄДРПОУ 31987528) на користь ТзОВ “Анокс-сервіс” (м.Львів, вул.Польова,46, ЄДРПОУ 31215670) 24708,38грн.

6. Стягнути з ТзОВ “Анокс-сервіс” (м.Львів, вул.Польова,46, ЄДРПОУ 31215670) в доход державного бюджету 123,54грн. держмита.

7. Стягнути з ТОВ “Флекс ЮА” (м.Київ, вул.Ялтинська, 5-б, ЄДРПОУ 31987528) в доход державного бюджету 123,54грн. держмита.

Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

8.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя Станько Л.Л.