Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.10 Справа № 17/113
За позовом Державного підприємства «Вугілля України»в особі філії «Донецьквуглезбут», м. Донецьк
до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Красний Луч Луганської області
третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство «Західенерго», м. Львів
про стягнення 95437 грн. 64 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –Балабанцева О.В., представник, довіреність № 28-28/62-Д від 28.12.2009;
від відповідача –Зоріна О.М., довіреність № 03/5-1086 від 25.12.2009;
від 3-ої особи –представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 95437,64 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог №349-юр від 20.08.2010 з урахуванням взаємозаліків, проведених між сторонами).
Відповідач позов визнав частково, в судовому засіданні 23.09.2010 надав суду контррозрахунок позовних вимог, згідно якого зазначає, що загальна сума збитків повинна складати 85899,17 грн., де 52816,00 грн. –залізничний тариф від станції Слов’яносербськ до станції Бурштин, 27344,40 грн. –залізничний тариф від станції Бурштин до станції Слов’яносербськ, 3105,12 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617856), 2480,40 грн. –плата за користування вагонами (посвідчення якості № 123) та 153,25 грн. –додаткові збори.
Не погоджується відповідач з розміром плати за користування вагонами за залізничними накладними № 49617794 (вагони №№ 67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926, посвідчення якості № 397), № 49617798 (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544 ППЯ 107) та № 33013958 (вагон №66374927) (см. а.с. 66) у сумі 3688,44 грн. Зокрема, зазначає, що відповідачем частково визнано суму плати за користування вагонами у розмірі 4102,56 грн. У відповіді на претензію № 15-940 від 14.08.2008 було мотивовано незгоду з сумою плати за користування вагонами з посиланням на п.4.9 Договору.
За умовами договору виклик представника постачальника для проведення спільного опробування вугілля є обов'язковим в термін 24 години з моменту отримання попередніх результатів хімічних аналізів вугільної продукції. Факсограма №372/1706 на виклик представника постачальника (ППЯ 397) була направлена вантажоодержувачем 11.06.2007 о 14-47. Факсограма №06/1705 на виклик представника постачальника (ППЯ 107,102) була направлена вантажоодержувачем 11.06.2007 о 11-53.
У відповідності до п.6.5. договору постачання, у разі виклику представника постачальника для проведення спільного опробування і аналізу проб, у результаті якого підтвердиться відхилення від якості вугілля вище норми, постачальник відшкодовує витрати покупця і вантажоотримувачі сплаті за користування вагонами тільки за час простою чекаючи прибуття представ постачальника, тобто з часу коли було надано телеграму про виклик.
Додані до претензії документи підтверджують період за який відповідач повинні відшкодувати витрати за користування вагонами - з 14-47 11.06.2007 до 20-00 12.06.2007 і з 11-53 11.06.2007 до 20-00 12.06.2007, де 20-00 - це час забирання вагонів залізницею, згідно відомості платі користування вагонами №1151/1132 від 13.06.2007 Тому, як зазначає відповідач, з його боку були визнані всі витрати, понесені позивачем по постачанню вугільної продукції на Бурштинську ТЕС по І №397,107,102 згідно умов договору постачання.
Стосовно плати за користування вагонами за залізничною накладною № 49617856 (вагони №№65717381, 67370668, 67676551, 67371229, ППЯ 427), відповідач не погоджується з тим, що повинен відшкодовувати всю суму, оскільки згідно відомості за користування вагонами №4.07.1332/1312 на суму 4276,80грн. (ППЯ 427), час користування з вини постачальника повинно рахувати за період з 30.06.2007 11-31 год., а не з 29.06.2007, як зазначено у відомості, оскільки відповідно до залізничної накладної №49617856 вагони подані під вивантаження 30.06.07р.,про що зазначено у розділі 7 «календарні штемпелі», і до 03.07.2007. 15-00 год., оскільки акт спільного приймання вугілля №4607 було підписано 02.07.2007 о 15-00 год. і додавши добу для оформлення документів по поверненню тобто 03.07.2007 15-00 год. Відтак загальний час простою з вини постачальника буде складати 75 годин. Вартість простою одного вагону складає 646,90 грн. відповідно до ставок плати за користування вагонами залізниць, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 «Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами».
Загальна вартість користування вагонами становить 646,90грн. х 4 вагони х 1,2ПДВ=3105,12 грн. проти 4276,80грн., які нараховані позивачем.
Також не погоджується відповідач з тим, що повинен відшкодовувати весь розмір плати за користування вагонами за відомістю № 05.07.1334/1314, залізнична накидана № 49617992 (вагони №№ 67863316, 67847368, 67386300, 67657866, 67849661), оскільки, згідно відомості за користування вагонами №5.07.1334/1314 на суму 5730,00 грн. (ППЯ 123) час користування з вини постачальника повинно рахувати за період з 29.06.2007 15-24 год. до 02.07.2007 17-00 год., оскільки акт спільного приймання вугілля №4576 було підписано 01.07.2007 о 14-10 год. і додавши добу для оформлення документів по поверненню тобто 02.07.2007 17-00 год. Відтак загальний час простою з вини постачальника буде складати 74 години. Вартість простою одного вагону складає 413,40грн. Загальна вартість користування вагонами становить 413,40грн. х 5 вагонів х 1,2 ПДВ = 2480,40 грн. проти 5730,00 грн, які нараховані позивачем.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Державним підприємством «Вугілля України»в особі філії «Донецьквуглезбут»(позивач у справі), як Покупцем, та Державним підприємством «Луганськвугілля»в особі ВП «Луганськвуглепостачання»(відповідач у справі), як Продавцем, було укладено Договір поставки № 11-07/2-ЕН від 01.03.2007 (далі –Договір), згідно якого Постачальник на умовах передбачених даним Договором, зобов’язується поставити Покупцю вугільну продукцію (далі - Вугілля), а Покупець - прийняти та оплатити її на умовах Договору.
Згідно п. 2.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих вагонах за реквізитами Покупця, вказаних у додатках до Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийоми по качеству», ДСТУ4083 - 2002 «Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором Покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника, з дотриманням вимог пункту 6.4 цього Договору.
Згідно п.5.5 Договору, вартість перевезення вугілля залізницею оплачує Покупець.
Сторонами в п. 6.1 Договору встановлено, що Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов Договору.
Разом з цим, згідно п. 6.4 Договору, за постачання неякісного вугілля, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов’язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що у випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, в результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені в пунктах 4.3 та 4.5 цього Договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений п. 4.9 Договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору, в період 09.06.2007, 29.06.2007 та 30.06.2007 відповідач відвантажив вагони за залізничним накладними: №№ 33013958 (вагон №№66374927), 49617794 (вагони №№67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), 49617798 (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544), 49617992 (вагони №№67863316, 67847368, 67386300, 67657866, 67849661), 49617856 (вагони №№65717381, 67370668, 67676551, 67371229).
Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно до договору поставки № 9-02/1 -П від 01.02.2007, укладеного між ДП «Вугілля України»та ВАТ «Західенерго».
Під час контрольного випробування вугілля на Бурштинській ТЕС, було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам Договору.
Так фактичний вміст золи у вугіллі становив від 30,2% до 42,7% проти 25% гранично допустимого вмісту золи та 14,7% проти 14% гранично допустимого значення показників загальної вологи на робочий стан палива, що підтверджується Актами приймання вугілля № 3938 та №3946 від 10.06.2007, № 3986 від 11.06.2007, № 4576 від 01.07.2007, № 4607 від 02.07.2007, підписаними представниками Вантажоодержувача, представником ТОВ «Вуглехімічна лабораторія», представниками Вантажовідправника за довіреностями № 24 від 31.05.2007 та №28 від 25.06.2007.
У зв'язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику ДП «Луганськвугілля» 13.06.2007, 04.07.2007, 05.07.2007, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36087043 від 13.06.2007, №36087090 від 04.07.2007, № 36087091 від 05.07.2007, виданими станцією Бурштин Львівської залізниці.
Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості вантажоотримувачу ВАТ «Західенерго»було завдано збитки на суму 131075,84 грн., зокрема сплатою залізниці:
- провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Слов'яносербськ Донецької залізниці в сумі 93731,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 112477,20 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36087043 від 13.06.2007, № 36087090 від 04.07.2007, № 36087091 від 05.07.2007;
- плати за користування вагонами за час простою на території Бурштинської ТЕС сумі 14831,50 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 17797,80 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №13.06.1151/1132 від 13.06.2007, № 5.07.1334/1314 від 05.07.2007, № 4.07.1332/1312 від 04.07.2007;
- платою за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 667,37 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 800,84 грн., що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів № 13.06.0335 від 13.06.2007, №05.07.0380 від 05.07.2007, №04.07.0378 від 04.07.2007.
Дану суму, а також судові витрати, рішенням господарського суду м. Києва у справі № 52/12 від 03.09.2008 було стягнуто з позивача у цій справі на користь ВАТ «Західенерго», яку ним було сплачено, що підтверджується Актом зарахування однорідних зустрічних вимог від 01.06.2009 (т.1, а.с.61).
ДП «Вугілля України», не отримавши у власність від підприємства ДП «Луганськвугілля» вугілля належної якості, понесло безпідставних витрат, оскільки оплатило, згідно з п. 5.5 Договору, вартість його перевезення від Вантажовідправника до Вантажоотримувача на суму 92622,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 111146,40 грн., що підтверджується залізничними накладними.
Як зазначає позивач, у зв’язку з тим, що переадресація вугілля відбулася з вини відповідача, він, згідно п. 6.4 Договору зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС Вантажоотримувача та Покупця.
Відповідно до виставленої претензії № 06-06-07/7 від 06.09.2007, в якій заявлені вимоги про відшкодування витрат по оплаті вартості перевезення залізницею вугільної продукції від станції Слов'яносербськ до станції Бурштин на загальну суму 47721,00 грн. з ПДВ, а саме виставлено залізничний тариф згідно залізничних накладних № 49617992 (вагони 67863316, 67849661, 67847368, 67657866, 67386300), №49617856 (вагони 67676551, 67371229, 67370668, 65717381).
Відповідач визнав дану суму у повному обсязі та оплатив, що підтверджує лист № 15-650юр від 13.09.2007 і акт погашення зустрічних однорідних вимог від 29.01.2010.
Згідно виставленої претензії № 17-07-08/4-м від 17.07.2008, позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків завданих поставкою неякісного вугілля на загальну суму 71429,44 грн. з ПДВ, яка складається з плати за користування вагонами - 7791,00 грн. з ПДВ; провізної плати від станції Бурштин до станції Слов'яносербськ (квитанція про приймання вантажу № 36087043 (вагони 66961772, 66782863, 67702621, 65756926, 67886689, 67889907, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544, 65293037, 66374927) - 63316,80 грн. з ПДВ; плати за додаткові збори - 321,64 грн. з ПДВ.
Відповідач визнав дану суму частково у сумі 67741,00 грн. з ПДВ, сплативши: провізну плату від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ - 63316,80 грн. з ПДВ; плату за додаткові збори - 321,64 з ПДВ; плату за користування вагонами (частково) - 4102,56 грн. з ПДВ, що підтверджує лист № 15-940юр від 14.08.2008 та акт погашення зустрічних однорідних вимог від 29.01.2010.
Згідно претензії № 01-10-07/8 від 01.10.2007, позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків завданих поставкою неякісного вугілля на загальну суму 26418,76 грн. з ПДВ, яка складається з плати за користування вагонами - 4276,80 грн. з ПДВ; провізної плати від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ (квитанція про приймання вантажу № 36087090 (вагони 65717381, 67370668, 67676551, 67371229) - 21816,00 грн. з ПДВ; плати за оформлення документів - 325,96 грн. з ПДВ.
Відповідач визнав дану суму частково, сплатив лише 22141,96 грн. з ПДВ, а саме: провізну плату від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ - 21816,00 грн. з ПДВ; плату за оформлення документів - 325,96 грн. з ПДВ; плата за користування вагонами у сумі 4276,80 грн. з ПДВ сплачена не була.
Відповідачу надсилалась претензія № 20-07-07/8 від 20.07.2007 з вимогою відшкодувати витрати по оплаті вартості перевезення залізницею вугільної продукції, в якій помилково була вказана лише сума ПДВ без залізничного тарифу.
Відповідач визнав претензію та сплатив ПДВ за залізничними накладними №№ 49617798, 49617794, 33013958 на загальну суму 10563,20 грн., але не сплатив сам залізничний тариф на суму 52816,00 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 95437,64 грн., де 52816,00 грн. –залізничний тариф від станції Слов’яносербськ до станції Бурштин, 27344,40 грн. –залізничний тариф від станції Бурштин до станції Слов’яносербськ, 3688,44 грн. –плата за користування вагонами, зазначеними у залізничних накладних № 49617794 (вагони №№ 67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), № 49617798, (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544) та № 33013958 (вагон №66374927); 4276,80 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617856), 5730,00 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617992), 153,25 грн. –додаткові збори та 1428,75 грн. –судові витрати у справі № 52/12.
Відповідач проти позову заперечує частково з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Факт укладення сторонами у справі Договору № 11-01/2/ЕН від 01.03.2007 підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Суть спірних правовідносин за цією справою стосуються того, чи спричинили дії або бездіяльність відповідача щодо належного виконання договірних зобов’язань до спричинення збитків позивачу у заявленій сумі.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.
Аналогічна норма міститься і у ст. 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші...), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
За правилами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Подібна норма міститься і у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України де під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення відповідачем за спірними правовідносинами. Розмір понесених ним збитків підтверджується матеріалами справи та обставинами, викладеними вище.
Зокрема, суд вважає підставним стягнення з відповідача суми збитків, яка складається з 52816,00 грн. –залізничний тариф від станції Слов’яносербськ до станції Бурштин, 27344,40 грн. –залізничний тариф від станції Бурштин до станції Слов’яносербськ, 3688,44 грн. –частина плати за користування вагонами, зазначеними у залізничних накладних № 49617794 (вагони №№ 67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), № 49617798, (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544) та № 33013958 (вагон №66374927), що не погашена відповідачем та не визнана ним по претензії № 17-07-08/4-м; 4276,80 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617856), 5730,00 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617992), 153,25 грн. –додаткові збори.
Посилання відповідача на невідповідність дати подавання вагонів у відомості плати за користування вагонами даті вивантаження залізницею, що міститься на залізничній накладній спростовуються тим, що відповідно до пунктів 3-4 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження та на під’їзних коліях.
Тому, на підставі вищенаведеного, можна зробити висновок, що 30.06.2007 вагони були подані під вивантаження засобами одержувача, а з 29.06.2007 з 11-31 год. знаходились на під'їзних коліях, за що також нараховується плата за користування вагонами.
Доводи відповідача, що для оформлення повернення вагонів надається лише доба, не підтверджуються жодним нормативним актом. Більше того, відповідно до Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, за якими відбувається переадресування будь яких вантажів, час для оформлення документів на переадресування вантажу вказаними Правилами не передбачений.
Всі інші доводи відповідача стосовно часткового стягнення плати за користування вагонами (залізнична накладна №49617856), та плати за користування вагонами (залізнична накладна №49617992), судом не приймаються як обґрунтовані з огляду на приписи пунктів 5.3 та 6.4 Договору.
Зокрема, пунктом 5.3 Договору встановлено, що вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором Покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника, з дотриманням вимог пункту 6.4 цього Договору.
Згідно пункту 6.4 Договору, за постачання неякісного вугілля, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов’язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)
Вищевказані витрати позивача у зв’язку з постачанням вугілля неналежної якості в сумах 4276,80 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617856) та 5730,00 грн. –плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617992) підтверджуються належним доказом –відомостями плати за користування вагонами (т.1, а.с.48-49).
Стосовно стягнення з відповідача збитків у сумі 1428,75 грн. – судових витрат у справі № 52/12, які поніс позивач у даній справі, суд зазначає про безпідставність заявлення такої вимоги з огляду на те, що вказана сума не є збитками в розумінні вище перелічених норм законодавства та умовами Договору не передбачено повернення саме таких витрат відповідачем позивачу.
Згідно статей 33-35 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків з відповідача у сумі 94008,89грн. В решті вимог слід відмовити.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
В частині зменшення позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул. Лермонтова 1в, ідентифікаційний код 32473323, на користь Державного підприємства „Вугілля України”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929, в особі філії „Донецьвуглезбут”, м. Донецьк, пр-т Б. Хмельницького, 69, ідентифікаційний код 35210979, збитки у сумі 94008,89 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 940,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,06 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 28.09.2010.
Суддя О.С.Фонова
The court decision No. 11515708, Commercial Court of Luhansk Oblast was adopted on 23.09.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 17/113. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: