Decision № 115015015, 20.11.2023, Chuhuiv City Court of Kharkiv Oblast

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4003/23 Провадження № 2-а/636/43/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Зіник А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, третя особа: сержант поліції УПП в Волинській області Дубровський Микола Юрійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП у Волинській області, третя особа: сержант поліції УПП в Волинській області Дубровський М.Ю., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7448379 від 02.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розмірі 3400,00 грн., закриття провадження у справі та стягнення судового збору у розмірі 536,80 грн. і судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 02.08.2023р. об 23.00 год. у с. Гаразджа на дорозі АН-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 99 км, водій керуючи ТЗ, не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ. Під час перевірки співробітниками поліції водійського посвідчення було виявлено, що нібито видане ОСОБА_1 водійське посвідчення не має відкритої категорії для керування транспортними засобами СЕ, у зв`язку з чим на місце була викликана слідча група, так як вони вважали, що має місце підробка документів, в зв`язку з чим його водійське посвідчення було вилучено та на нього була складена зазначена вище постанова, ним були надання пояснення та слідчим виписана йому повістка. В подальшому слідчим був здійснений запит до місця видачі ОСОБА_1 водійського посвідчення до ТСЦ МВС №6347 (м. Чугуїв), де йому було підтверджено, що дійсно водійське посвідчення було видано ОСОБА_1 15.08.2012 з відкритими категорія для керування транспортними засобами: В1, В, С, СЕ. В зв`язку з чим йому було повернуто водійське посвідчення. Як повідомив слідчий Рогожину М.М., причиною невідображення категорії його водійського посвідчення СЕ був збій в системі та неповне об`єднання електронних баз МВС. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, та без встановлення дійсних обставин справи, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в ході перевірки документів було встановлено особу водія ОСОБА_1 та виявлено, що посвідчення водія має розбіжність відповідних категорій на право керування певними видами транспортних засобів, які вписані в пластиковому бланку посвідчення водія (категорії В1 від 20.10.2011, категорії В від 18.04.2002, категорії С від 20.10.2011, категорії СЕ від 15.08.2012), тобто перевіривши через ЧЧ УПП у Волинській області, а також через БД ІПНП, було виявлено такі категорії: В1 від 15.08.2012, В від 15.08.2012 та категорію С від 15.08.2012 р., на що виникла підозра, що документ має ознаки підробки, а саме категорія СЕ не є законною, оскільки вона не була відображена в інформаційних базах Національної поліції, тому на місце події викликано СОГ Луцького РУП.

Встановивши факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.1. а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, поліцейським було прийнято рішення розгляд адміністративної справи. Після чого, врахувавши та дослідивши обставини справи, стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7448379 від 02.08.2023 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн., відповідно до санкції статті. Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Отже, дії інспектора поліції щодо вимоги пред`явлення водієм відповідних документів, в тому числі посвідчення водія відповідної категорії, ґрунтуються на вимогах закону. Тобто, що на вимогу поліцейського водій пред`явив для перевірки посвідчення водія, але в подальшому було виявлено, що посвідчення водія не містить відповідної категорії на право керування транспортним засобом, що саме слугувало підставою для складання постанови про адміністративне правопорушення; так як водій не мав права керувати транспортним, не пред`явивши посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. За таких обставин, відповідач вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, який також підтверджується відео з нагрудної камери поліцейського, отже постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню. Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу вказано, що до позовної заяви не додані передбачені документи на підтвердження цих витрат, а саме: не надано витяг з Книги обліку доходів і витрат та не підтверджено відповідними банківськими чеками про перерахунок грошових коштів, а тому не підлягають задоволенню.

Позивачем відповідь на відзив не надано.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином СМС-повідомленням за його заявою.

Представник відповідача у відзиві на позов вказав про розгляд справи без участі представника.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 2 ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбаченого частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Пунктом 11 частини 1 статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР України.

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.

02.08.2023, об 23.00 год., у с. Гаразджа на дорозі АН-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 99 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ТЗ, не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ. Тобто, під час перевірки співробітниками поліції водійського посвідчення було виявлено, що видане ОСОБА_1 водійське посвідчення не має відкритої категорії для керування транспортними засобами СЕ, у зв`язку з чим на місце була викликана слідча група, так як вони вважали, що має місце підробка документів, в зв`язку з чим його водійське посвідчення було вилучено та на нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7448379, відповідно до якої 02.08.2023, о 23.00 год. ОСОБА_1 у с. Гаразджа на дорозі АН-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 99 км, керуючи ТЗ, не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Однак в подальшому слідчим був здійснений запит до місця видачі ОСОБА_1 водійського посвідчення до ТСЦ МВС №6347 (м. Чугуїв), де йому було підтверджено, що дійсно водійське посвідчення було видано ОСОБА_1 15.08.2012 з відкритими категорія для керування транспортними засобами: В1, В, С, СЕ.

Як зазначає позивач, слідчий повідомив ОСОБА_1 , що причиною невідображення категорії його водійського посвідчення СЕ був збій в системі та неповне об`єднання електронних баз МВС.

На підтвердження позовних вимог позивачем надана інформація Територіального сервісного центру МВС № 6347 від 09.08.2023, згідно якої відповідно до Єдиного державного реєстру МВС ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами - водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 15.08.2012, відкриті категорії для керування транспортними засобами: В1, В, С, СЕ.

Також позивачем надана копія листа ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП в Волинській області від 08.08.2023, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки при розгляді звернення ОСОБА_1 було встановлено, що 02.08.2023, у с. Гаразджа під час несення служби на блок-пості «Барєр-01» працівниками поліції був зупинений транспортний засіб ДАФ, яким він керував, і при перевірці посвідчення водія виявлено ознаки підробки, а саме відсутня категорія СЕ, але згідно довідки Регіонального сервісного центру ТСЦ МВС в Харківській області від 03.08.2023 підтверджено видачу посвідчення водія ОСОБА_1 категорії В.В1, С. СЕ.

Таким чином, оскільки у ОСОБА_1 є наявна відкрита категорія СЕ, він мав право керувати транспортним засобом з відповідною масою.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 постанови ПВС України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Однак, відповідачем в постанові не зазначені належні та допустимі докази порушення позивачем п.2.1.а Правил дорожнього руху. В постанові лише зазначено, що до постанови додається відео з бодікамери 475648.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що доведено факт вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, бо відсутнє водійське посвідчення. Однак у оспорюваній постанові зазначено не про відсутність водійського посвідчення, а про відсутність відповідної категорії.

Щодо відсутність доказів, які б спростували факт вчинення позивачем правопорушення, суд зазначає, що після проведеної перевірки та отримання інформації про наявність відповідної категорії позивачу було повернуто посвідчення водія і ці обставини підтверджуються листом ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП в Волинській області від 08.08.2023.

Третя особа поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення будь-яких доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, не надав та не спростував твердження позивача, тому спростувати чи підтвердити вказаний факт суд не має можливості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, належних та достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що позивач керував транспортним засобом, не маючи відповідної категорії, надано не було. Так, до відзиву на позов наданий лише єдиний доказ - рапорт поліцейського про складення протоколу про адміністративне правопорушення, а інформація встановлена під час перевірки вказаного правопорушення не надано.

Враховуючи, що поліцейським та представником відповідача не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами обставини, викладені у позові, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови жодного доказу на спростування обставин викладених у позові.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є рапорт, в якому зазначено про існування ознак підробки посвідчення, а докази щодо порушення кримінальної справи з цього приводу не надано.

Будь-яких доказів вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Отже, оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказувала б на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, та без встановлення дійсних обставин справи, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг за надання правової допомогу у розмірі 3000,00 грн., на підтвердження чого надано Договір про надання правової допомоги від 09.06.2023, додатку № 1 до Договору, попередній розрахунок послуг з надання правничої допомоги від 09.08.2023, товарний чек про оплату послуг у розмірі 3000,00 грн., довідка про оплату юридичних послуг адвоката від 09.08.2023, Акт виконаних робіт від 11.08.2023, Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю Іванова О.А. та Ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, пов`язані з даною справою, є співмірними зі складністю та об`ємом виконаної роботи, підтверджені належними та допустимими доказами, яких в сукупності достатньо для підтвердження витрат на правову допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, та сплаченого судового збору підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд,-

У х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, третя особа: сержант поліції УПП в Волинській області Дубровський Микола Юрійович, про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксованого нев автоматичномурежимі задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7448379 від 02.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлений 20.11.2023.