Court ruling № 114865002, 13.11.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 листопада 2023 року Справа 215/4843/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №215/4843/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання діяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2023 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення від 17.03.2023 року без номеру Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради;

- визнати діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради згідно до роз`яснень Нацсоцслужби України від 21.09.2023 року №0000-030102-С/5764-1-2022/19440 протиправною та зобов`язати дати направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі згідно заяви від 1.03.2023року вх. №161 та зобов`язати призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2023 року по справі №215/4843/23 адміністративну справу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 року, справу передано на розгляд судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви.

10 листопада 2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді Боженко Н.В.

В обґрунтування заяви зазначає, зокрема, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, вимога докази для встановлення наявності компетенції, штучно створює перешкоди для захисту гарантій ст.46 Конституції України, які ганебно не вважає соціальними, відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, не надав ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійнійсть своєї діяльності для домінування з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересована суддя. В тому числі, суддя використовує хибні мотиви залишення позову без руху, порушуючи вимоги ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України та підстави ст.ст.6,7 Кодексу адміністративного судочинства України, не зрозуміло, які потрібні докази для встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, заявник просить зважати на його сумніви про неупередженість, необ`єктивність судді, що не гарантує законність здійснення правосуддя.

Дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., зазначає наступне.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Боженко Н.В., суд зауважує, що зазначені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу судді по цій справі.

Відповідно до ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач загалом лише висловлює незгоду із процесуальним рішенням судді, суд вважає заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. необґрунтованою.

Згідно з ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи вищевикладене, заяву про відвід належить передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у адміністративній справі №215/4843/23 - визнати необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №215/4843/23 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Н.В. Боженко