Court ruling № 114787124, 09.11.2023, Drohobych City and District Court of Lviv Oblast

Справа № 442/7839/23

Провадження № 1-кп/442/425/2023

УХВАЛА

Підготовчого судового засідання

09 листопада 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючоїсудді - ОСОБА_1 ,

провівши підготовче судове засідання в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023141110000710 від 15.08.2023 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

зі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,

зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

Обвинувальний акт з додатками про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України надійшов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 06.11.2023.

Ухвалою від 06.11.2023 за зазначеним обвинувальним актом головуючою-суддею було призначене підготовче судове засідання, під час проведення якого з`ясовано, що відповідно до положеньстатті 32КПК України данекримінальне провадження підсудне Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положеньст. 291 КПК України.

Підстави, передбачені пунктами 4-8 частини першої або частиною другоюстатті 284 КПК України, для закриття кримінального провадження, відсутні.

Немає також і підстав, передбаченихст. 335 КПК України, для зупинення кримінального провадження.

Клопотання про витребування певних речей, документів, а також про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, від учасників судового провадження не надходило.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 на час судового розгляду запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, вчинив кримінальне правопорушення проти життя і здоров`я особи, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, і у випадку визнання його винним йому загрожуватиме реальна міра покарання, а відтак, на думку сторони обвинувачення, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, один з яких є неповнолітнім, та потерпілу. Вказує, що обвинувачений залишив місце події, не визнає своєї вини, а тому прокурор вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

Обвинувачений та його захисник не заперечили з приводу призначення справи до судового розгляду. Просять відмовити в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу, оскільки обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, так як сам добровільно видав речі, в які був одягнутий в момент події. Крім цього, ОСОБА_2 має постійне місце проживання, є одруженим, тобто має міцні соціальні зв`язки, а тому, на думку сторони захисту, відсутній ризик переховування від суду. Вказують, що прокурором не доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_2 та можливість останнього впливати на свідків чи потерпілу.

Потерпіла не заперечила з приводу призначення кримінального провадження до судового розгляду. Підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, в даному випадку, «Суворість передбаченого покарання» у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування ОСОБА_2 .

Крім цього, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, за якою продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканості (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Суд вважає, що конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров`я.

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 тяжкого злочину, що спричинило загибель людини, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою останньому.

Разом з тим, суд враховує, що судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженню ще не розпочато, допит учасників кримінального провадження судом не здійснювався. Прокурором наведені достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює.

За таких обставин, на даному етапі розгляду кримінального провадження, зважаючи на існування наведених прокурором ризиків, які не відпали з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 , оскільки ризик втечі, може бути розцінений ним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв`язків, не спростовують вказаних вище висновків суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і ОСОБА_2 необхідно продовжити на час судового розгляду запобіжний захід - тримання під вартою, без визначення розміру застави, у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Строк дії ухвали визначити - 60 днів.

Крім цього, в канцелярію суду 09.11.2023 подано письмове клопотання від ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8 , який є сином загиблого ОСОБА_9 , про визнання ОСОБА_8 потерпілим в даному кримінальному провадженні, визнання її законним представником неповнолітнього потерпілого та прийняття цивільного позову ОСОБА_7 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.

З приводу задоволення даного клопотання учасники судового провадження заперечень не висловлювали. Прокурор вказав на те, що в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про визнання її потерпілою, яке було подано під час досудового розслідування, було відмовлено.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Частиною 6 статті 55 КПК України передбачено, що якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 439/397/17.

Отже, юридичною підставою появи в кримінальному процесі потерпілого є наявність передбачених законом приводів для визнання особи такої, в даному випадку це клопотання про залучення у якості потерпілого. Чинний КПК України не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання її потерпілою.

Враховуючи наведене, той факт, що ОСОБА_8 , який є сином загиблого ОСОБА_9 , є неповнолітнім, суд вважає за необхідне залучити ОСОБА_8 , як потерпілого у даному кримінальному провадженні та на підставі ст. 44, 59 КПК України в якості його законного представника ОСОБА_7 .

Вимогами ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Статтею 61 КПК України визначено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Форма і зміст поданої ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 позовної заяви відповідає вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що є підстави для прийняття цивільного позову ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до розгляду в даному кримінальному провадженні, визнання ОСОБА_8 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_7 , цивільним позивачем, ОСОБА_2 - цивільним відповідачем.

Підстав, визначених у частині 2статті 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не вбачає і вважає можливим призначити його до розгляду, яке проводитиметься суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих.

Керуючисьстаттями 314-316 КПК України, суд

у х в а л и в :

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на 20 листопада 2023 року о 13.45 год.

Залучити як потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 у справі № 442/7839/23 (кримінальне провадження № 12023141110000710 від 15.08.2023) стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Залучити як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 у справі № 442/7839/23 (кримінальне провадження № 12023141110000710 від 15.08.2023) стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Визнати в даному кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 , а цивільним відповідачем ОСОБА_2 .

Надати цивільному відповідачу строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної ухвали. У зазначений строк цивільний відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити цивільному позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити цивільному відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Судовий розгляд провести суддею одноособово з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід тримання під вартою терміном на 60 днів.

Строк дії запобіжного заходу до 07 січня 2024 року.

Копію даної ухвали вручити учасникам судового провадження та направити уповноваженій службовій особі ЛСІ УДДУВП №19.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині продовження запобіжного заходу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1