Court ruling № 114599150, 01.11.2023, Lokhvytsia District Court of Poltava Oblast

Справа № 538/1713/23

Провадження № 2/538/467/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

01 листопада 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Зуб Т.О.,

секретаря судових засідань Криворучко В.І.,

представника позивача- Сова В.В.,

представника відповідача- адвоката Панченко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Лохвиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (вул. Миру, буд. 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 19/17 від 18.03.2017 року та додаткових угод та застосування реституції, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агро Перемога» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 19/17 від 18.03.2017 року та додаткових угод та застосування реституції.

Під час підготовчого провадження відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі через те, що спір не підлягаю розгляду в порядку цивільного судочинства. Клопотання мотивоване тим, що відповідач є учасником ТОВ «Агро Перемога», у зв`язку із чим спір є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача- адвокат Панченко О.В. підтримала клопотання з підстав зазначених у ньому, наполягала на його задоволенні.

Представник позивача- ТОВ «Агро Перемога» Сова В.В. заперечувала проти закриття провадження у справі, зазначивши, що спір підглядає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши зміст позовних вимог, доводи клопотання відповідача про закриття провадження у справі, а також вислухавши думку сторін, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Агро Перемога» звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 19/17 від 18.03.2017 року, додаткових угод до даного договору, а також застосування реституції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладено директором товариства, який згідно приписів Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» та приписів Статуту, мав право укладати договір виключно за згодою учасників ТОВ «Агро Перемога». Позивач зазначає, що дані обставини свідчать про порушення частини 1 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» під час укладання спірного договору, що і є підставою для визнання договору недійсним. Крім цього, позивачем зазначається, що відповідач обізнаний з вимогами статуту щодо обмежень таких правочинів та порушення вимог статуту підприємств.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З урахуванням приписів статті 203, 215 ЦК України можна визначити наступні підстави для визнання недійсності правочину:

-зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивач посилаючись у змісті позову на положення статті 215 ЦК України не визначив, які саме підстави визнання недійсності правочину підлягають доказуванню і встановленню у даній справі.

Обставини, на які посилається позивач гуртуються на приписах Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Позовні вимоги не ґрунтуються на суперечливості змісту спірного договору приписам ЦК України та актам цивільного законодавства, а також не містить відомостей про відсутність цивільної правоздатності у сторони договору, невідповідності договору його внутрішній волі, а також інших підстав для визнання правочину недійсним, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Поряд із цим, оскарження спірного договору мотивоване виключно обсягом повноважень директора щодо вчинення правочинів, а також діями відповідача, як учасника товариства.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законодавстві, яке регулює діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а також стосується прав та обов`язків учасника товариства та директора, як виконавчого органу, що свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарським судам підсудні справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевказані обставини суд дійшов висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 255 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 19/17 від 18.03.2017 року та додаткових угод та застосування реституції, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 01.11.2023 року.

Суддя: Т.О. Зуб