№ 1145490, 08.11.2007, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.07

Справа №АС10/529-07.

За позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Білопільське відділення)

до відповідача товариства о обмеженою відповідальністю агрофірма «Вікторія» Білопільського району

про стягнення 954047,07 грн.

СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.

Представники:

від позивача: Охріменко Н.Я. (доруч.№47-0/9/10-С від 10.01.2007 р.)

від відповідача: Нефедов Ю.І.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 954047,07 грн. податкової заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка виникла станом на 15.10.2007 р.

Відповідач наявність боргу не заперечує, однак в письмовому поясненні зазначає, що борг в сумі 709431,91 грн. виник за період з 1999 р. по 2003 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – ТОВ АФ «Вікторія» зареєстроване Білопільською районною державною адміністрацією 25.02.2000 р. та знаходиться на податковому обліку в Сумській МДПІ.

Згідно ст. 11,14 Закону України «Про внесення зміні доповнень до Закону України "Про систему оподаткування» від 18.02.97р. № 77/97-ВР, ст.. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" №889-1У від 22.05.2003р, відповідач повинен самостійно обчисляти і перераховувати до бюджету кошти, зокрема податок з доходів фізичних осіб.

15.10.2007 року проведеною невиїзною (камеральною) перевіркою встановлена заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб в сумі 954047,07 грн. та складено акт звірки станом на 01.10.2007р., де встановлена заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 954047 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" від 25.06.91 податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Платники податків, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування", зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

В порушення п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно якого податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом Відповідачем не сплачений податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян).

Порядок стягнення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 -III.

У відповідності до п. п. 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-Ш у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб - прибутковий податок з громадян, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі, а не підприємству.

Станом на 15 .10.2007 року податок з доходів фізичних осіб не сплачений, а тому може бути стягнутий в примусовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи і пояснень сторін вбачається, що, дійсно, 709431,91 грн. – це борг, який виник станом на 01.01.2004 р., отже, позивачем пропущений строк давності 1095 днів, встановлений ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-Ш від 21.12.2000 р. для стягнення цього боргу.

Твердження позивача про те, що строки давності в даній ситуації не можуть бути застосовані, оскільки стягувана сума не є ні узгодженою сумою податкового зобов'язання, ні податковим боргом, протирічить його ж вимогам, в яких він посилається на норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, - ст. 3, п. п. 3.11, відповідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Також не може бути взяте до уваги пояснення позивача, що несплата боргу стала йому відома лише 15.10.2007 р. – під час складання акту заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, виконуючи яке податкові органи здійснюють відповідні перевірки платників податків, види і періодичність здійснення яких також чітко визначена законодавством.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 709431,91 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Вікторія» (Білопільський район, с. Жовтневе, вул. Бр.Рябоконь,1, і.к. 14015985) на користь Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Білопільське відділення) (м. Суми вул. Баумана, 43, і.к. 21104502) 244615,16 грн.

3. В частині стягнення 709431,91 грн. – відмовити.

4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 12.11.2007 року.