Decision № 11451272, 30.09.2010, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.10           Справа № 17/111-10. За позовом: Державного підприємства Міністерства Оборони України «Чернівецький металообробний завод», м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми

про стягнення 36220 грн. 07 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача Кривошеєв В.В., довіреність №351/к від 28.09.2010 р.

Від відповідача Кисельов В.М., довіреність №1 від 26.01.2010 р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36220 грн. 07 коп., з яких 27000 грн. 00 коп. основного боргу, 9220 грн. 07 коп. пені з урахування інфляційних збитків, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №55 від 12.09.2008 р., а також судові витрати по справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з нього 27000 грн. 00 коп. основного боргу визнав, в іншій частині в позові просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, суд встановив:

12 вересня 2008 року між Державним підприємством Міністерства Оборони України «Чернівецький Металообробний завод» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія» був укладений договір №55 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач за завданням відповідача зобов‘язувався своїми силами та за власний рахунок у відповідності до Технічного завдання та проектної документації розробити проект, виготовити та поставити на об‘єкт – будівництво першої черги матеріальної бази Банківського інституту Національного Банку України в м. Севастополь (далі за текстом – «Об‘єкт») автоматизовану блочно-модульну водогрійну газову котельну «Виток-Г»-5,8 потужністю 5,8 МВт (далі за текстом – «Обладнання») в комплектації, вказаній в специфікації №1 до Договору та передати Обладнання у власність відповідачу, а відповідач зобов‘язувався прийняти та оплатити Обладнання в порядку та в терміни, встановлені Договором..

Згідно п. 3.1. Договору загальна вартість Договору складає 3500000 грн. 00 коп., в т.ч. 20% ПДВ 583333 грн. 33 коп., та включає в себе вартість Обладнання, а також транспортні витрати по його поставці на Об‘єкт.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що відповідач здійснює на банківський рахунок позивача оплату в розмірі 100% загальної вартості Договору наступним чином: передплата в розмірі 70% загальної вартості Договору, що складає 2450000 грн. 00 коп.: 1 етап – 1000000 грн. 00 коп. потягом 2-х банківських днів з дати погодження сторонами Технічного завдання на Обладнання та отримання від позивача рахунку (копії) на оплату: 2 етап – 1450000 грн. 00 коп. – в строк до 06.10.2008 р. включно. Передплата в розмірі 20% загальної вартості Договору, що складає 700000 грн. 00 коп. – протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідачем від позивача письмового повідомлення про готовність Обладнання до відвантаження. Доплата в розмірі 10% загальної вартості Договору, що складає 350000 грн. 00 коп. протягом 5 банківських днів після проведення експлуатаційних випробувань Обладнання.

Відповідно до п. 3.3. Договору форма розрахункових документів – платіжне доручення.

Позивач належним чином виконав умови договору та розробив проект, виготовив та поставив на будівництво першої черги матеріальної бази Банківського Інституту Національного Банку України в м. Севастополь та змонтував автоматизовану блочно-модульну водогрійну газову котельну «Віток-Г» потужністю 5,8 МВт, про що свідчить акт №6 прийому-передачі виконаних монтажних робіт від 30.01.2009 р., але відповідач в порушення умов Договору розрахувався з позивачем не в повному обсязі і заборгованість відповідача станом на 07.09.2010 р. становить 27000 грн. 00 коп., що не заперечується і самим відповідачем

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 27000 грн. 00 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 9220 грн. 07 коп. пені з урахуванням інфляційних збитків, нарахованої за порушення відповідачем грошового зобов‘язання відповідно до вимог п. 6.3. Договору, яким передбачено, що у випадку порушення строку оплати за поставлене Обладнання, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

В матеріалах справи міститься повідомлення Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження №15-2/3-4-1017 від 07 грудня 2009 р. про введення в промислову експлуатацію Обладнання, встановленого в котельній Банківського інституту Української академії Національного Банку України в м. Севастополь, що свідчить про те, що зобов‘язання по Договору були виконані в повному обсязі позивачем з отриманням даного акту, тому штрафні санкції у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов‘язання підлягають нарахуванню саме з 08.12.2009 р. по 08.06.2010 р.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню в розмірі 2929 грн. 31 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення права позивача з 08.12.2009 року, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1431 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013232) на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України «Чернівецький металообробний завод» (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, 33, код 14263499) 27 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2929 грн. 31 коп. пені, 1431 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 313 грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 161 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя