№ 1144943, 08.11.2007, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" листопада 2007 р.

Справа № 2а/237-4284

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

при секретарі судового засідання Лещук Г.В.

Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя вул. Шевченка, 7,м.Тернопіль,46000 в особі Тернопільського міського центру зайнятості 46000, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1

до Приватного підприємства "Порто-Франко" 46000, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38

про стягнення грошових сум.

За участю представників сторін:

прокуратури: Молень І.Й. - посвідчення №21 дійсне до 23.07.2012р.

позивача: Іванюк О. В. - довіреність №01/373 від 21.02.2007р.

відповідача:

Суть справи: Справа розглядається з участю помічника прокурора міста Тернополя - Молень І.Й.

Керуючись ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор в позовній заяві №7307 вих. від 27.09.2007р. визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність її захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Тому у відповідності до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Відтак, суддя порушив провадження у справі та прийняв позовні матеріали до розгляду.

Прокурор пред'явив позов про стягнення штрафу в сумі 400 грн. за неподання в двох місячний строк повідомлення про вивільнення гр. Марич І.Ю. , як це передбачено п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідач відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури і позивача та приймаючи до уваги що:

1) Згідно ст. ст. 49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз'яснено їхні права та обов'язки.

2) П.5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" гласить: "При вивільнені працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці... установи, підприємства і організації повідомляють про це не пізніше, як за два місяці у письмовій формі в Державну службу зайнятості, а в десятиденний строк після вивільнення - надати списки фактично вивільнених працівників.

В разі неподання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника."

3) Прокурор стверджує що відповідач Приватне підприємство "Порто-Франко", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38 не надав повідомлення про вивільнення гр. Марич І.Ю. з 01.03.2007р. підтверджуючи даний факт актом перевірки від 31.08.2007р. та персональною карткою гр. Марич І.Ю.

Відповідач не представив належних доказів надання позивачеві вищезазначених списків. Тому відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України слід вважати що вони не надавались.

При таких обставинах, позовні вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

4) Згідно ст. 94 та п.2 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94,159,160,161,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1) Позов прокурора задовольнити.

2) Стягнути Приватного підприємства "Порто-Франко", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, (інд. код. 25347288):

- на користь Тернопільського міського центру зайнятості, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1, (інд. код. 14029303) 400 грн. - штрафу.

- в доход державного бюджету 102 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 12 листопада 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя В.О. Колубаєва