Court ruling № 11449063, 01.09.2010, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"01" вересня 2010 р.Справа № 1/156-09-5587 За заявою: Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області до боржника: Відкритого акціонерного товариства "Котовський цукровий завод" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. Бочковича, 101, код ЄДРПОУ 00372782);

про визнання банкрутом

Суддя Найфлейш В.Д.

Від кредитора Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Султанов Т.З. (довіреність)

Від боржника: Дойко С. І. (голова правління), Бондаренко С.В. (довіреність);

Від Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”: Безверхий А.М. (довіреність);

Від ДВС Котовського МРУЮ Одеської області: не з’явився

Розпорядник майна: арбітражний керуючий Панов А.Б.(ухвала, ліцензія).

Суть спору: розглядається в порядку ст. 121 –2 ГПК України

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2009р. порушено провадження у справі № 1/156-09-5587 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Котовський цукровий завод" в порядку ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призначено розгляд справи в підготовчому засіданні суду.

20.05.2010 року (вх. 13114) Відкрите акціонерне товариство "Котовський цукровий завод" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ДВС Котовського МРУЮ Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої просить скасувати всі арешти та заборони накладені на банківські рахунки 26004109945 –долар США, 26004109945 –розрахунковий чек, 26004109945 –ЄВРО, 26004109945 –українська гривня, 26004109945 –поточний, МФО 328351, код 00372782 в ООД АТ „Райффайзен Банк Аваль” та касу боржника ВАТ „Котовський цукровий завод” код ЄДРПОУ 00372782.

Згідно ст. 121 - 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження”, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Арешт застосовується при виконанні ухвали суду про накладання арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження”, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

Відповідно до п. 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за змістом ст. 1212 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З матеріалів скарги вбачається, що державним виконавцем складено акт опису і арешту майна на виконання наказу господарського суду Одеської області від 28.11.2008 р. по справі № 11/147-08-4169, а також вчинені виконавчі дії на виконання наказу господарського суду Одеської області від 05.06.2009 р. по справі № 24/45-09-1529, а також на виконання рішень органів Пенсійного Фонду України.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/492 від 19.03.2004 р. у разі подання до господарського суду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби у зв’язку з виконавчими документами, виданими загальними судами або іншими, крім господарських судів, органами, суддя відмовляє у прийнятті відповідної скарги, як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Приймаючи до уваги, що в межах справи про банкрутство ВАТ „Котовський цукровий завод” господарським судом Одеської області не накладався арешт на рахунки 26004109945 –долар США, 26004109945 –розрахунковий чек, 26004109945 – ЄВРО, 26004109945 –українська гривня, 26004109945 – поточний, МФО 328351, код 00372782 в ООД АТ „Райффайзен Банк Аваль” та касу боржника ВАТ „Котовський цукровий завод”, а також враховуючи, що прийняття постанови про скасування накладеного державним виконавцем арешту є компетенцією державного виконавця згідно ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” і скаржником оскаржуються дії державного виконавця, вчинені у зв’язку з виконавчими документами, виданими органами УПФУ, суд дійшов висновку, що скасування арештів та заборон не відноситься до повноважень господарського суду у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном, оскільки не передбачено Господарським процесуальним кодексом України та Законом України „Про відновленя платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв’язку з чим скарга не підлягає розгляду в господарських судах України.

За таких обставин, провадження за скаргою ВАТ „Котовський цукровий завод” на дії ДВС Котовського МРУЮ Одеської області від 20.05.2010 р. підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 86,121-2 Господарського процесуального

кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Припинити провадження за скаргою ВАТ „Котовський цукровий завод” від 20.05.2010р. на дії Державної виконавчої служби Котовського МРУЮ Одеської області.

Примірник ухвали надіслати учасникам процесу, ДВС Котовського МРУЮ Одеської області.

Суддя