Decision № 114436633, 25.10.2023, Sykhivskyi District Court of Lviv City

Справа № 464/5738/23

пр.№ 2/464/1601/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

при секретарі судових засідань БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №713383313 від 05 серпня 2021 року у розмірі 20091 грн. 10 коп. та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позов мотивує тим, що 05 серпня 2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №713383313. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 14000 грн., а позичальник відповідно зобов`язалася повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з цим у неї на момент подання позовної заяви виникла заборгованість, яка складається з: заборгованості по кредиту - 14000 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 6091 грн. 07 коп. 28 листопада 2018 між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до п.2.1 договору факторингу ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТзОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача. 04 серпня 2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №01/04082023, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників від 04 серпня 2023 року у розмірі 20091 грн. 10 коп. Заборгованість за кредитним договором №713383313 від 05 серпня 2021 року не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідача.

Представник позивача Юхименко Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, одночасно із позовними вимогами просить про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, подала суду заяву, за змістом якої просить розгляд справи проводити у її відсутності та зазначила, що позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити, проти винисення заочного рішення не заперечує. Оскільки відповідач не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно дост.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

13 вересня 2023 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 27 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2023 року розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2023 року, за клопотанням представника відповідача.

12 жовтня 2023 року розгляд справи відкладено на 25 жовтня 2023 року, у зв`язку з відсутністю умов для проведення заочного розгляду справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 05 серпня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №713383313.

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у сумі 14000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі. Кредит наданий строком на 84 дні зі сплатою 0.69 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допмога» та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторинку №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошових вимог відповідно до реєстру, а саме право вимоги до відповідача.

05 серпня 2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшли права грошових вимог відповідного реєстру від 30 травня 2023 року №9, у тому числі до відповідача.

04 серпня 2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №01/04082023, відповідно до умов якого до ТзОВ «Юніт Капітал» перейшли права грошових вимог відповідного реєстру від 04 серпня 2023 року, у тому числі і право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №713383313 у розмірі 20091 грн. 10 коп. гривень.

Згідно з ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ч.1 ст.512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Згідност.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац 2 ч.2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 ч.1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач отримала кошти за вищевказаними кредитним договором. Заборгованість за ними не погасила, хоча відповідно до умов договору зобов`язана була повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом. Позивачу відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором, а отже відповідач зобов`язана виконати зобов`язання на користь нового кредитора.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).

Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., представником позивача надано додаткову угоду №19 до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року, протокол погодження видів правової допомоги та договірної ціни, який є невід`ємною частиною до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року, додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, акт прийому-передачі наданих послуг, рахунок №181 від 08 серпня 2023 року, платіжну інструкцію № 559 від 09 серпня 2023 року на суму 5000 грн.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом Юхименком Ю.Ю., принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставіст.141 ЦПК Україниз відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2147 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.2,81,89,137,141,142,200,247,263-265,280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження м.Київ,вул.Рогнідинська,4а,оф.10 заборгованість за кредитним договором №713383313 від 05 серпня 2021 року у розмірі 20091 грн. 10 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та 2147 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК