Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/16410/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТБР ІМПОРТ до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
ТОВ ТБР ІМПОРТ звернулося з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати картки відмов у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000096; №UA500020/2023/000095; № UA500020/2023/000105;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000046/2 від 14.03.2023; №UA500020/2023/000045/2 від 14.03.2023; № UA500020/2023/000049/2 від 17.03.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів позивачеві поставлено товари. Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем заявлена митна вартість, яка визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом. У зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень позивач був змушений додатково надмірно сплатити митні платежі. Позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Позовні вимоги просить задовольнити.
За змістом відзиву відповідач із заявленими вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено розбіжності у поданих документах, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 оскаржуваних рішень. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені вимоги та навів аналогічні обгрутування тим, що зазначені у позовній заяві.
Судом встановлені такі обставини по справі.
06.07.2022 року між ТОВ «ТБР Імпорт» (Покупець) та «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № TBR-ВОТО 2022, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини, диски виробник: «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD» у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у інвойсі. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно інвойсу.
На підставі проформи № WD202211181 від 12.12.2022 року відповідно до умов договору ТОВ «ТБР Імпорт» здійснило попередню оплату за товар на суму 136176,00 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 39).
В інвойсі № WD202211181 від 28.12.2022 року сторонами узгоджено номенклатуру, ціну та кількість товару, яка загалом склала 1290 одиниць вартістю 136176,00 дол. США, поставка здійснювалась на умовах FOB (QINGDAO).
Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані електронні митні декларації із наступними документами:
- № 23UA500020003482U1 від 13.03.2023 року (партія 1), кількість товару 328 од., вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) 44146,00 доларів США: пакувальний лист № WD202211181 від 28.12.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) № NWD202211181 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № WD202211181 від 28.12.2022; коносамент (Bill of lading) № SZX221259656 від 02.01.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №148 від 08.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22C37050114/00563 від 28.12.2022; некласифікований комерційний документ (уточнення до інвойсу) від 08.03.2023; некласифікований комерційний документ (уточнення до пакувального листа) від 08.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 22.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № FSE-SGA-2023-03-00000096 від 03.03.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг Б/Н від 06.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 10/03-1 від 10.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 08.03.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № WD202211181 від 28.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TBR-BOTO 2022 від 06.07.2022; договір (контракт) про перевезення № 240223 від 24.02.2023; договір (контракт) про перевезення Б/Н від 26.09.2022; копія митної декларації країни відправлення № 435020220000099500 від 30.12.2022 року;
- № 23UA500020003483U0 від 13.03.2023 року (партія 2), кількість товару 268 од., вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) 41156,00 доларів США: пакувальний лист (Packing list) № WD202211181 від 28.12.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) №WD202211181 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №WD202211181 від 28.12.2022; коносамент (Bill of lading) №SZX221259656 від 02.01.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №148/1 від 08.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3705B0114/00563 від 28.12.2022; некласифікований комерційний документ (уточнення до інвойсу) від 08.03.2023;
некласифікований комерційний документ (уточнення до пакувального листа) від
08.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 22.12.2022;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № FSE-SGA-2023-03-00000096 від 03.03.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг Б/Н від 06.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 10/03-2 від 10.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 08.03.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № WD202211181 від 28.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № TBR-BOTO 2022 від
06.07.2022; договір (контракт) про перевезення №240223 від 24.02.2023; договір (контракт) про перевезення Б/Н від 26.09.2022; інші некласифіковані документи (лист від АТС) від 10.03.2023; копія митної декларації країни відправлення № 435020220000099500 від 30.12.2022 року;
- № 23UA500020003672U1 від 16.03.2023 року (партія 3), кількість товару 694 шт., вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) 50874,00 доларів США: пакувальний лист (Packing list) № WD202211181 від 28.12.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) № WD202211181 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № WD202211181 від 28.12.2022; коносамент (Bill of lading) № SZX221259656 від 02.01.2023;
автотранспортна накладна (Road consignment note) № 148/2 від 08.03.2023;
сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22C3705B0114/00563 від
28.12.2022; некласифікований комерційний документ (уточнення до інвойсу) від 08.03.2023;
некласифікований комерційний документ (уточнення до пакувального листа) від
08.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 22.12.2022;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № FSE-SGA-2023-03-00000096 від 03.03.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг Б/Н від 06.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 10/03-3 від 10.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 08.03.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № WD202211181 від 28.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № TBR-BOTO 2022 від 06.07.2022; договір (контракт) про перевезення № 240223 від 24.02.2023 року.
На підставі вимоги податкового органу 13.03.2023 року та 16.03.2023 року надані додаткові документи:
-лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 13.03.2023; договір № Б/Н від 26.09.2022 з додатками; рахунок № FSE-SGA/2023/03/00000096 від 03.03.2023; банківський платіжний документ від 06.03.2023 року; договір №240223 від 24.02.2023;
лист постачальника «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD» від 13.03.2023; автотранспортна накладна (CMR) № 148 від 08.03.2023 - виправлена;
переклад митної декларації країни відправлення №435020220000099500 від
30.12.2022 року (додаткові документи до декларації № 23UA500020003482U1 від 13.03.2023 року);
-лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 13.03.2023; договір № Б/Н від 26.09.2022 з додатками; банківський платіжний документ від 06.03.2023; договір №240223 від 24.02.2023; лист постачальника «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD» від 13.03.2023; переклад митної декларації країни відправлення №435020220000099500 від 30.12.2022; автотранспортна накладна (CMR) №148/1 від 08.03.2023 виправлена (додаткові документи до декларації № 23UA500020003483U0 від 13.03.2023 року);
-лист пояснення ТОВ «ТБР Імпорт» б/н від 16.03.2023; договір № Б/Н від 26.09.2022 з додатками; банківський платіжний документ від 06.03.2023; договір №240223 від 24.02.2023; лист постачальника «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD» від 13.03.2023; переклад митної декларації країни відправлення №435020220000099500 від 30.12.2022 року.
За результатами опрацювання поданих декларантом митних декларацій та додатків до них митним органом прийняті картки відмов у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000096; № UA500020/2023/000095; № UA500020/2023/000105 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000046/2 від 14.03.2023 року; №UA500020/2023/000045/2 від 14.03.2023 року; № UA500020/2023/000049/2 від 17.03.2023 року.
Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення № UA500020/2023/000046/2 від 14.03.2023 року по митній декларації № 23UA500020003482U1 від 13.03.2023 року підставами для коригування митної вартості слугувало:
-надані до митного оформлення документи на підтвердження витрат на транспортування товарів не відповідають вимогам законодавства, зокрема МК України;
-у рахунку-фактурі та коносаменті сторона отримувача не відповідає отримувачу згідно з CMR;
-експортна митна декларація країни відправника містить посилання на коносамент, якого на момент складання ще не існувало;
-у інвойсі відсутні відомості щодо умов поставки.
Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення №UA500020/2023/000045/2 від 14.03.2023 року по митній декларації № 23UA500020003483U0 від 13.03.2023 року підставами для коригування митної вартості слугувало:
-витрати на транспортування товару не підтверджені належними документами;
-у інвойсі відсутні посилання на умови поставки товару;
-копія митної декларації країни відправлення містить посилання на коносамент, якого ще не існувало на момент складання цього документа;
-відсутні відомості щодо маркування товару;
-отримувач у коносаменті не співпадає із отримувачем вантажу у іншому товаротранспортному документі.
Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення № UA500020/2023/000049/2 від 17.03.2023 року по митній декларації № 23UA500020003672U1 від 16.03.2023 року підставами для коригування митної вартості слугувало:
-не надано належних документів на підтвердження транспортних витрат;
-у рахунку-фактурі та коносаменті сторона отримувача не відповідає отримувачу згідно з CMR;
-у інвойсі відсутні посилання на умови поставки товару.
Митна вартість за всіма трьома рішеннями визначена за резервним методом.
Позивач не погодився із такими рішеннями митного органу і з підстав зазначених у позові оскаржив їх до суду.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (далі їх перелік) … .
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з договірними умовами, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.
Враховуючи тотожність підстав для коригування митної вартості у всіх оскаржуваних рішеннях, суд вважає недоцільним надавати по кожній підставі окрему оцінку.
Однією з підстав коригування митної вартості у всіх трьох рішеннях митним органом зазначено відсутність належних документів для підтвердження транспортних витрат.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки на підтвердження таких витрат декларантом разом із митними деклараціями подані довідки про транспортні витрати, які містили відомості щодо вартості перевезення та супутніх витрат, а також інші документи, як то договір про надання послуг з перевезення вантажу, банківські платіжні документи, акт надання послуг.
Верховний Суд у Постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що надані митному органу документи містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно із положеннями ч. 2 ст. 53 МК України для визначення вартості товару.
Розбіжність сторони отримувача в інвойсі, коносаменті та CMR усунуто шляхом виправлення у CMR отримувача на належного, що засвідчено належним способом. Крім того, інформація щодо належного покупця підтверджується іншими документами, що були надані до митного оформлення.
Суд критично ставиться до твердження з приводу зазначення в експортній декларації інформації щодо коносамента, якого ще не було на дату складання цієї декларації, оскільки такі дані є номером бронювання місця на судні, що співпадає із номером коносаменту.
Посилання в митній декларації країни відправлення на номер букінгу не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості, що співпадає з позицією Верховного Суду, зокрема у Постанові від 23.04.2019 року по справі № 815/5877/17.
Інформація щодо умов поставки, яка відсутня в інвойсі, уточнена листом продавця від 13.03.2023 року, який був наданий до митного оформлення разом із листом поясненням від 13.03.2023 року.
Крім того, умови поставки FOB (QINGDAO) підтверджуються іншими документами, зокрема рахунком-проформою від 12.12.2022 року, митними деклараціями, митною декларацією країни відправлення, також вбачається із розрахунку ціни, що на думку суду спростовує наявність обставин щодо заниження позивачем митної вартості.
Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умовами поставки FOB продавець за власний рахунок забезпечує пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу, упаковка повинна містити належне маркування, а отже доводи контролюючого органу щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах інформації щодо вартості маркування суд відхиляє.
На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.
Крім того суд вказує, що Верховний Суд в Постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у Постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: …однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості....
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов в прийнятті митних декларацій необґрунтованими, протиправним та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТБР ІМПОРТ задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картки відмов у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України № UA500020/2023/000096, №UA500020/2023/000095, № UA500020/2023/000105 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000046/2 від 14.03.2023 року, №UA500020/2023/000045/2 від 14.03.2023 року, № UA500020/2023/000049/2 від 17.03.2023 року.
Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБР ІМПОРТ (ЄДРПОУ 41604018, 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 кілометр) судовий збір в сумі 5268,74 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
The court decision No. 113991656, Odesa District Administrative Court was adopted on 18.09.2023. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 420/16410/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: