Decision № 11379347, 22.09.2010, Commercial Court of Chernihiv Oblast

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                     тел.77-99-18, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

Іменем України          

21.09.2010                                                                                          Справа № 19/127

За позовом:          Дочірнього підприємства «Харківспецзбут», вул. Дерев’янка, 3, м. Харків, 61000

до відповідача:          Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України, вул. Шевченко, 152, м. Чернігів, 14000

про                     стягнення 2744255,72 грн

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: М. В. Горло, довіреність № 37 від 02.09.2010 ,

від відповідача: не з'явився.

Дочірнім підприємством «Харківспецзбут»(далі –ДП «Харківспецзбут») подано позов до Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України (далі – ЧКП «Пожтехніка») про стягнення 2744255,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ту обставину, що відповідач не розрахувався за товар, отриманий на підставі видаткових накладних.

09.09.2010, в судовому засіданні, представник відповідача надав відзив на позов в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст. 639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Судом встановлено, що з серпня 2007 року по грудень 2009 року позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними копії яких знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 56 –100).

Судом встановлено, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково і його заборгованість перед позивачем на момент розгляду справи складає 2744255,72 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про укладення між сторонами договору поставки.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не визначено строк виконання зобов’язань то 21.06.2010, позивач направив відповідачу листа з вимогою виконати свій обов’язок щодо оплати поставленого товару.

Разом з тим, відповідач у встановлений законом семиденний строк із позивачем не розрахувався.

Враховуючи положення чинного законодавства, приймаючи до уваги, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з           Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України, вул. Шевченко, 152, м. Чернігів, 14000; р/р № 26009002109, у АК «Полікомбанк», МФО 353100, код ЄДРПОУ 05388859) на користь Дочірнього підприємства «Харківспецзбут», вул. Дерев’янка, 3, м. Харків, 61000; р/р № 26006165486, АТ „Райффазейн Банк Аваль” м. Києв, МФО 380508, код ЄДРПОУ 31786955) 2744255,72 грн боргу, 25500,0 грн державного мита та 236,0 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Л.Р. Кочергіна

22.09.10