Decision № 113689930, 14.09.2023, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2023м. СумиСправа № 920/560/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/560/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА"

(вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 016013,

код ЄДРПОУ 25498917),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Комплект"

(вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська область,

42000, код ЄДРПОУ 34421440),

про стягнення 1 650 347 грн 64 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

Суть спору: 25.05.2023 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 650 347 грн 64 коп., з яких 120 099 грн 39 коп. пені, 227 332 грн 11 коп. 3% річних, 1 302 916 грн 14 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань за Договором постачання електричної енергії споживачу № 2000581 від 24.11.2021; а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023, справу розподілено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.05.2023 відкрито провадження у справі №920/560/23 та призначено підготовче засідання у справі на 29.06.2023, 10:30; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

16.06.2023 позивачем надано до суду Клопотання від 15.06.2023, б/н (вх.№3693), відповідно до якого просить суд провести підготовче засідання без участі представника ТОВ "ЕНЕРА".

Розгляд справи 29.06.2023 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 26.06.2023 по 14.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 28.08.2023; призначено підготовче засідання у справі №920/560/23 на 01.08.2023, 10:20.

31.07.2023 позивачем надано до суду Клопотання від 21.07.2023, б/н (вх.№4807), відповідно до якого просить суд провести підготовче засідання без участі представника ТОВ "ЕНЕРА".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.08.2023 призначено підготовче засідання у справі №920/560/23 на 22.08.2023, 10:50.

Ухвалою суду від 22.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/560/23 до судового розгляду по суті. Призначено розгляд справи по суті на 14.09.2023, 10:00.

12.09.223 представником позивача надано Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні.

При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

У клопотанні про відкладення розгляду справи відсутнє обґрунтування необхідності такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої явки в судове засідання, подання нових доказів у справі, пояснень, тощо.

Суд враховує обізнаність представника позивача про судовий розгляд, наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, відсутність перешкод для реалізації позивачем права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Отже, позивач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та те, що задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, вплине на розгляд справи упродовж розумного строку, зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не наддав, в судове засідання 14.09. 2023 не прибув.

При цьому, суд зауважує, що поштові відправлення на адресу відповідача (вул. Гетьмана Мазепи, буд 28, м. Ромни, Сумська область), в яких містилися ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду, з зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача - ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» є: вул. Гетьмана Мазепи, буд 28, м. Ромни, Сумська область, 42000. На вищезазначену адресу відповідача судом і була направлена кореспонденція господарського суду.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Сумської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори систем розподілу та електропостачальники, одним з яких є ТОВ «ЕНЕРА», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 839.

Пунктом 3.1.9 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до ч. 2 п. 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

24.11.2021 заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу підписана відповідачем з обранням "Комерційної пропозиції №1 "Клієнт'' (додаток №2 до договору), що підтверджує факт приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Комплект" до договору про постачання електричної енергії споживачу №2000581 від 24.11.2021, та є додатком 1 зазначеного договору.

Таким чином, відносини, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (далі - відповідач, споживач) регулюються договором про постачання електричної енергії споживачу №2000581 від 24.11.2021 (далі - договір).

Як зазначає позивач, у результаті приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії йому було відкрито особовий рахунок за №2000581.

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору

Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.7. договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Пунктом 6.2.1. передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору, а пунктом 7.2.2. - постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Відповідно до п. 8.4. договору якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи.

Згідно з п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 12.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 12.2. та п. 12.3. договору).

Згідно з п. 12.4. договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Додатки до цього договору, а саме: додаток 1 - "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу", додаток 2 - "Комерційна пропозиція" є невід`ємними частинами договору (п. 13.1. договору).

Відповідно до п. 13.2. цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Згідно з п. 13.8. договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень та платіжних документів буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з комерційної пропозиції № 1 "КЛІЄНТ" Додаток №2 до договору ("Спосіб оплати"), оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за графіком. Сума переплати/недоплати, яка виникла внаслідок різниці між Ц та Цфакт, визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Оплата здійснюється на рахунок постачальника, зазначений у розрахункових документах. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до комерційної пропозиції до договору ("Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати") рахунок надається споживачу не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

На виконання умов договору у період з січня 2022 року по травень 2022 року позивач продав відповідачу 2634124 кВт*год електричної енергії вартістю 9082062,83 грн, що підтверджено наступними рахунками:

1)рахунок №2000581/38007/1 від 31.01.2022 за січень 2022 року 1228337 кВт*год в сумі 4717164,89 грн;

2)рахунок №2000581/53618/1 від 28.02.2022 за лютий 2022 року 951803 кВт*год в сумі 2882550,23 грн;

3)рахунок №2000581/62940/1 від 31.03.2022 за березень 2022 року 214929 кВт*год в сумі 699353,52 грн;

4)рахунок №2000581/79986/1 від 30.04.2022 за квітень 2022 року 11633 кВт*год в сумі 38249,27 грн;

5)рахунок №2000581/85003/1 від 31.05.2022 за травень 2022 року 227422 кВт*год в сумі 744744,92 грн.

ТОВ «Руслан-Комплект» було здійснено часткову оплату вартості спожитої електричної енергії за період січень 2022 та квітень 2022 наступним чином:

- 17.02.2022 - 250 000 грн.00 коп,

- 18.02.2022 - 250 000 грн 00 коп.,

- 21.02.2022 - 250 000 грн 00 коп.,

- 23.02.2022 - 250 000 грн 00 коп.,

- 03.06.2022 - 180 000 грн 00 коп.,

- 14.06.2022 - 100 000 грн 00 коп.,

- 29.06.2022 - 50 000 грн 00 коп.,

- 30.06.2022 - 100 000 грн 00 коп.,

- 14.07.2022- 35 000 грн 00 коп.

Всього здійснено часткову оплату на суму - 1 715 000 грн 00 коп. З урахуванням часткової оплати спожитої електричної енергії, заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період січень2022-травень 2022 становить 7 367 062 грн 83 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.03.2022 по справі № 920/656/22 було задоволено позов та стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера» (вул. Госпітальна, 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601; код за ЄДРПОУ 25498917) 7367062,83 грн (сім мільйонів триста шістдесят сім тисяч шістдесят дві грн 83 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію з ПДВ на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» та 110505,95 грн (сто десять тисяч п`ятсот п`ять грн 95 коп.) судового збору на рахунок НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк».

Вищезазначеним рішенням було встановлено факт прострочення оплати відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» спожитої електричної енергії у загальному розмірі 7367062,83 грн. за період січень-травень 2022 року.

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням по справі № 920/656/22 було встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань з оплати отриманої електроенергії, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки відповідач неодноразово порушував свої договірні зобов`язання в частині своєчасного здійснення розрахунків за фактично спрожиту електричну енергію, ТОВ «ЕНЕРА» має право реалізувати своє право на стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат згідно вимог Договору та чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У відповідності з п.п. 1 п. 6.2. Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії відповідно до умов цього Договору. Також, у відповідності зі статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має бути виконане належним чином і в установлений строк.

Відповідно до обраної комерційної пропозиції («Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф»), за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п. 12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 19 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже строк позовної давності для стягнення пені не сплинув та вважається продовженим. Нарахування пені припинено 25.04.2022 у зв`язку з тим, що 26.04.2022 набрав чинності підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яким зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Оскільки строк оплати спожитої електричної енергії відповідачем порушено, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.

Зокрема нараховано пеню в сумі 120 099 грн 39 коп, інфляційні втрати у розмірі 1302 916 грн 14 коп та 3% річних - 227 332 грн 11 коп.

Вирішуючи спір у жданій справі, суд керується наступним:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити позивачу інфляційні та річні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року « 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати за активну електричну енергію за договором, відповідачу нараховані 227 332 грн 11 коп. 3% річних та 1 302 9167 грн 14 коп. інфляційного збільшення суми боргу (а.с. 10-11).

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії, перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 227 332 грн 11 коп., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 1302916 грн 14 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату спожитої активної електричної енергії відповідачу нарахована пеня в розмірі 120099 грн 39 коп., (а.с. 9)

Перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 120 099 грн 39 коп. пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 24755 грн 21 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Комплект" про стягнення 1 650 347 грн 64 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Комплект" (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 34421440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 016013, код ЄДРПОУ 25498917) 120 099 грн 39 коп. пені, 1 302 916 грн 14 коп. інфляційних втрат, 227 332 грн 11 коп. 3% річних; 24 755 грн 21 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 25.09.2023.

Суддя С.В. Заєць