Decision № 113686975, 19.09.2023, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3812/23

Номер провадження2/711/1474/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 вересня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

Головуючого-судді - Демчика Р.В.

при секретарі - Кофановій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, -

встановив:

Черкаська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,0598 га, кадастровий номер: 7110136400:01:005:0056, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 25.08.2021 року, набув право власності на 20/1000 частки нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:01:005:0056 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 540835271101.

Вищевказана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , має цільове призначення для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, повязаної з отриманням прибутку.

Згідно інформаційної довідки ДЗК від 02.06.2023 року вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:005:0056 є Черкаська міська рада.

Таким чином, відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснював фактичне користування земельною ділянкою під його нерухомим майном без правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.

Також, листом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської рали від 03.05.2023 № 1202-01-25 на адресу відповідача направлялось повідомлення про необхідність оформлення права оренди землі та укладання договору про відшкодування збитків. Разом з тим, відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.01.2021 №7, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 132 121.64 грн. Згідно розрахунку частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку для відповідача, площа для нарахування плати за землю становить 10 кв.м.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким згідно з КВЦПЗ присвоєно код 03.10. належить до «Інші землі», орендну плату встановлено у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 25.08.2021 по 24.05.2023 розмір заборгованості відповідача становить 1108.93 грн.

У зв`язку з фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти у розмірі 1108.93 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на 20/1000 частки нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 540835271101, на підставі договору дарування, серія та номер: 890, виданий 25.08.2021 року та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В., що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості майна щодо суб`єкта від 02.06.2023 №334458855.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 06.09.2022 року №НВ-9902222762022 вбачається, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0598, кадастровий номер: 7110136400:01:005:0056, зареєстрована 26.11.2007 року, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку. Форма власності комунальна.

Відповідно до довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.06.2023 року вбачається, що Черкаська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:005:0056, площею 0,0598 га.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.01.2021 року №7, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136400:01:005:0056, площею 598 кв.м становить 1132121.64 гривень. Нормативна грошова оцінка 1 квадратного метра земельної ділянки становить 1893.18 грн.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким згідно з КВЦПЗ присвоєно код 03.10, орендну плату встановлено у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості - 25.08.2021 року (дата набуття права власності на нерухоме майно) і до 24.05.2023 року, фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснював оплату за фактичне користування.

Згідно Розрахунку Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, загальна сума заборгованості за користування ОСОБА_1 , земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0.0598 (кадастровий номер 7110136400:01:005:0056), з якої площа для нарахування плати складає 0,0010 га за період з 25.08.2021 року (дата набуття права власності на нерухоме майно) по 24.05.2023 року становить 1108.93 грн.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України (надалі- ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Положенням ч. 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст..ст. 116, 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 14 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказаний правовий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного суду України від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Також, Верховний суд, у постанові від 05.09.2019 року у справ№808/5913/15 дійшов до висновку, що обв`язок зі сплати коштів за користування земельною ділянкою виникає саме з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або - фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2020 по справі №922/1646/20 зазначив, що Верховний Суд вважає обгрунтованим та правомірним застосування судами попередніх інстанцій пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах та дійшов висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці, можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 по справі №922/2060/20 зазначив, що за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Крім нього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічні правові висновки були викладені також, в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №925/1081/20 та від 20.09.2022 у справі №925/1082/20.

За таких обставин підлягає стягненню відповідача перед позивачем безпідставно утримання кошти у розмірі 1108.93 грн..

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 2684.00 грн., який підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15,16, 22, 82,83, 1212 ЦК України,ст.ст. 12, 116, 122, 123, 125, 206ЗКУкраїни,ст.ст. 13, 76,81, 83, 89, 95, 280, 281,263, 352, 354 ЦПК України,

вирішив:

Позов Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок №UA 608999980314000611000023759, банк : Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані кошти за період з 25 серпня 2021 року по 24 травня 2023 року року в розмірі 1108 гривень 93 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького буд.36) сплачений судовий збір в розмірі 2684.00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення

Головуючий: Р. В. Демчик