Court ruling № 113684918, 20.09.2023, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу

Справа № 495/7607/17

Номер провадження 1-кп/495/162/2023

20 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі колегіально:

судді ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря ОСОБА_2

провівши у залі суду судове засідання у режимі відео конференції по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12017160240001726 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст.153, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 300, ч. 5 ст. 301, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 300, ч. 5 ст. 301 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3

захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

У провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст.153, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 300, ч. 5 ст. 301, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 300, ч. 5 ст. 301 КК України.

У судовомузасіданніпрокурор ОСОБА_5 ,просивпродовжитизапобіжнийзахідувидітриманняпідвартоювідноснообвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає.

Він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, у зв`язку з чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Пояснив, що вже досить тривалий час перебуває під вартою.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, а саме постійне місце мешкання та родину. Просив змінити його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім тогоу судовомузасіданніпрокурор ОСОБА_5 ,просивобратизапобіжний західвідноснообвинуваченої ОСОБА_4 ,у виглядіцілодобового домашньогоарешту у зв`язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вищезазначене клопотання обґрунтував зокрема тим, що обвинувачена ОСОБА_9 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст.146, ч. 1 ст. 162, ч.2 ст. 189, ч. 3 ст. 300, ч.5 ст.301 КК України.

В ході проведення судових засідань у даній кримінальній справі встановлено, що 20.03.2023, 03.04.2023, 30.05.2023, 24.07.2023 обвинувачена ОСОБА_9 не з?явилась в судове засідання, була повідомлена про дату та час їх проведення, але про причини не явки прокурора та суд не повідомила, тим самим переховується від суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обгрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також скоєння інших кримінальних правопорушень. Беручи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, враховуючи те, що вона офіційно не працює, свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м?якого запобіжного заходу, з метою забезпечення розумних строків розгляду справи.

Обвинувачена ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила не застосовувати відносно неї запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану на території України» із 05 годин 30 хвилин строком на 30 діб., Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року воєнний стан продовжено ще на 3 місяці.

«У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту».

Оскільки справа була призначена до розгляду на 20.09.2023 року, але з урахуванням того, що суддя ОСОБА_10 , перебуває у відпустці, вважаю необхідним провести розгляд клопотання прокурора стосовно продовження міри запобіжного заходу по справі та обрання запобіжного .

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно дост.178КПК Українипри вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,серед яких:вагомість наявнихдоказів провчинення обвинуваченимкримінального правопорушення;тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання обвинуваченоговинуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінобвинувачується;вік тастан здоров`яобвинуваченого;міцність соціальнихзв`язків обвинуваченогов місційого постійногопроживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців;наявність уобвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання;репутацію обвинуваченого;майновий станобвинуваченого;наявність судимостейу обвинуваченого;розмір майновоїшкоди,у завданніякої обвинувачуєтьсяособа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення обвинувачуєтьсяособа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини.

З урахуванням викладеного та того, що досудове розслідування інкримінує ОСОБА_3 обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується обвинувачений, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, свідки, у зв`язку з чим, на думку суду, останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у вигляд домашнього арешту.

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжний захід застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.

Судом було встановлено, що клопотання прокурора про обрання про цілодобового домашнього арешту, складається з копіювання змісту обвинувального акту та посилання прокурора, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.177,178,181,194,315,369-372,392-395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про продовження запобіжного заходу - задовольнити

Продовжити відноснообвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 діб, який діє до 18.11.2023 року включно.

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про ображання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний західу виглядінічного домашньогоарешту замісцем проживанняобвинуваченого,а саме: АДРЕСА_1 із забороною їй залишати місце свого проживання в період часу з 23:00 по 06:00 год., який діє до 18.11.2023 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_12 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження та суду за першим викликом.

- не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району без дозволу судді у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

- повідомляти суддю, який здійснює розгляд у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання в Білгород-Дністровський районний відділ ДМС в Одеській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Суддя ОСОБА_1