Court ruling № 113643294, 20.09.2023, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 405/557/23

провадження № 1-кс/405/3174/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду в м.Кропивницькому клопотаннястаршого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 27вересня 2022року №12022120000000772,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.310, ч.2 ст.255-1 КК України, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці смт. Елисаветградка Олександрівського району Кіровоградської області, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , маючій малолітню дитину, раніше не судимій,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з начальником відділу Кіровоградської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення ним застави.

В обґрунтування клопотання вказав, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000772 від 27.09.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 2551 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканка м. Кропивницький Кіровоградської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала на шлях вчинення злочинів з метою особистої наживи та незаконного збагачення за рахунок вчинення злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_8 , утримуючись у ДУ «Петрівська ВК № 49», діючи запопередньою змовоюгрупою осіб,об`єднані спільнимєдиним умислом,із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, у період не пізніше 12.06.2023, через стільниковий зв`язок мережі операторів телекомунікаційних мереж, а також під час особистих зустрічей, ОСОБА_8 з метою особистого збагачення, шляхом подальшого збуту, у порушенням вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 зі змінами та доповненнями, надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконно придбати наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон. ОСОБА_10 діючи з відома ОСОБА_9 , в свою чергу здійснив замовлення наркотичного засобу у своєї дружини ОСОБА_11 .

У подальшому, ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний умисел із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,та ОСОБА_8 , у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 12.06.2023, та за невстановлених обставин та місці, незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який замаскувала у наперед обговорений спосіб.

12.06.2023 ОСОБА_11 на виконання злочинного умислу,направленого нанезаконну передачуу місцяпозбавлення воліраніше придбаного наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, направилась до ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)», та приховано, під час тривалого побачення, перебуваючи в приміщеннях кімнат для проведення тривалих побачень безпосередньо передала ОСОБА_10 замаскований перед цим наркотичний засіб метадон.

У подальшому, 12.06.2023 в ході проведення огляду місця події на території ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» в приміщеннях кімнат для проведення тривалих побачень де відбувалось побачення ОСОБА_11 з ОСОБА_10 , виявлено та вилучено, принесені ОСОБА_11 для ОСОБА_10 замаскований перед цим наркотичний засіб, а саме полімерна ємність зі згущеним молоком, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/5565-НЗПРАП від 22.06.2023 містить наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, масою 0,045 грам, а також скляний флакон з нашаруванням речовини, які дослідженні експертом та відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-23/5575-НЗРПАП від 19.06.2023 на наданому на дослідження предметі носії (скляний флакон) містяться нашарування наркотичного засобу метадону, обіг якого обмежено, масою 0,003 грама.

Крім того, не пізніше 13.07.2023, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, у ОСОБА_11 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, виник умисел на вирощування рослин роду конопель.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , не маючи відповідного дозволу, порушуючи при цьому порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 року, у невстановлений період часу, але не пізніше 13.07.2023, за господарськомуприміщенні -флігелі на територіїдомоволодіння за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , почала вирощувати з метою доведення їх до стадії дозрівання, посіяні за невстановлених досудовим слідством обставин, рослини роду коноплі, які станом на 13.07.2023 проросли в кількості 85 кущів.

Так, 13.07.2023 в період часу з 06 години 29 хвилин до 09 години 00 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.07.2023 працівниками поліції в присутності двох понятих проведений обшук території домоволодіння за місцемфактичного проживання ОСОБА_11 , розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого за господарському приміщенні - флігелі виявлені рослини роду коноплі, всього в кількості 85 кущів (усі з корінням, стеблами, листям, тьмяно-зеленого кольору), з яких 1 кущ ріс з корінням в землі, а 84 були зірвані та зберігались на тому ж місці де і вирощувались, які вилучені та направленні для експертного дослідження, яке оформлено висновком експерта від 19.07.2023 за № СЕ-19/112-23/6819-НЗПРАП, відповідно до якого надані на дослідження рослини є рослинами роду конопля, які містять психотропну речовину тетрагідроканабінол, які ОСОБА_11 незаконно вирощувала на території домоволодіння за місцем свого проживання.

Таким чином, зазначено короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, та матеріалами кримінального провадження встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_11 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 Кримінального кодексу України.

Слідчий в клопотанні просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні надала пояснення, згідно з якими клопотання підтримала та просила задовольнити.

Підозрювана у судовому засіданні надала пояснення згідно яких заперечувала щодо задоволення клопотання. Вказала, що пред`явлену її підозру не визнає, має малолітню дитину, яка проживає з дідом.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, а разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив встановити мінімальний розмір застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000772 від 27.09.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 2551 КК України (а.к. 7 12 витяг з ЄРДР).

В рамках вказаного кримінального провадження 15.09.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст.310 КК України ( а.к. 14-16).

Щодо обґрунтованості підозри:

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України. ЇЇ причетність до оголошеної підозри підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме результатами проведених слідчих дій (оглядів місць подій, проведених допитів свідків, тимчасових доступів до речей та документів) результатами проведених експертиз та негласних слідчих (розшукових) дій, речовими доказами, що вилучалися в рамках проведених по кримінальному провадженню слідчих дій та іншими зібраними на даний час матеріалами провадження.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv. UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.310 ч.2 ст. 307 КК України.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідноз ч. 1ст.7КПК України змістта формакримінального провадженняповинні відповідатизагальним засадамкримінального провадження,до яких,зокрема,відносяться:верховенство права;законність; рівністьперед закономі судом; повагадо людськоїгідності; презумпціяневинуватості тазабезпечення доведеностівини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

Рішенням ЄСПЛ у справі « Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Перевіряючи доводи прокурора та слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрювана може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчого обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також, підозрювана може незаконно впливати на свідків.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Також підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, підозрювана приймала участь у вчиненні систематичної злочинної діяльності. На даний час протиправні дії, підозрюваної викриті з причин, що не залежали від її волі, у зв`язку із чим остання може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України.

Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, як того вимагають положення ст. 178 КПК України.

Такимчином,під часрозгляду клопотанняпрокурором доведенонаявність обґрунтованоїпідозри пред`явленої ОСОБА_4 та ризики,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а також те, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зп.4ч.2ст.183КПК Українизапобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваної ОСОБА_11 під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, щорозмір заставивизначаєтьсяутаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваній ОСОБА_4 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Окрім цього, слідчий судді відзначає, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Таким чином, застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти неї підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрювану, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно неї більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, строком на 60 днів.

З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 11 год. 15 хв. 20.09.2023 до 11 год. 15 хв. 13.11.2023.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214 720 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі

№12022120000000772 від 27.09.2022.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_11 в строк до 13.11.2023 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_11 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 11 год. 15 хв. 13.11.2023.

ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду негайно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїпроголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12