№ 1136320, 01.11.2007, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

01.11.07 Справа№ 12/257А

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р. В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Закритого акціонерного товариства “Львівська текстильна компанія” до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0002082300/0/14543 від 26.06.2007 р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Солук О.В., Лукашик Б.С. (довіреність у справі)

Від відповідача: Мельничук В.А. (довіреність у справі)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 27, 29, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України. Від технічної фіксації судового процесу сторони відмовилися.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство “Львівська текстильна компанія” звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0002082300/0/14543 від 26.06.2007 р.

Обставини справи: Ухвалою суду від 31.08.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 18.09.2007 року.

Ухвалою від 18.09.2007 р. суд закінчив розгляд справи в попередньому засіданні та призначив судовий розгляд на 09.10.2007 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить визнати нечинним податкове повідомлення–рішення № 0002082300/0/14543 від 26.06.2007 р. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні. В судовому засіданні 16.10.2007 року оголошувалась перерва до 16.10.2007 року.

В судове засідання, яке відбулося 16.10.2007 р. представник позивача з’явився, надав пояснення по суті предмету спору. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив

Повний текст постанови виготовлений, підписаний та оголошений 01.11.2007 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

В період з 30.05.2007 року по 12.06.2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проводилась виїзна позапланова перевірка ЗАТ “Львівська текстильна компанія” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: квітень 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1068/149/23-4/30388137 від 18.06.2007 р. На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002082300/0/14543 від 26.06.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 28411,00 грн.

Своє рішення податковий орган мотивує тим, що в порушення п.п. 7.5.1, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.3.6, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ „Львівська текстильна компанія” завищило суму бюджетного відшкодування на 28411,00 грн.

ЗАТ „Львівська текстильна компанія” не погоджується із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного:

Відповідно до п.п 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За наслідками фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Львівська текстильна компанія” у березні 2007 р., що є попереднім податковим періодом квітня 2007 р., різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту мала від’ємне значення.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності —зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.7.5 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається з розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації з ПДВ за квітень 2007 р.) склала 131637,00 грн.

Однак, позивачем заявлено до відшкодування 131637,00 грн., а фактична сплата податку у попередньому звітному періоді постачальникам товарів (послуг) складає 118199,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за березень 2007 р. (ІІІ том а.с. з 1 по 64).

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари у попередньому періоді, а позивачем розрахунки з постачальниками підтверджено лише на суму 118199,70 грн., тому в позовні вимоги слід задоволити частково в сумі 118199,70 грн., решта суми від’ємного значення позивач має перенести до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0002082300/0/14543 від 26.06.2007 р. в сумі 118199,70 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь ЗАТ „Львівська текстилина компанія” суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 118199,70 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І “Апеляційне провадження” Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Запотічняк О.Д.