Decision № 113527921, 14.08.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Справа № 160/14677/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

28.06.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби за 26 календарних років;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням з військової служби за 26 календарних років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2020 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 11.12.2002 по 11.02.2020 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . 24.06.2023 відповідач на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №160/12764/21 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.02.2020 у загальній сумі 174988,39 грн, що підтверджується банківською випискою. Проте після виплати індексації грошового забезпечення відповідач не провів перерахунок всіх одноразових видів грошового забезпечення, обрахованих виходячи з місячного грошового забезпечення, які були виплачені позивачу, а саме: грошова допомога на оздоровлення за 2016-2020 роки; одноразова допомога при звільненні з військової служби за 26 календарних років; грошова компенсація за невикористані 28 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 2020 роки. Така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування одноразових видів грошового забезпечення. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 04.07.2023 суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу №160/14677/23 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

17.07.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено включення індексації грошового забезпечення до складу такого забезпечення (не є ані основним, ані додатковим видом грошового забезпечення). Індексація грошового забезпечення не включається до складу загальної суми, з якої обраховуються розміри кожної з трьох зазначених виплат. Індексація грошового забезпечення не носить і щомісячного характеру.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписамистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українибез повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .

Позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 11.12.2002 по 11.02.2020.

Згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 11.02.2020 №30 позивача звільнено з військової служби, та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, на день звільнення частково нараховано індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця січня 2016 року за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, та не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.02.2020 включно.

На звернення позивача 18.05.2021 із заявою до В/ч НОМЕР_2 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, 01.03.2018 по 11.02.2020, відповідь від відповідача не надійшла.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №160/12764/21 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_2 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі № 160/12764/21 скасовано та ухвалено постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнанопротиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплат ти в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, та 01.03.2018 року по 11.02.2020 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.02.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі № 160/12764/21 залишено без змін.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №160/12764/21 на картковий рахунок позивача нараховано суму коштів у розмірі 174988,39 грн.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, у зв`язку зі звільненням з військової служби та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Згідно із ч. 1ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу»військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям задаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Частинами 1-4статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 2 ч. 3ст. 9 Закону №2011-XIIвстановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 1статті 10-1 Закону №2011-ХІІвизначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Частиною 2статті 15 Закону №2011-XIIвизначено, що військовослужбовцям які звільняються зі служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошовою забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 14статті 15 Закону №2011-XIIвизначено, що військовослужбовцям які не використали щорічну або додаткову відпустку їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошовою забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Відповідач здійснив розрахунок перелічених виплат та не враховував індексацію грошового забезпечення. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Частинами 3-4статті 9 Закону №2011-XIIвизначено, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2ст. 19 Закону №2017-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначаєЗакон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»(далі Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону №1282-ХІІвизначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно дост. 6 Закону №1282-ХІІіндексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбаченихст. 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до п. 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078(далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно із пунктом 1.1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені змінипостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №77).

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в кому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих пін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокремаЗакону № 2011-XII, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога па оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби».

З огляду на викладене, не врахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової призвело до виплати зменшеного грошового забезпечення та є протиправним, тому такі виплати підлягають перерахунку і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18) від 11 грудня 2019 у справі №638/5794/17 (провадження №К/9901/22230/18), від 27 грудня 2019 у справі №643/11749/17 (провадження №К 9901/24713/18).

Суд зазначає, щостаттею 9 Закону №2011-XIIвизначено, що місячне грошове забезпечення складається з його основних та щомісячних додаткових видів, до яких входять підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер.

Статтеюстатті 10-1 Закону №2011-XIIвизначено, що військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, яка являється складовою грошового забезпечення.

Тобто, враховуючи статті9,10-1 Закону №2011-ХІІ,при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Під час проходження військової служби позивачу мала щомісячно відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889виплачуватися щомісячна додаткова грошова винагорода, яка мала систематичний характер та з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок.

Щомісячна додаткова грошова винагорода повинна враховуватися при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 по справі № 820/3211/17 сформовано правовий висновок про те, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, то вона має бути врахована у складі грошового забезпечення, зокрема для розрахунку виплати грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд зробив висновок про задоволення позову, оскільки право позивача на індексацію належного їй грошового забезпечення та додаткових виплат порушено відповідачем.

Розподіл судових витрат відповідно до вимогст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач згідно із ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору на підставі посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 17.04.2019.

Керуючись статтями 139, 246-247, 249, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби за 26 календарних років.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням з військової служби за 26 календарних років з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2020 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №160/12764/21.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 18.09.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук