Court ruling № 113526821, 18.09.2023, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в і д к р и т т і п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

м.Чернівці

18 вересня 2023 року Справа № 926/3643/23Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, розглянувши позовну заяву за вх.№ 3643 від 23.08.2023 року та заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх.№3928 від 13.09.2023 року

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.М.ГРУП" (60311, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с.Топорівці, вул. Топорівська, буд.2-В)

до Tecnocom S.p.A. (33100, Італія, м.Удіне, вул. Антоніо Зануссі, 305 індустріальна зона Удінезе)

про стягнення заборгованості в сумі 124280,00 Євро.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "П.М.ГРУП" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Tecnocom S.p.A. про стягнення заборгованості за контрактом №С-6018021507 від 03.08.2021 року про поставку обладнання для виробництва попередньо напружених стовпів для фруктових садів в сумі 124280,00 євро.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено контракт №С-6018021507 від 03.08.2021 року (далі контракт) відповідно до якого замовник купує, а постачальник продає обладнання для виробництва попередньо напружених стовпів для фруктових садів, відповідно до креслень профілів перерізів стовпів, що є невід`ємною частиною контракту, та його монтаж запуск на заводі замовника.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 20% від суми контракту, що склало 124280 євро та підтверджується платіжними дорученнями.

Проте, відповідач порушив істотні умови договору, а саме: не надав позивачу технологічний проект (схему розташування обладнання) заводу по виробництву попередньо напружених стовпів і не узгодив вузли з замовником протягом 6 тижнів після отримання першого депозиту та не надав ТОВ "П.М. ГРУП" робочі креслення вузлів кріплення обладнання до підлоги та регулювальних прокладок протягом 6 тижнів після отримання першого депозиту. Оскільки відповідач не виконав свої умови контракту, позивач просить стягнути з останнього суму попередньої оплати в розмірі 124280 євро

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 25.08.2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, суд просив позивачу надати докази перебування Tecnocom S.p.A. в Державному реєстрі країни його реєстрації станом на день звернення з позовом, нотаріально завірений переклад документів на українську мову контракту №С-6018021507 від 03.08.2021 року, додаткову угоду №1 від 11.10.2021 року до договору поставки № С-6018021507, додаткову угоду №2 від 26.08.2022 року до договору поставки № С-6018021507, електронний лист від 15.09.2022 року та відповідь на нього від 18.10.2022 року.

13.09.2023 року представником позивача подана заява про усунення недоліків позовної заяви за вх.№3928.

Ознайомившись із перекладом контракту та додаткових угод, судом встановлено, що сторони у пункті 14 контракту узгодили, що цей контракт регулюється Віденською міжнародною конвенцією від 1980 року міжнародної торгівлі, ратифікованої італійським і Російським Парламентами. У разі незастосовності зазначеної Конвенції застосовується італійське законодавство.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст.1 ГПК України).

У параграфі 3 глави 2 ГПК України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Частиною 4 ст.4 ГПК України унормовано, що відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Статтею 365 ГПК України встановлено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої статтею 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до приписів ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Статтею 77 названого Закону визначені випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України, при цьому ст.78 цього Закону передбачено, що компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням ст.75-77 Закону.

Право на передачу спору, який відноситься до юрисдикції господарського суду, за угодою сторін на вирішення суду іншої держави передбачено у ст.23 ГПК України.

Так, відповідно до ст.23 ГПК України, у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

Проте, у контракті №С-6018021507 від 03.08.2021 року сторони не передбачили, що спори розглядаються у господарських судах України, при цьому, пунктом 14 визначили, що у разі не застосування Віденської міжнародної конвенції застосовується італійське законодавство.

Згідно п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.М.ГРУП" до Tecnocom S.p.A. про поставку обладнання для виробництва попередньо напружених стовпів для фруктових садів в сумі 124280,00 євро відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Гушилик С.М.