Decision № 1134908, 01.11.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2007

Справа №2-2/14385-2007

За позовом Приватного підприємства "Аризона Ко", (адреса для листування: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11 (юр.), місцезнаходження 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1-а (ф)).

до ТОВ "Бізнес Альянс-Україна", (м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74 кв.2)

про стягнення 157 680грн.79 коп.

Суддя В. І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Пирогова В.М., представник, дор. у справі.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідача про стягнення 157 680грн.79коп., з яких: 153 644грн.90коп. сума заборгованості за договором, 3398грн.64коп. пеня та 637грн.25коп. річні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у виконання договору №50 від 01.7.2006р., який був укладений між сторонами, позивач поставив відповідачу продукти харчування на суму 1158711грн.81коп., але відповідач у розрахувався за одержаний товар частково. Заборгованість склала 153 644грн.90коп., що і стало підставою для нарахування пені, річних, та звернення позивача з позовом у суд.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи у тому числі відзив на позов не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 662 ЦК України передбачає обов'язок продавця передати товар покупцеві визначений договором купівлі – продажу.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір №50 від 01 липня 2006р.( з протоколом розбіжностей), відповідно до якого, позивач узяв на себе зобов'язання по передачі відповідачеві товару у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а відповідач по його прийняттю та сплаті у строки та порядку передбаченому договором (п.1.1 договору).

Умови приймання-передачі товару передбачені п.3 договору та п.п. 3.1,3.2 протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.п 4.1 п.4 наведеного договору відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем – відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника – позивача.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Позивач, у виконання узятих за договором зобов'язань, здійснив відповідачу поставку продуктів харчування на суму на загальну суму 1158711грн.81коп., в тому числі за період січень-серпень 2007р. на суму 737849грн.30коп., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі видатковими накладними за 2007р.

Однак, відповідач порушуючи п.п4.1.п.4 договору, не розрахувався з позивачем у повному обсязі за поставлений йому товар та заборгованість за станом на 14 вересня 2007р. склала 153644грн.90коп., що підтверджується матеріалами справи у тому числі карткою рахунку 361 з відміткою банківської установи про оплату та двостороннім актом звірки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, у частині стягнення боргу у розмірі 153644грн.90коп. позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 3398грн.64коп. за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за договором.

У цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки:

Стаття 549 ЦК України визначє наступне: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

У п.п 6.1 п.6 договору сторони передбачили обов'язок відповідача сплатити поставнику за кожен день прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплаченого товару.

Договір, зокрема даний пункт не визнаний у встановленому законом порядку недійсним і його умова підлягає застосуванню, санкція обчислена відповідно до договору у розмірі 3398грн.64коп. за період з 18.7.2007р. по 24.9.2007р. і підлягає стягненню.

Що стосується вимоги про стягнення 637грн.25коп. річних за період з 18.7.2007р. по 24.9.2007р., то у цій частині позов підлягає задоволенню, тому що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 0611.2007р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82, 84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "Бізнес Альянс-Україна", (м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74 кв.2, код ЄДРПОУ 34459206, р/р 26002048267200 АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Аризона Ко", (адреса для листування: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11 (юр.), місцезнаходження 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1-а (ф), код ЄДРПОУ 34405467, р/р 260043014295 в АКБ «Національні інвестиції», МФО300498 ) 153644грн.90коп. боргу, 3398грн. 64коп. пені, 637грн.25коп. річних, 1576грн.81коп. держмита, 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.