Decision № 11330508, 19.08.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.08.10 Справа№ 30/73

за позовом: ТзОВ „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”, м. Київ

до відповідача: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 32283,06 грн., розірвання договору фінансового лізингу від 21.03.2008р. №080321/ФЛ-0492 та повернення предмету лізингу

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Мірошнік В.О.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено ТзОВ „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”, м. Київ до суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 32283,06 грн., розірвання договору фінансового лізингу від 21.03.2008р. №080321/ФЛ-0492 та повернення предмету лізингу.

Ухвалою суду від 26.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.05.2010р.

25.05.2010р, 15.06.2010р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах. Позивач неодноразово змінював позовні вимоги.

05.08.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.08.2010р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав відповідно до поданого уточнення позовних вимог від 25.05.2010р. № 25-05/10-04.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив. В попередніх судових засіданнях суму заборгованості визнав усно, щодо вимоги про повернення предмету лізингу заперечив посилаючись на технічну несправність автомобіля переданого у лізинг, у зв»язку з чим протягом певного періоду автомобіль не використовувався у підприємницькій діяльності.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №080321/ФЛ-0492 від 21.03.2008р.

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу предмета лізингу, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у Специфікації в додатку №2 до договору для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати лізигноодержувачем періодичних лізингових платежів.

Предметом лізингу у відповідності до договору є автомобіль FAW-CA 1031-НК5-2010, вартістю 55150,00 грн., в т.ч. ПДВ.

На виконання вимог умов договору, позивачем передано відповідачу майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.04.2008р.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1 договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку нарахування та сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 292 ГКУ лізинг- це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною у виключне користування другій стороні на визначений строк майно, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника майна, за умови сплати лізингоодержувача періодичних лізингових платежів.

Згідно п.1.2 договору, протягом усього строку дії договору майно є власністю лізингодавця. Відповідно до п.3.8 договору, лізингоодержувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав. Згідно п.16.2.2, договір може бути достроково розірваний (припинений), у разі несплати лізингових платежів протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

Заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів становить 26916,90 грн., що підтверджується довідкою позивача та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні. Доказів сплати суду не надано.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до підп.11.2.1 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 1844,55 грн. та підлягає стягненню.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2819,62 грн. та 3% річних на загальну суму 701,99 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Згідно п.2.1 договору, строк лізингу становить 24 місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передічі. Даний акт підписаний сторонами 09.04.2008р., а відтак строк дії договору закінчився 09.04.2010р. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку в частині позовних вимог щодо розірвання договору провадження у справі припинити.

Згідно п.17.2 договору, право власності на майно переходить від лізингодавця до лізингоодержувача одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обов»язковій умові сплати лізингоодержувачем усієї заборгованості за даним договором, штрафних санкцій та можливих збитків і тільки за письмовою згодою Банку.

З врахуванням наведеного, вимога позивача про повернення предмету лізингу підлягає задоволенню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 639, 692 ЦК України, ст.ст.179, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_4 у Львівській ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»,м. Київ, вул. Верхній Вал 4-а, 2 під»їзд, 4 поверх (р/р 26007000511301 у ВАТ «Астра Банк», МФО 380548, ЄДРПОУ 31362539) - 26916,90 грн. основного боргу, 1844,55 грн. пені, 2819,62 грн. інфляційних втрат, 701,99 грн. -3% річних, 322,83 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Зобов»язати суб»єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_4 у Львівській ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ІПН НОМЕР_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія», м.Київ (ЄДРПОУ 31362539) автомобіль FAW-СА 1031-НК5-2010, реєстраційний № НОМЕР_2, кузов НОМЕР_5

4.В частині розірвання договору фінансового лізингу - провадження припинити.

5.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя

Рішення складено 26.08.2010р.