Court ruling № 1131902, 19.09.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-С» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2003 року ТОВ «Ніка-С» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 627-26-3172891/8376/86 від 19.05.03 р. про донарахування податку на прибуток на суму 113706,04 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 38743,49 грн.

Вимоги обґрунтовані особливістю проведення ігор букмекерською конторою, яка передбачає зменшення суми виграшів гравців на суми зроблених ними ставок.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року, позов ТОВ «Ніка-С» задоволено. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 627-26-3172891/8376/86 від 19.05.03 р. скасовано.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування судових рішень в звязку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ніка-С» з питання нарахування та перерахування податку на прибуток від казино, відеосалонів, гральних автоматів, концертно-видовищних заходів за період з 01.01.02 по 31.01.03 було складено акт від 16.05.03 № 9/26-2010-31728191.

За висновками акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 627-26-3172891/8376/86 від 19.05.03 про донарахування податку на прибуток в зазначеній сумі та застосування штрафної санкції в сумі 38 743,49 грн.

Як вбачається із ліцензії серії АА № 002798, дозволу на розміщення (торгівлю) № 7876А 31728191, а також із змісту акту перевірки ДПА, товариство здійснювало надання послуг в букмекерській конторі (тоталізатори).

Відповідно до вимог п.п. 1.3 п.1 Інструкції про умови та правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль за їх утриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати України від 11.09.98 № 86, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.09.98 за № 610/3050 (із змінами та доповненнями), яка діяла у перевіряємому ДПА періоді, гра в букмекерських конторах відноситься до гри в тоталізаторах, де організатор гри повинен виплатити гравцям суму виграшу, розмір якої залежить від загальної суми внесених гравцем ставок.

Відповідно до вимог п.п. 10.2.2 п.10.2 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту, будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у казино, Інго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу. Однак, особливість гри на тоталізаторах передбачає придбання права на участь у грі до її проведення, а отримання виграшу здійснюється після проведення гри, що як правило, відбувається через декілька днів.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що враховуючи особливості гри на тоталізаторах, діяльність букмекерської контори не підпадає під вимоги п.п.10.2.2 п.10.2 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), а підпадає під дію п.п. 10.2.1 п.10.2 ст.10 наведеного Закону.

Згідно з актом перевірки, документальним вивченням книги обліку розрахункових операцій та фіскальних звітних чеків спеціалізованого касового апарату встановлено, що за період з 01.01.02 по 01.02.03 загальний обсяг виплат фізичним особам склав 380 176,97 грн., з яких сума виграшів гравців складає 1 714,16 грн., тобто надані позивачем належно посвідчені копії звітів про використання РРО, копії звітів суб'єкта грального бізнесу про утримані та перераховані до бюджету 30% від суми прибутку гравців, копії журналів обліку виграшів і витрат осіб підтверджують суму виграшів у спірний період, яка співпадає з сумою виграшів, зазначеною в касових чеках з позначкою «виграші», виходячи з чого суди дійшли правильного висновку, що вищевказані документи свідчать про здійснення позивачем у перевіряємому періоді розрахункових операцій з учасниками гри із застосуванням при виплаті виграшів РРО з відображенням в розрахункових документах ставки гравця, суми виграшу, отриманого гравцем прибутку та утриманої суми в розмірі 30% від суми виграшу в доход бюджету.

Висновки контролюючого органу щодо того, що загальний обсяг виграшів відповідно з фіскальними чеками за перевіряємий період складає 380 176,94 грн. безпідставні, оскільки, як свідчать вищевказані документи та надані чеки, зазначена сума складається також із інших без виграшу виплат гравцям, тоді як оподаткуванню підлягає виключно сума виграшів. Наявними у справі звітами підтверджується, що за перевіряємий період сума виграшів складає 1 714 грн. 16 коп., з яких, як свідчать матеріали справи, внесено до бюджету 30%, а саме - 458,23 грн., що спростовує висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на суму 113 706,04 грн.

Отже, як свідчать наявні у справі матеріали, акт перевірки не містить обставин, що зумовили проведення позапланової перевірки, не містить документів обов'язкової звітності, із яких виявлено недостовірність даних, що перевірялись. За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що проведена перевірка контролюючим органом порушила вимоги чинного законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси відхилити, а постанову Господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України.

Судді :

В. І. Бутенко

Т. О. Лиска

О. І. Панченко

М. О. Сорока

І. В. Штульман