Sentence № 11318421, 20.09.2010, Pecherskyi District Court of Kyiv City

Справа №1-699/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарі Серебряковій М.М.,

з участю прокурора Ніколаєнка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, м. Ніжин, громадянки України, українки, з повною середньою освітою, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 19.06.2010 року, приблизно, о 08.00 годині, знаходячись за місцем свого мешкання, а саме в будинку АДРЕСА_1, маючи посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 2), серія НОМЕР_1 на ім'я свого покійного батька ОСОБА_2, тобто документ, який надає певні права, вклеїла в нього замість фотокартки ОСОБА_2 своє фото, підробивши таким чином даний документ для подальшого його власного використання.

Згідно висновку криміналістичної експертизи № 924 ТДД від 26.07.2010 року в наданому на дослідження посвідченні «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 2), серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, мало місце переклеювання фотокартки.

Крім цього, вона ж, 19.06.2010 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, при проходженні через автоматизований контрольно-пропускний пункт станції метрополітену «Дружби Народів» в м. Києві, використала підроблене нею посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 2), серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, пред'явивши його співробітникам КП «Київський метрополітен» як документ, який надає право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєному злочині визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтвердила викладені обставини справи та свої показання, надані під час досудового слідства, зазначивши, що давала їх добровільно, без примусу з боку працівників міліції.

Крім того, у судовому засіданні підсудна показала, що в посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» на ім'я свого покійного батька ОСОБА_2, вклеїла в нього замість фотокартки батька своє фото. Дане посвідчення вона використовувала для безкоштовного проїзду та яке у неї було вилучено на станції метрополітену «Дружби Народів» у м. Києві.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 не оспорювала фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудної.

За таких обставин, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні злочинів повністю знайшла своє підтвердження доказами, зібраними в судовому засіданні.

Умисні дії підсудної ОСОБА_1, які виразилися у підробці документа, що видається підприємством, установою, організацією, який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання самим підроблювачем, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України.

Умисні дії підсудної ОСОБА_1, які виразилися у використанні завідомо підробленого документу , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання підсудній, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, а також ставлення підсудної до вчиненого, яка вину свою визнала повністю, її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що помякшує відповідальність підсудної є її щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудної, відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливо без ізоляції її від суспільства та доходить висновку про необхідність обрання їй покарання у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України суд, вважає за необхідне призначити підсудній ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати.

Питання про речові докази вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 , визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. ;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) грн. 00 коп.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

Речові докази, а саме посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 2), серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, яке долучене до матеріалів справи, залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код послуги 11012) судові витрати по справі в розмірі 225 (двісті двадцять пять) грн. 36 коп.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя В. Карабань