Court ruling № 1131690, 18.09.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 09 березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 року по справі №АС-04/65-06 за позовом закритого акціонерного товариства “Чугуївський завод прецизійних виробів” до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2006 року ЗАТ “Чугуївський завод прецизійних виробів” звернулось до суду з позовом до Чугуївської ОДПІ у Харківській області в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000862310/0 від 25.11.2005р. та №0000862310/1 від 31.01.2006р. з донарахування податкового зобовязання та штрафних санкцій на загальну суму 9150,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ЗАТ “Чугуївський завод прецизійних виробів” посилається на відповідність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по спірній податковій накладній положенням п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Окрім того, збільшення контролюючим органом податкового зобовязання

_______________________

Справа № К-23546/06 Доповідач: Леонтович К.Г.

є необґрунтованим адже використання факсиміле при оформленні податкових накладних не позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Постановою господарського суду Харківської області від 09 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000862310/1 від 31.01.2006р. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями Чугуївська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами планової виїзної документальної перевірки з дотримання вимог податкового і валютного законодавства ЗАТ “Чугуївський завод прецизійних виробів” за період липень-грудень 2004 р. та січень-грудень 2005 р. відповідачем складено акт 1355/230/32415476 від 18.11.2005 р. На підставі вказаного акту перевірки Чугуївської ОДПІ було оформлено податкове повідомлення-рішення №0000862310/0 від 25.11.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161796,00грн. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в порядку ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р. За результатами розгляду первинної скарги податкове зобов'язання частково було скасовано, про що складено податкове повідомлення-рішення №0000862310/1 від 31.01.2006р.

Згідно оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000862310/1 від 31.01.2006 р., позивачу згідно п.п. “б” п.п. 4.2.2 ст.4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” та згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6100,00грн. та санкції 3050,00грн. Загальна сума складає 9150,00грн. Дане оскаржене рішення дублює попереднє, і прийнято в зв'язку з процедурою адміністративного оскарження первинного рішення.

На підставі акту перевірки, рішення про результати розгляду первинної скарги, заперечень на позов, встановлено, що на думку відповідача позивачем порушено п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. З посиланням на наведену норму та на п.п.7.2.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідач не приймає податкову накладну №784 від 21.12.2004р., в зв'язку з тим, що замість підпису на ній міститься факсиміле.

Згідно ст.7, п.п.7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість” Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Згідно ст.7 п.п.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах одержувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, підпис не встановлений законом як обов'язковий реквізит податкової накладної, тому наявність факсиміле замість підпису, при наявності всіх обов'язкових реквізитів встановлених законом не є підставою для неприйняття податкової накладної.

Тому, висновки ДПІ по порушеннях зазначених в акті перевірки не відповідають п.п.7.2.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який є спеціальним законом регулюючим відносини з податку на додану вартість і саме цим законом з питань оподаткування необхідно керуватися ДПІ при прийнятті рішення та перевірці. Даний закон встановлює правила, підстави та документи і їх реквізити, які регулюють нарахування та сплату податку на додану вартість.

Податкова накладна №784 від 21.12.2004р. містить круглу печатку платника податків який видав податкову накладну, тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи яка видала накладну.

Крім того відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, господарські суди дійшли до вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки подана податкова накладна містила всі обовязкові реквізити передбачені синним законодавством України, а використання факсиміле при оформленні податкових накладних не позбавляє права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області відхилити.

Постанову господарського суду Харківської області від 09 березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 року по справі №АС-04/65-06 залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: