Decision № 113029793, 21.08.2023, Zhmerynka City and District Court of Vinnytsia Oblast

2/130/622/2023

130/1805/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Лавріненко Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просив визнати право споживача на укладення форми договору згідно ст. 639, 641 ЦК України; визнати право споживача на виконання умов укладеного договору у письмовій формі про постачання електроенергії від 01.01.2019 року стороною ТОВ «ЕНЕРА Вінниця» згідно ст. 629 ЦКУ; стягнути з відповідача 50000 грн. матеріальної шкоди; стягнути з відповідача 250000 грн. моральної шкоди за невиконання законів України.

Ухвалою суду від 01.09.2022 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Директор ТОВ «Енера Вінниця» Близнюк О. подав відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що факт укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є безспірним , в силу вимог ст. 82 ЦПК України, оскільки обставини, встановлені рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Зі змісту рішень вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» укладено договір №20360553 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових споживачів) шляхом приєднання відповідача до умов публічного договору приєднання, а факт споживання електричної енергії та оплата виставлених рахунків свідчить про приєднання відповідача до умов договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Разом з тим, п. 3.1.7 ПРРЕЕ встановлює обов`язок постачальника надати на вимогу споживача письмовий примірник договору, підписаний з його боку. 06.07.2022 на підставі заяви ОСОБА_1 від 21.06.2022 останньому на його поштову адресу відповідачем було надіслано письмовий примірник договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , підписаний стороною електропостачальника. Законом не встановлено обов`язковості письмової форми укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а наданий на вимогу споживача письмовий примірник договору відображає умови правочину, вчиненого сторонами, умови якого є типовими та однаковими для всіх споживачів в силу ст. 633, 634 ЦК України та ніяким чином не порушує (позбавляє, обмежує, скасовує та ін.) права споживача. При розгляді справи в суді спору щодо укладеного договору позивач вводить в оману суд в своїх відзивах та заявах. На думку відповідача, вказане обгрунтування позовних вимог спрямоване на перегляд та надання переоцінки доказів, які були предметом розгляду по згаданих вище справах, що суперечить вимогам процесуального законодавства України. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не вказує яке саме його право порушено та у чому полягає це порушення саме стороною відповідача. Щодо заявленої моральної та матеріальної шкоди зазначив, що позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві взагалі не зазначає у чому полягає моральна шкода, якими діями вона спричинена, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням прав особи та правом на відшкодування моральної шкоди, а також вина відповідача.

Ухвалою суду від 20.07.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги. Просив позов задовольнити.

Директор ТОВ «Енера Вінниця» Близнюк О. в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі представника та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 заборгував 50490,96 грн. станом на 01.07.2022 за спожиту електроенергію.

Відповідно до копії ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021судове засідання відкладено, витребувано для огляду в судовому засіданні з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області цивільні справи №130/893/20, №130/2553/19 та №130/1505/21.

Згідно наданої відповідачем ТОВ «Енера Вінниця» копії договору в ньому не зазначено дату та підписи ОСОБА_1 .

Відповідно до копії договору від 01.01.2019, наданої позивачем ОСОБА_1 , яка не завірена вбачається, що даний договір підписаний ОСОБА_1 .

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відносини, які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про захист прав споживачів", "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, і є обов`язковими для виконання кожною із сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ст. 208 ЦК України правочинами, які належить вчиняти у письмовій формі є: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно абз. 5 ч. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на електропостачання.

Згідно положень п.2.1.4 розділу ІІ Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Згідно ч.1-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, суд визнає необґрунтованими заявлені позивачем ОСОБА_1 до відповідача ТОВ "Енера Вінниця" позовні вимоги, оскільки позивачем не вказано та не доведено жодними належними та допустимими доказами, які його права порушені.

Суд визнає неаргументованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача оспорюваної моральної шкоди в розмірі 250000 грн., оскільки позивачем не було наведено у позові обґрунтування жодних підстав щодо винних дій відповідача, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з вказаним порушенням прав позивача.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про безпідставність позовних вимог частині відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено протиправність дій чи бездіяльності відповідача ТОВ "Енера Вінниця", тобто вини останнього, а також причинного зв`язку між його винними діями та завданою позивачеві оспорюваною моральною шкодою в розмірі 500000 грн., лише за умов чого законом передбачена цивільна відповідальність щодо її відшкодування заподіювачем на користь потерпілого.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю у зв`язку з необгрунтованістю його позовних вимог.

Доводи позивача та представлені ним докази вказаних висновків суду не спростовують.

З урахуванням підстав звільнення позивача від сплати судового збору його слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2023.

Суддя