Decision № 112899720, 18.08.2023, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2023 року (09:30)Справа № 280/1285/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №208 від 08.02.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до слідчого відділення поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №71о/с від 09.02.2023 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади слідчого відділення поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

поновити позивача на службі в поліції на посаді слідчого відділення поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з 10.02.2023;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.02.2023 по день ухвалення рішення суду;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції на посаді слідчого відділення поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивач прийнятий на службу до Національної поліції України з 08.09.2020. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізької області від 09.02.2023 №71о/с «По особовому складу» позивача звільнено з займаної посади 09.02.2023. Також, позивача ознайомлено з наказом від 08.02.2023 №208 «Про застосування дисциплінарних стягнень», відповідно до якого позивача було притягнуто до відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за скоєння начебто дисциплінарного проступку, порушення вимог: частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; пункту 1-5 частини 1,2 статті 18, частини 4 статті 25, частини 2 статті 26, частини І статті 27, частини 1 статті 28 Закону України «Про Національну поліцію»; частини 3 статті 10 та частини 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних»; частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію»; статті 38 та статті 43 Закону України «Про запобігання корупції»; підпункту 1, 2, 5, 11 пункту 4 частини 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського; пунктом 2 розділу III, пунктом 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України»; пунктами 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100; Правил внутрішнього службового розпорядку для поліцейських апарату ГУНГІ та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 25.01.2023 №96; присяги працівника поліції. Позивач зазначає, що він не ознайомлений із результатами службового розслідування. Вважає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача крайній вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначає, що на момент винесення наказу про звільнення у відношенні до позивача не було винесено жодної постанови суду щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке йому інкримінують. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на вчинення позивачем адміністративних правопорушень, оскільки на момент винесення оскаржуваних наказів у відношенні позивача не винесено постанов суду у справ про адміністративні правопорушення. Вважає, що відповідачем ігноруються основоположні принципи презумпції невинуватості особи, принцип верховенства права тощо. Посилання у наказі №208 від 08.02.2023 на інформацію про начебто скоєння позивачем кримінальних правопорушень без відповідних рішень (вироків) суду, які набрали законної сили - є неприпустимим, оскільки порушує приписи ст.62 Конституції України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.04.2023.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 21.03.2023 подав відзив на позовну заяву (вх.№11540), у якому зазначив, що Дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області розглянуто матеріали службового розслідування. 24.01.2023 до ГУНП в Запорізькій області надійшла інформації проте, що у рамках кримінального провадження №42023080000000003, відкритого 13.01.2023 за ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 361-2 КК України, за фактом несанкціонованого копіювання Інформації з обмеженим доступом та подальшою її збуту, яке розслідується Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжя), проведено обшуки за місцем роботи у службовому кабінеті позивача. Зазначає, що позивачем здійснений несанкціонований доступ, копіювання інформації, з обмеженим доступом та подальший збут такої інформації. Також зазначає, що 26.01.2023 до ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт заступника начальника ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, про те, що у СВ ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022082080002001 за ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом умисного вбивства ОСОБА_2 . Під час проведення досудового розслідування, серед іншою, встановлено, що напад на ОСОБА_2 внаслідок якого він отримав вогнестрільне поранення від якого у подальшому помер, був скоєний невідомими особами 17.12.2022 у районі мийки самообслуговування «ICW». У цей час на вказаному місці знаходився позивач. У ході допиту у якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що 17.12.2022 о 22:05 у районі мийки самообслуговування «ICW» та став свідком подій. Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем порушено вимоги Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а саме позивач, будучи безпосереднім очевидцем явного кримінального правопорушення, не повідомив про це за скороченим номером екстреного виклику поліції та не вжив жодних заходів щодо запобіганню вчинення злочину. Також, позивачем здійснювалось незаконне переправлення осіб через блок пост підконтрольної території, оминаючи «фільтрацію», за що позивачем отримував по 100 доларів США за машину. Проте, підтвердити або спростувати факти перевезення осіб через лінію зіткнення не надалося можливим у зв`язку із відсутністю джерел інформації. Також, щодо позивача складені акти про неприбуття на роботу після обідньої перерви 25.01.2023 та 01.02.2023. Вважає, що позивачем порушені вимоги чинного законодавства, а відтак притягнення його до дисциплінарної відповідальності є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 03.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 30.05.2023.

30.05.2023 представник позивача надіслав суду клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтоване неможливістю участі адвоката у засіданні через зайнятість у іншому процесі.

Судове засідання відкладене до 11.07.2023.

У судове засіданні 11.07.203 представник позивача також не прибула та надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні.

Судове засідання відкладене до 15.08.2023.

У судове засідання 15.08.2023 представник позивача не прибула та надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовує тим, що адвокат бере участь у розгляді цивільної справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, що представник позивача тричі поспіль не з`являється у судове засідання (30.05.2023, 11.07.2023 та 15.08.2023), у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Позивач у судове засідання 15.08.2023 також не прибув, жодних клопотань не надсилав.

Представник відповідача 15.08.2023 надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач проходив службу у Національній поліції України з 2020 року та на момент звільнення обіймав посаду слідчого відділення відділу поліції №6.

Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області 25.01.2023 видано наказ №96 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» щодо позивача.

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування, який затверджений начальником ГУНП в Запорізькій області 08.02.2023.

У ході службового розслідування встановлено та у висновку службового розслідування зафіксоване наступне:

ОСОБА_3 , використовуючи надані йому в установленому порядку відповідні права доступу до інформації в системі ІПНП, а також використовуючи права доступу до інформації у вказаній системі, надані ОСОБА_4 , протягом січня 2023 року здійснював в ІКС ІПНП пошук інформації з обмеженим доступом та, ігноруючи заборону щодо не розголошення і не використання в інший спосіб конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням ним своїх службових повноважень та професійних обов`язків, здійснив копіювання вказаної інформації, що стосується персональних даних осіб, яку за допомогою месенджеру «whatsapp» зі свого мобільного телефону поширив та розголосив сторонній особі, не маючи на це відповідних правових підстав;

ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 6, п. 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, будучи безпосереднім очевидцем вчинення явного кримінального правопорушення (звук пострілу на території м.Запоріжжя, стони наляканої особи від болю), невідкладно не повідомив про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», не вжив жодних заходів щодо запобіганню правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, надання допомоги особі, яка її потребувала, на встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, а також не доповів про це рапортом керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки;

в частині фактів відсутності ОСОБА_5 на службі встановлено, що останній 25.01.2023 в період часу з 14:00 до 18:00, а також 01.02.2023 в період часу з 14:00 до 16:45, у порушення вимог Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУПН та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 №1987, наказу ГУНП в Запорізькій області від 25.01.2023 № 96 та своїх тимчасових функціональних обов`язків, був відсутній на роботі без поважних причин та про свою відсутність безпосереднього керівника не повідомляв.

Також у висновку службового розслідування зазначено про можливе отримання позивачем неправомірної вигоди за переміщення транспорту та осіб через блок-пости, проте, підтвердити або спростувати факт порушення ОСОБА_6 вимог Порядку перетинання лінії зіткнення громадянами України, затвердженого рішенням Ради оборони Запорізької області від 28.05.2022 № 112 «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Запорізькій області», не надалося можливим у зв`язку з відсутністю джерел інформації, які б дали змогу встановити істину.

Наказом відповідача від 08.02.2023 №208 «Про застосування дисциплінарного стягнення» наказано за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктами 1-5 частини 1, частиною 2 статті 18, частиною 4 статті 25, частиною 2 статті 26, частиною 1 статті 27, частиною 1 статті 28 Закону України «Про Національну поліцію», частиною 3 статті 10, частиною 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію», статтею 38 та статтею 43 Закону України «Про запобігання корупції», пунктами 1, 2, 5, 11 частини 1 та пунктом 4 частини 2 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктом 2 Розділу III, пунктом 6 Розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 №676, пунктами 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних Підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 №1987, наказу України ГУНП в Запорізькій області від 25 01.2023 № 96, Присяги працівника поліції, своїх функціональних та тимчасових функціональних обов`язків, що виразилося у не повідомленні невідкладно про факт вчинення кримінального правопорушення 17.12.2022, безпосереднім очевидцем якого він був, за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», не вжитті жодних заходів щодо запобігання правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, надання допомоги особі яка її потребувала, на встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, а також не доповіді про це рапортом керівникові підрозділу поліції, здійсненні протягом січня 2023 року в ІКС ІПНП пошуку інформації з обмеженим доступом з використанням своїх облікових даних, а також облікових даних ОСОБА_4 , копіюванні з ІКС ІПНП інформації, що стосується персональних даних осіб, її поширенні та розголошенні сторонній особі, не маючи на це відповідних правових підстав, відсутності на роботі 25.01.2023 в період часу з 14:00 до 18:00 та 01.02.2023 в період часу з 14:00 до 16:45 без поважних причин та не повідомленні про це безпосереднього керівника, враховуючи наявність трьох діючих та не знятих в установленому порядку дисциплінарних стягнень, застосувати до слідчого відділення відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом відповідача від 09.02.2023 №71 о/с позивача звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Не погоджуючись із наказами від 08.02.2023 №280 та від 09.02.2023 №71 о/с, позивач звернувся до суду із цим позовом, у якому просить скасувати зазначені накази, поновити його за посади та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закону №580-VIII), за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов`язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частин першої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Також, відповідно до ч. 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).

Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Отже, ураховуючи вище викладені норми законодавства, суд зазначає таке.

Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.

Судом не встановлено в діях відповідача порушення порядку призначення та проведення службового розслідування.

Щодо виявлених під час перевірки порушень в діях позивача вимог законодавства України, суд зазначає таке.

Щодо порушення позивачем вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, суд зазначає таке.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач став свідком злочину та був допитаний у якості свідка (протокол допиту від 20.12.2022), проте всупереч вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, не повідомив невідкладно про факт вчинення кримінального правопорушення, безпосереднім очевидцем якого він був, за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», не вжив жодних заходів щодо запобігання правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, надання допомоги особі яка її потребувала, на встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, а також не доповіді про це рапортом керівникові підрозділу поліції.

Порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС від 08.02.2019 №100.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ вказаного Порядку, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки (п. 7 Розділу ІІ вказаного Порядку).

Позивач не заперечив факт того, що став свідком явного кримінального правопорушення, проте вимоги п.п. 6,7 Розділу ІІ Порядку не виконав: не повідомив невідкладно про факт вчинення кримінального правопорушення, безпосереднім очевидцем якого він був, за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», не вжив жодних заходів щодо запобігання правопорушенню, його припиненню, рятуванню людей, надання допомоги особі яка її потребувала, на встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, а також не доповіді про це рапортом керівникові підрозділу поліції.

У позовній заяві позивач не наводить контраргументів інкримінованого йому дисциплінарного проступку у цій частині.

Щодо порушення позивачем вимог Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», суд зазначає наступне.

Матеріалами службового розслідування встановлено факти використання позивачем наданого йому в установленому порядку права доступу до інформації в системі ІПНП, а також використовуючи права доступу до інформації у вказаній системі, надані ОСОБА_4 , протягом січня 2023 року здійснював в ІКС ІПНП пошук інформації з обмеженим доступом та, ігноруючи заборону щодо не розголошення і не використання в інший спосіб конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням ним своїх службових повноважень та професійних обов`язків, здійснив копіювання вказаної інформації, що стосується персональних даних осіб, яку за допомогою месенджеру «whatsapp» зі свого мобільного телефону поширив та розголосив сторонній особі, не маючи на це відповідних правових підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 24.01.2023 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі (з дислокацією у м.Запоріжжя), у рамках кримінального провадження №42023080000000003, відкритого 13.01.2023 за ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 361-2 КК України, проведено обшук за місцем роботи слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 та слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Савенка О.С., а саме у службовому кабінеті адміністративної будівлі ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 37 батальйону, 12 б.

Згідно з ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя (справа №333/357/23 від 20.01.2023) на проведення обшуку встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючи, що інформація з інформаційних систем Головного сервісного центру МВС України, яка створена та захищена відповідно до чинного законодавства, має персональні дані громадян, у тому числі їх прізвища, ім`я, по батькові, дату та місце народження, адреси проживання, здійснили несанкціоноване її копіювання та подальший її збут, шляхом передачі громадянину ОСОБА_7 , який не мав права доступу до даної інформації.

За результатами проведення обшуку працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжя), спільно з поліцейськими Запорізького управління ДВБ НП України у службовому кабінеті за місцем роботи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у адміністративній будівлі відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 , а саме «IphoneX», imei: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 . Також в ході обшуку за участю спеціаліста УІАП ГУНП в Запорізькій області Батрака Д.В. оглянуто ІКС ІПНП та встановлено, що 13.01.2023 о 10:03 з логістичного пристрою (службового планшету) (ID 19699) під особистим ключем ОСОБА_4 здійснено запит на ім`я ОСОБА_8 , а 23.01.2023 о 10:28, 10:11 та 16:43 відповідно під особистим ключем ОСОБА_5 здійснено запити на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з комп`ютера (IP 101.8.21.207), який знаходиться в службовому кабінеті № 11 сектору карного розшуку ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до розділу ІІ Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується:

для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;

для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;

для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.

В інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 6 Розділу ІV вказаного Положення, користувачі системи ІПНП зобов`язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, крім випадків, передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи ІПНП, та зобов`язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації.

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт пошуку позивачем інформації з обмеженим доступом та копіювання вказаної інформації, щодо персональних даних осіб, яку за допомогою месенджеру «whatsapp» зі свого мобільного телефону поширив та розголосив сторонній особі, не маючи на це відповідних правових підстав.

У позовній заяві зазначено, скоєння позивачем кримінального правопорушення є не доведеним, оскільки вироку у кримінальній справі не винесено.

Щодо такого твердження позивача, суд зауважує таке.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Відсутність факту притягнення поліцейського до кримінальної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Позивач не наводить жодних фактів, які б спростували висновки відповідача щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, яке виявилося у порушенні приписів Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».

Щодо відсутності ОСОБА_5 на службі 25.01.2023 та 01.02.2023, то суд зазначає таке.

Матеріали справи містять акти про відсутність позивача на робочому місці 25.01.2023 з 14-00 до 18-00, а також 01.02.2023 з 14-00 до 16:45.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку, дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), для поліцейських встановлюється наступна тривалість роботи по днях:

початок робочого дня - о 09:00;

обідня перерва - 45 хвилин: з 13:00 до 13:45;

закінчення робочого дня з понеділка по четвер - о 18:00, у п`ятницю - 16:45;

вихідні дні - субота та неділя.

Відповідно до пункту 7 Розділу II цих Правил, вихід поліцейського за межі адміністративної будівлі у службовий (робочий час) відбувається з відома його безпосереднього керівника.

Відповідно до пункту 1 Розділу III цих Правил, поліцейський повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного зв`язку або іншим доступним способом.

Отже, позивачем порушено вимоги Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень).

Доказів зворотнього позивачем не надано.

З огляду на викладене вище, встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, знайшли своє підтвердження, відтак, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами, відеозаписами.

Відтак, висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем. При цьому, такі висновки позивачем не спростовані.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17.

За наведених обставин, суд вважає, що прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Отже, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для поновлення його на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд зауважує, що висновки суду у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у Постановах Верховного суду від 17.07.2019 №806/2555/17, від 07.07.2022 №460/5545/20, від 03.02.2021 №822/1175/17, від 03.02.2020 № 1.380.2019.000121 та ін.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.08.2023.

Суддя Ю.В. Калашник