Court ruling № 112889883, 01.05.2023, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження №2-а/760/906/23

Справа № 760/9219/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №06775255 від 03.04.2023 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення;

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з`ясовано, що заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Частиною 7 ст.161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивачем до позовної заяви додано скріншот повідомлення з застосунку «Дія» про суму штрафу за постановою №06775255 від 03.04.2023. Разом з тим, позивачем не надано суду належним чином завірену копію постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що унеможливлює розгляд зазначеної справи. Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови, разом з копіями постанови відповідно до кількості учасників справи, або звернутись із клопотанням про його витребування.

Відповідно до частин 1, 2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 94 ЦПК України).

Згідно п. 5.26. Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Надані позивачем документи, не відповідають ознакам доказів, які встановлює КАС України, оскільки не завірені належним чином.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову (заяви), є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов (заяву), оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином здійснити розгляд справи.

Тому позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також належним чином завірені копії документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 03.04.2023, однак до суду звертається лише 25.04.2023, що підтверджується вхідною відміткою канцелярії Солом`янського районного суду м. Києва на позовній заяві - вхідний №24930 від 25.04.2023.

Згідно зі ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду був пропущений строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, жодних заяв чи клопотань про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності пропуску такого строку позивачем до суду надано не було, лише в прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити строк на оскарження постанови.

В обґрунтування вимоги щодо поновлення строку на звернення до адміністративного суду, позивач в позовній заяві зазначає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №06775255 від 03.04.2023 він отримав 03.04.2023, а наданий законом строк був пропущений через те, що позивач знаходився за межами міста Києва, оскільки через війну часто вимушений у справах виїжджати за межі Києва та області.

Однак, в порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України, позивач на підтвердження вищевказаних обставин, доказів суду не надає. При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права,- це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вбачається з позовної заяви позивач був присутній під час винесення оскаржуваної постанови, та отримав постанову в день її складення, тобто 03.04.2023.

Позивач із окремою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не звертався. У прохальній частині позову лише просить поновити пропущений строк на звернення до суду. Отже, позивачу необхідно подати окрему заяву з зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також доказами на підтвердження вказаних обставин.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно положень ч.8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн, що підтверджується квитанцією від 25.04.2023.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2023 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073,60 грн, отже позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 577,40 грн (1 073,60-496,20=577,40 грн) на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вимоги щодо сплати судового збору кореспондуються з висновком Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви , позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко