Decision № 112808924, 02.08.2023, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

м. Миколаїв

02 серпня 2023 р.справа № 400/2653/23

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Кадєєвої А.В.,

у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаМиколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030,

простягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виконання судового рішення з 29.04.21 р. до 27.02.23 р. в розмірі 485 427,82 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_2 ) звернувся з позовом до Миколаївської обласної прокуратури (далі відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду (а. с. 47-48, 69-70), просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримки виконання судового рішення з 29 квітня 2021 р. до 27 лютого 2023 р. в сумі 485 427,82 грн. без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 42-43).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 400/4162/20 його було поновлено на посаді прокурора в Миколаївській обласній прокуратурі. Разом з тим, відповідач рішення суду тривалий час не виконував, наказ про поновлення на посаді був виданий ним лише 28 лютого 2023 р., а тому відповідач допустив затримку виконання рішення суду на 467 робочих днів. Стаття 236 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) дає позивачу право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виконання рішення суду, який, за його розрахунком, складає 485 427,82 грн.

Відповідач подав відзив, в якому не погодився з позовними вимогами (а. с. 50-61). Заперечення відповідача полягають в тому, що системний аналіз ст. ст. 21, 24, 236 КЗпПУ дає підстави для висновку про те, що працівник повинен довести вину роботодавця при затримці поновленні його на роботі. У випадку, коли затримка виконання рішення мала місце не з вини роботодавця, або існували об`єктивні причини, які унеможливлювали негайне виконання такого рішення, матеріальна відповідальність у виді виплати середнього заробітку працівнику, не настає. Позивач не подав суду доказів того, що відповідач навмисно ухилявся від виконання рішення. Відповідач наголосив, що рішення суду, на яке посилається позивач, не набрало законної сили у зв`язку з його апеляційним оскарженням, а в подальшому було скасоване і лише після касаційного оскарження та направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, набрало законної сили, відповідно, цей період не може вважатись прогулом, за який позивачу слід виплатити середній заробіток. Крім цього, ОСОБА_1 не з`являвся до Миколаївської обласної прокуратури для поновлення його на посаді, не звертався він і до виконавчої служби для примусового виконання рішення.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали свої доводи, викладені в заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 400/4162/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії № 5 Офісу Генерального прокурора, Миколаївської обласної прокуратури:

- визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 5 Офісу Генерального прокурора "Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації" від 9 липня 2020 р. № 5;

- визнаний протиправним та скасований наказ виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області ОСОБА_3 від 19 серпня 2020 р. № 793к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури з 31 серпня 2020 р.;

- поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді прокурора другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури з 1 вересня 2020 р.;

- стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток, без утримання податків та обов`язкових зборів, за час вимушеного прогулу за один місяць з 1 вересня 2020 р. до 30 вересня 2020 р. в сумі 22 868,12 грн.;

- стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток, без утримання податків та обов`язкових зборів, за час вимушеного прогулу з 1 жовтня 2020 р. до 28 квітня 2021 р. в сумі 150 721,70 грн.;

- рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 22 868,12 грн. підлягає негайному виконанню;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96760168).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. рішення Миколаївського окружного адміністративного суду скасоване, у справі прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову відмовлено (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99833412).

Постановою Верховного Суду від 8 листопада 2022 р. постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. скасована, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107251398).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 р. рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді змінено, абзац 4 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури з 01.09.2020 року". В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. залишено без змін (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/109375868).

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 р. 28 лютого 2023 р. Миколаївська обласна прокуратура видала наказ № 168к, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді визначеній судовим рішенням (а. с. 33).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За приписами ст. 371 ч. 1 п. 3 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, закон розрізняє такі правові категорії, як набрання рішенням суду законної сили та негайне виконання рішення суду, яке може мати місце і до моменту набрання рішенням законної сили.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р., рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Суд звертає увагу на те, що зазначене рішення суду прийняте у відкритому судовому засіданні, за участю повноважного представника Миколаївської обласної прокуратури.

За таких обставин, після проголошення рішення за участю представника Миколаївської обласної прокуратури, яке в частині поновлення позивача на посаді підлягало негайному виконанню, у відповідача виник обов`язок видати наказ про його поновлення на роботі, чого ним тривалий час зроблено не було.

Відповідач у відзиві зазначає, що негайність виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді не слід тлумачити як "миттєво", "у той же час", а лише означає, що дія повинна відбутись у найкоротший термін, з урахуванням всіх обставин.

Суд звертає увагу відповідача на те, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду про поновлення позивача на посаді прийнято 28 квітня 2021 р., а постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду, якою це рішення скасоване, датована 14 вересня 2021 р., тобто з моменту виникнення у відповідача обов`язку негайного поновлення позивача на посаді і до скасування рішення, яким цей обов`язок було передбачено, пройшло 4,5 місяці, при цьому слід зауважити, що апеляційне оскарження не позбавляло Миколаївську обласну прокуратуру обов`язку поновити позивача на посаді і такий обов`язок існував всі 4,5 місяці.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що для виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, останній мав з`явитись до Миколаївської обласної прокуратури та подати відповідну заяву, суд зазначає таке.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. для відповідача носить безумовний характер, тобто його виконання не може ставитись відповідачем в залежність від інших обставин, в тому числі від явки позивача та подання ним заяви про поновлення на роботі і такі обставини ніяк не унеможливлюють видання наказу про поновлення позивача на посаді.

Враховуючи викладене, суд констатує, що після проголошення рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р., відповідач повинен був у найкоротший термін видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді, що не потребувало ані явки позивача ані подання ним заяви, але відповідач такий наказ своєчасно не видав.

Скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. для вирішення питання про термін затримки виконання рішення, правового значення не має, адже в свою чергу постанова суду апеляційної інстанції була скасована Верховним Судом, який направив справу на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду, який змінив рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. в частині посади, на яку поновлювався позивач, а в іншій частині залишив рішення суду першої інстанції без змін. Таким чином, судом апеляційної інстанції було відновлено правове становище та правові наслідки для відповідача, які існували після прийняття рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р.

За таких обставин, період затримки виконання рішення суду склав з 29 квітня 2021 р. (наступний день після прийняття рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р.) до 27 лютого 2023 р. (день, який передував прийняттю наказу про поновлення позивача на посаді від 28 лютого 2023 р.), що у розрахунку на робочі дні складає 467 днів.

Стаття 236 КЗпПУ визначає, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд звертає увагу на те, що дана норма не передбачає в якості обов`язкової умови виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, вини роботодавця, як на тому помилково наполягає відповідач. Єдиною умовою, з якою пов`язується настання матеріальної відповідальності, є факт затримки виконання рішення.

Такий підхід законодавця є цілком закономірним та послідовним, адже в даному випадку йде мова про те, що рішенням органу, який розглядав трудовий спір, вже встановлена протиправність дій роботодавця при звільненні працівника, але рішення про поновлення залишається невиконаним, що робить судовий захист примарним. При цьому, законодавцем застосовано однакову міру фінансової відповідальності роботодавця - як у випадку вимушеного прогулу при безпідставному звільненні, так і при затримці виконання рішення, роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток.

Як вже наводив суд вище, факт затримки виконання рішення ним встановлено - рішення, яким на Миколаївську обласну прокуратуру покладено обов`язок негайно поновити ОСОБА_1 на посаді прийняте 28 квітня 2021 р., а фактично виконано відповідачем, шляхом прийняття відповідного наказу, 28 лютого 2023 р.

За приписами ст. 78 ч. 3 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 1 039,46 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. з 29 квітня 2021 р. до 27 лютого 2023 р. складає 485 427,82 грн. (1 039,46х467=485 427,82).

Суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідача вказану суму середнього заробітку, але спосіб судового захисту при розгляді даної категорії спорів закладено в норму ст. 236 КЗпПУ - орган, який розглядав трудовий спір виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку.

Також, позивач просить стягнути середній заробіток без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів, але питання оподаткування регулюються виключно нормами Податкового кодексу України, який не містить виключень з приводу оподаткування доходів фізичних осіб у разі виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виконання рішення, а тому суд не вправі своїм рішенням змінювати чи підмінювати норми податкового законодавства.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подавали доказів їх понесення.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 02910048) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Миколаївську обласну прокуратуру (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 02910048) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 29 квітня 2021 р. до 27 лютого 2023 р. в сумі 485 427,82 грн. (чотириста вісімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять сім гривень вісімдесят дві копійки).

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Повний текст рішення складено

14 серпня 2023 р.

Суддя А. О. Мороз