Court ruling № 11273653, 19.08.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2010 р. м. КиївК-6315/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Федорова М.О.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року по справі № АС-41/364-06 за позовом Дочірнього підприємства «Інтермаш»до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним акту.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Інтермаш»до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним акту задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19.03.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 06.06.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволені позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000042350/0 від 10.10.2006 року про відмову підприємству у надані суми бюджетного відшкодування в розмірі 9002,00 грн. стали закріплені в акті №649/23-504/31153384 від 06.10.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Інтермаш»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за червень 2006р.»висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обґрунтовуючи висновки, що містяться в акті перевірки, податковий орган посилається на те, що оскільки графа 25 декларації з ПДВ за 6 місяць 2006р. «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»складає 9002,00 грн., а у попередньому періоді (травень 2006р.) підприємством було надано податкову декларацію з позитивним значенням у розмірі 5181,00 грн., тому розрахунок бюджетного відшкодування не повинен додаватися до декларації за червень 2006р. За даними акту перевірки, дана сума увійшла до складу податкового кредиту травня місяця, у звязку з чим сума ПДВ у розмірі 9002,00 грн. не може бути відшкодована на розрахунковий рахунок платника податків.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що 15.06.2006 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2006 р., згідно якої залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду зазначений у розмірі 25049,00 грн. та залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно акту перевірки правильності визначення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в травні 2006р. порушень не встановлено.

Задовольняючи вимоги позивача та визнаючи податкове повідомлення-рішення №0000042350/0 від 10.10.2006 року таким, що суперечить вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій правильно виходили з положень Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд першої інстанції на підставі встановлених у справі обставин дійшов висновку, що позивачем розраховано та визначене відємне значення ПДВ за травень 2006 р. відповідно до вимог, встановлених п.п.7.7.1 вказаного Закону, будь-яких порушень у визначенні цих сум відповідачем не встановлено і в акті не зазначено, боргу з ПДВ у підприємства на момент подачі декларації не існувало. З таким висновком погодилась і колегія апеляційного суду, оскільки доказів на спростування висновків Господарського суду Харківської області відповідачем не було надано і до суду апеляційної інстанції.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зазначаючи в декларації з ПДВ за червень 2006 року суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 9002,00 грн. позивач виходячи з положень підпункту «а»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 даного Закону вказав ту суму, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в ціні товару, що підтверджується платіжним дорученням №152 від 23.05.2006р.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджені належними та допустимими доказами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем безпідставно в акті перевірки зафіксоване порушення підприємством п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування, визначеній у декларації за червень 2006р.

Висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими у справі обставинами та зібраними у відповідності до норм процесуального права доказами і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена з підстав, в порядку і у строки, встановлені Главою 3 КАС України.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________А.І. Брайко

________Н.Є. Маринчак

________О.А. Сергейчук

________М.О. Федоров