Court ruling № 112653299, 26.07.2023, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/4642/23

н/п 1-кс/953/5675/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю прокурора - ОСОБА_2

підозрюваного - ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

секретар судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000516 від 03.05.2023 ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пісочин, Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, інваліда ІІІ групи, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000516 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в жовтні 2022 року (точного часу під час досудового розслідування не встановлено) діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі, розробив план скоєння злочинів направлених на створення місць розпусти, їх утримання та наданні таких місць для здійснення розпусних дій, з метою наживи, втягнення осіб у заняття проституцією та сутенерство, на території міста Харкова.

Внаслідок чого, ОСОБА_7 усвідомлюючи, що підшукування, та подальше втягнення жінок у заняття проституцією, з використанням їх уразливого стану, сутенерство, організація їх діяльності, утримання місць розпусти, постійний контроль повій, підшукання для них клієнтів, створення та утримання місць розпусти, потребує значних зусиль та часу, з метою отримання більшої наживи від противоправної діяльності залучив для своєї злочинної діяльності раніше знайомих ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ,, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які погодились із злочинним планом ОСОБА_7 на вчинення кримінальних правопорушень.

Так згідно спільного злочинного плану:

ОСОБА_7 повинен був підшукувати та орендувати квартири, в приміщенні яких, в подальшому, створювати та утримувати місця розпусти і надавати такі місця для здійснення розпусних дій, з метою наживи; забезпечувати систематичне надання особами жіночої статі, які внаслідок виниклих особистих та сімейних обставин перебували в уразливому стані, викликаному їх тяжким матеріальним становищем, та в подальшому в ході бесід, втягувати осіб у заняття проституцією платних сексуальних послуг у приміщенні створених місць розпусти; координувати та керувати діями інших учасників злочинної групи; приймати остаточне рішення стосовно графіку виходу на місця розпусти осіб жіночої статі для надання останніми сексуальних послуг та накладання штрафів у вигляді грошових стягнень; утримання місця розпусти шляхом оплати комунальних послуг; узгоджувати проведення Клінінгу в місцях розпусти; контролювати дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; розподіляти кошти отримані від злочинної діяльності між іншими учасниками злочинної групи.

ОСОБА_8 повинна була виконувати роль головного адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього створювати та утримувати місця розпусти і надавати такі місця для здійснення розпусних дій, з метою наживи; за згодою та під контролем ОСОБА_7 підшукувати осіб жіночої статі, які внаслідок виниклих особистих та сімейних обставин перебували в уразливому стані, викликаному їх тяжким матеріальним становищем, та в подальшому в ході бесід, втягувати осіб у заняття проституцією; забезпечувати систематичне надання ними платних сексуальних послуг у приміщенні створених місць розпусти; відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташуванням місць розпусти; ведення обліку надання особами жіночої статі сексуальних послуг та отриманих грошових коштів; контролювати дії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , виплачувати грошові кошти за згодою та під контролем ОСОБА_16 іншим учасникам злочинної групи та особам які надавали сексуальні послуги, призначення адміністраторів на конкретне місце розпусти.

ОСОБА_9 повинна була виконувати роль адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього та ОСОБА_8 відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташуванням конкретного місця розпусти, утримувати в належному санітарному стані місця розпусти; надавати свою банківську картку для отримання безготівкових грошових коштів які надходили від чоловіків за отримання сексуальних послуг наданих особами жіночої статі.

ОСОБА_14 повинна була виконувати роль головного адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього створювати та утримувати місця розпусти і надавати такі місця для здійснення розпусних дій, з метою наживи; за згодою та під контролем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підшукувати осіб жіночої статі, які внаслідок виниклих особистих та сімейних обставин перебували в уразливому стані, викликаному їх тяжким матеріальним становищем, та в подальшому в ході бесід, втягувати осіб у заняття проституцією; забезпечувати систематичне надання ними платних сексуальних послуг у приміщенні створених місць розпусти; відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташуванням місць розпусти; ведення обліку надання особами жіночої статі сексуальних послуг та отриманих грошових коштів; контролювати дії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , виплачувати грошові кошти за згодою та під контролем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 іншим учасникам злочинної групи та особам які надавали сексуальні послуги, призначення адміністраторів на конкретне місце розпусти.

ОСОБА_11 повинна була виконувати роль адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього та ОСОБА_8 та ОСОБА_14 відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташуванням конкретного місця розпусти, утримувати в належному санітарному стані місця розпусти; надавати свою банківську картку для отримання безготівкових грошових коштів які надходили від чоловіків за отримання сексуальних послуг наданих особами жіночої статі.

ОСОБА_17 повинна була виконувати роль адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього та ОСОБА_8 відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташування конкретного місця розпусти, утримувати в належному санітарному стані місця розпусти; надавати свою банківську картку для отримання безготівкових грошових коштів які надходили від чоловіків за отримання сексуальних послуг наданих особами жіночої статі.

ОСОБА_12 повинна була виконувати роль адміністратора в обов`язки якої входило: у вже орендованих ОСОБА_7 , квартирах за згодою та під контролем останнього та ОСОБА_8 відповідати на телефонні дзвінки клієнтів та в подальшому направляти їх до розташуванням конкретного місця розпусти, утримувати в належному санітарному стані місця розпусти; надавати свою банківську картку для отримання безготівкових грошових коштів які надходили від чоловіків за отримання сексуальних послуг наданих особами жіночої статі.

ОСОБА_13 повинен був виконувати роль водія-охоронця в обов`язки якого входило: у разі необхідності представляти охорону у створених місцях розпусти; на транспортному засобі під контролем ОСОБА_18 та ОСОБА_8 , супроводжувати жінок яких вони втягнули у заняття проституцією до адреси клієнтів на їх вимогу, з метою надання їм платних послуг сексуального характеру; очікувати вказаних жінок біля адрес клієнтів, поки останнім надаються платні послуги сексуального характеру; забезпечувати охорону жінок яких вони втягнули у заняття проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру; зустрічати клієнтів на адресі місця розпусти, супроводжувати до квартири, отримувати грошові кошти як в готівковий так і в безготівковій формі на власні банківські рахунки; передавати грошові кошти, отримувати частку виручених коштів від надання платних сексуальних послуг жінками яких вони втягнули у заняття проституцією.

ОСОБА_3 повинен був виконувати роль водія-охоронця в обов`язки якого входило: у разі необхідності представляти охорону у створених місцях розпусти; на транспортному засобі під контролем ОСОБА_18 та ОСОБА_8 , супроводжувати жінок яких вони втягнули у заняття проституцією до адреси клієнтів на їх вимогу, з метою надання їм платних послуг сексуального характеру; очікувати вказаних жінок біля адрес клієнтів, поки останнім надаються платні послуги сексуального характеру; забезпечувати охорону жінок яких вони втягнули у заняття проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру; зустрічати клієнтів на адресі місця розпусти, супроводжувати до квартири, отримувати грошові кошти як в готівковій так і в безготівковій формі на власні банківські рахунки; передача грошових коштів, отримувати частку виручених коштів від надання платних сексуальних послуг жінками яких вони втягнули у заняття проституцією.

Спільні протиправні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , які погодились із злочинним планом ОСОБА_7 , які були спрямовані на втягнення осіб у заняття проституцією, з використанням їх уразливого стану, заняття сутенерством, а також на створення та утримання місця розпусти і надання такого місця для здійснення розпусних дій, з метою наживи, тривали до моменту викриття злочинної діяльності правоохоронними органами.

03.05.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000516 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000808 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000809 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000810 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000811 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000812 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000813 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000814 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000815 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000816 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000817 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

17.07.2023 кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12023220000000808, 12023220000000809, 12023220000000810, 12023220000000811, 12023220000000812, 12023220000000813, 12023220000000814, 12023220000000815, 12023220000000816, 12023220000000817 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України об`єднані в одне кримінальне провадження за № 12023220000000516.

22.07.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 303 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 та запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у зв`язку з підозрою у вчинені тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, наведених у його обґрунтування. Під час розгляду клопотання надавала додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави заперечували, просили відмовити або обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України, складено і підписано 22.07.2023 та вручено останньому 22.07.2023 о 12:46 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000516 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, рапортом та повідомленням про вчинення кримінального правопорушення 03.05.2023; рапортами та повідомленнями про вчинення кримінальних правопорушень - злочинів від 17.07.2023; даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.12.2022, 19.12.2022, 23.12.2022, 18.01.2023, 19.01.2023, 16.01.2023; 20.04.2023, 26.04.2023, 28.04.2023, 05.05.2023, 02.06.2023, 23.06.2023, 28.06.2023; протоколом проведення контролю за вчиненням злочину від 18.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 20.06.2023; протоколом проведення впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_19 від 20.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 22.06.2023; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_20 від 22.06.2023; даними рапортів наданих на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 15.06.2023; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_21 від 15.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 03.07.2023; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_23 від 03.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 28.06.2023; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_24 від 28.06.2023.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_3 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_3 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 2 ст. 303 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування про те, що за обставин даного кримінального провадження зазначений ризик існує, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені усі обставини кримінального правопорушення, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.4.3. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Також, слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування про те, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3 може інформувати про хід досудового розслідування інших можливих співучасників кримінального правопорушення, в тому числі ще невстановлених, що може зашкодити об`єктивному та повному розслідуванню кримінального провадження; підозрюваний може не з`являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду, та необґрунтовано затягувати строк досудового слідства.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права; стан здоров`я підозрюваного; відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність в нього родини й утриманців; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, а також наявність повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування інших запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - по 22.09.2023 (включно).

3.7. Альтернативний запобіжний захід

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З огляду на встановлені у кримінальному провадженні дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 ,слідчий суддя вважає, що застава у сумі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є надмірною і співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: (1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; (2) не відлучатись за межі території смт. Пісочин Харківського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_3 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування, тобто по 22.09.2023 (включно).

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів у межах строку досудового розслідування по 22.09.2023 (включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу - застава).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі території смт. Пісочин Харівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановити по 22.09.2023 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 28.07.2023.

Слідчий суддя - ОСОБА_1