Court ruling № 11263565, 02.09.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7921/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі Хрімлі О.Г.,

Літвіної Н.М.,

Вівдиченко Т.Р.,

Черняк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Совстрой»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2008 року № 0004792320/0.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Совстрой»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0004792320/0 від 11.11.08 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25034 грн. (16689 грн. за основним зобов'язанням та 8345 грн. штрафу) прийнято у відповідності до законодавства є правомірним та не порушує прав ТОВ «Совстрой», оскільки позивачем сума податкового кредиту зарахована на підставі документів, які не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Совстрой»отримало від ПП «Тірол»податкові накладні, які були занесені ним до реєстру податкових накладних, а саме: податкова накладна № 17 від 31.01.2008 року - сума ПДВ 224 грн.; податкова накладна № 36 від 29.02.2008 року - сума ПДВ 3063,20 грн.; податкова накладна № 37 від 29.02.2008 року - сума ПДВ 13402,17 грн. Суми податку на додану вартість були віднесені позивачем до складу податкового кредиту на загальну суму 16689 грн.

ДПІ у м. Чернігові 03.11.2008 року було проведено невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой», в ході якої встановлено, що останнє отримало від ПП «Тірол», який не зареєстрований як платник ПДВ, податкові накладні № 17 від 31.01.2008 року, № 36 від 29.02.2008 року, № 37 від 29.02.2008 року, які були занесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних.

За результатами перевірки ДПІ у м. Чернігові складено акт перевірки № 790/23/35194864 від 03.11.2008 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004792320/0 від 11 листопада 2008 року, яким визначено ТОВ «Совстрой»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25034 грн. (16689 грн. за основним зобов'язанням та 8345 грн. штрафу).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Позивачем отримано від ПП «Тірол»податкові накладні, які були занесені ним до реєстру податкових накладних, а саме: податкова накладна № 17 від 31.01.2008 року - сума ПДВ 224 грн.; податкова накладна № 36 від 29.02.2008 року - сума ПДВ 3063,20 грн.; податкова накладна № 37 від 29.02.2008 року - сума ПДВ 13402,17 грн.

Відповідно до 14.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429, для здійснення господарської діяльності використовуються копії свідоцтв платника ПДВ, завірені податковим органом.

На кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині податковим органом робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.

Таким чином, завірена ПП «Тірол»копія свідоцтва платника ПДВ не дає ТОВ «Совстрой»правових підстав вважати таку копію належним підтвердженням реєстрації ПП «Тірол»платником ПДВ.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Отже, у випадку, коли податкова накладна складається особами, не зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», і у податковій накладній відсутній хоча б один з зазначених у пп.7.2.1 ст. 7 Закону № 168 реквізитів, це позбавляє покупця права на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі такої податкової накладної.

Судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що позивачем податковий кредит був сформований неправомірно.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой»- залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року без змін.

Повний текст постанови буде виготовлений 07 вересня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіН.М. Літвіна

Т.Р. Вівдиченко