Decision № 112617618, 27.07.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Справа № 160/11304/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея Скла та Порцеляни" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняту відповідачем картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071;

- визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року №UА110110/2023/300026/1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, 11.05.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА110110/2023/300026/1. Відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована Дніпровською митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071. Позивач зазначає, що жодну з підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та у електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто жодна з підстав для коригування не була пов`язана з недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначена лише у гр.33 спірного рішення, то звідси слідує, що всі зазначені митницею підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів є протиправними та не могли бути покладені відповідачем в основу прийнятих рішень, оскільки декларант фактично був не обізнаний з ними, тобто був позбавлений можливості проаналізувати їх та належним чином відреагувати на них в процесі консультацій щодо правильності визначення декларантом митної вартості задекларованої товарної партії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України.

На виконання ухвали суду, 05.06.2023 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 654,29 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду 27.06.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення митного контролю за МД №23UA110110003380U0 від 11.05.2023 р. митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Тому, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА110110/2023/300026/1 від 11.05.2023 року та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071. Таким чином, Дніпровська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UА110110/2023/300026/1 від 11.05.2023 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071, прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягає скасуванню, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Галерея Скла та Порцеляни" (код ЄДРПОУ 32502453), зареєстроване 26.05.2003 року.

Основними видами діяльності ТОВ "Галерея Скла та Порцеляни" є: "Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення", код КВЕД 46.44, "Неспеціалізована оптова торгівля", код КВЕД 46.90.

Між ТОВ "Галерея Скла та Порцеляни" (Покупець) та "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD" (юридична особа - резидент Китаю, Продавець) укладено контракт від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, згідно з п.1 якого Продавець приймає на себе обов`язок продати, а Покупець приймає на себе обов`язок купити й прийняти від Продавця товари, виготовлені Продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та по цінам, визначеним в інвойсі та/або специфікації, як додатку до цього контракту.

Згідно із п.3.1. контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), Умови постачання FOB Шеньчжень.

Відповідно до умов специфікації від 27.02.2023 року № 21 до контракту від 04.11.2016 року №GGP-0411/16 сторони узгодили поставку порцелянових кухлів білого кольору на загальну суму 30 518,40 дол.США.

На виконання умов контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 та специфікації від 27.02.2023 року № 21 до нього, відповідно до інвойсу від 06.03.2023 року № GAL-RX21 "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD." поставило на користь Покупця наступний товар: Посуд столовий або кухонний з фарфору: RX-N9157 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 10080 шт., RX-N9167 кухоль 16 унц. (470 мл.) (білого кольору) - 6960 шт., RX-N1 6870 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 12960 шт., RX-N9198 кухоль 13 унц. (380 мл.) (білого кольору) - 7920 шт., RX-NR21037 кухоль 10,5 унц. (310 мл.) (білого кольору) - 12000 шт., RX-N9189 кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (білого кольору) - 5280 шт., RXN16882 кухоль 12унц. (350 мл.) (білого кольору) - 14880 шт. Виробник: "LILING RONGXIANG CERAMIC CO.,LTD", на загальну суму 30 518,40 дол.США. Товар упаковано в 1460 коробки по 48 кухлів в коробці.

Означений товар поставлений Продавцем в морському контейнері TRHU6816813/FJ17736513 на борт судна MSC NELA FJ308W в порту YANTIAN, Китайська народна республіка, згідно із коносаментом від 13.03.2023 року № WMSS23022984.

Доставка товару здійснювалася ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" на підставі укладеного з позивачем договору транспортного експедирування від 12.09.2022 року № 351/ДЕ-МГО.

Розмитнення вантажу здійснювалося на Митному посту "Ліски" Дніпровської митниці.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору доручення на надання послуг митного брокера від 02.03.2020 року № 1.

Під час митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації №23UA110110003380U0, відповідачем було запропоновано надати додаткові документи.

Листом від 11.05.2023 № 46-1/23 позивач повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 11.05.2023 року № 23UA110110003380U0, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року №UА110110/2023/300026/1, декларанту надіслано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2023/000071.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої - восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 МК України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно із ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Щодо безпідставності висновків відповідача, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, суд зазначає наступне.

Наданими позивачем митному органу документами: контракт від 04.11.2016 року №GGP-0411/16; специфікація до контракту від 27.02.2023 року № 21; протокол погодження цін на товар за специфікацією до контракту від 27.02.2023 року № 21; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2023 року б/н та його переклад; калькуляція собівартості від 23.01.2023 року № RG41 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma invoice) від 20.01.2023 року № GAL-21 та його переклад; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.03.2023 року № GAL-RX21 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) 06.03.2023 року б/н та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 06.03.2023 року № 531620230160353295 та її переклад; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 17.03.2023 року № C235635091260004 та його переклад; лист товариства щодо призначення товару від 02.05.2023 року № 58, - підтверджується поставка порцелянових кухолів виробництва "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD" білого кольору на загальну суму 30 518,40 дол.США.

Зазначення "порцелянові" це вже і є інформація про матеріал, сировину виготовлення, та спосіб виготовлення, оскільки порцеляна це матеріал, що складається з SiO2, Al2O3 i K2O. Як сировину для добування використовують білу глину - каолін, кварцовий пісок і польовий шпат (K2O·Al2O3·6SiO2). Порцеляну отримують високотемпературною термічною обробкою цієї суміші.

Сертифікатом про походження товару (Certificate of origin) від 17.03.2023 року №C235635091260004 підтверджується, що товар вироблений у Китаї та відповідає вимогам походження КНР.

Листом ТОВ "ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ" щодо призначення товару від 02.05.2023 року № 58 повідомлено відповідача, що порцелянові кухолі виробництва "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD" в подальшому будуть використані у виробництві для нанесення на них деколей і продажу на українському ринку.

Отже висновки відповідача про відсутність відомостей щодо якісних характеристик товару (матеріалу/сировини виготовлення, способу виготовлення тощо), є необґрунтованими та спростовуються наданими позивачем для митного оформлення товару документами.

Щодо зауважень відповідача про інженерні та дослідно-конструкторські роботи, дизайн, художне оформлення, ескізи та креслення, виконані за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів, та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано, як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - таких платежів позивачем за домовленостями з LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD" не здійснювалося, а Дніпровською митницею їх наявність не доведена, зауваження безпідставні.

Згідно із п.3.1. контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), Умови постачання FOB Шеньчжень. Такі саме умови визначення ціни товару містяться у: специфікації до контракту від 27.02.2023 року № 21, протоколі погодження цін на товар за специфікацією до контракту від 27.02.2023 року № 21, прейскуранті (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2023 року б/н, калькуляції собівартості від 23.01.2023 року № RG41, рахунку-проформі (Proforma invoice) від 20.01.2023 року № GAL-21, рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.03.2023 року № GAL-RX21, пакувальному листі (Packing list) 06.03.2023 року б/н, митній декларації країни відправлення від 06.03.2023 року № 531620230160353295.

За умовами FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, (безкоштовний борт (названий порт завантаження)) продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.

Таким чином, витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення за умовами FOB ІНКОТЕРМС 2010 включені продавцем до ціни товару та тому їх вартість окремо не додається при розрахунку митної вартості товару.

На засвідчення цього в п.4.1. контракту № GGP-0411/16 сторони визначили, що "ціни на товари включають вартість упаковки, маркування, тари та навантаження", що з урахуванням узгоджених умов FOB (ІНКОТЕРМС 2010), мають на увазі вартість доставки товару від складу виробника до порту відправлення та навантаження на борт судна.

Отже, в даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

При цьому чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

З урахуванням відсутності перелічених у частині третій статті 53 МК України недоліків у поданих позивачем документах, у відповідача були відсутні підстави для пред`явлення вимог надати документи щодо такої складової митної вартості, як витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення декларантом не зазначені.

При цьому з метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження витрат на транспортування до відповідача разом із митною декларацією №23UA110110003380U0 були, зокрема, надані, що підтверджується гр.44 згаданої МД, а також рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року №UА110110/2023/300026/1, карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2023/000071: копія митної декларації країни відправлення від 06.03.2023 року № 531620230160353295 та її переклад, коносамент (Bill of lading) від 13.03.2023 року №WMSS23022984, договір транспортного експедирування від 12.09.2022 року №351/ДЕ-МГО між ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" та позивачем, заявка на виконання транспортних послуг від 27.02.2023 року № 12 між ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" та позивачем, міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.05.2023 року б/н; платіжне доручення від 01.02.2023 року № 527, банківський документ про оплату товару від 17.04.2023 року б/н, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04.05.2023 року № 1320, калькуляція транспортних витрат від позивача від 05.05.2023 року № 0505/23, довідка ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" про транспортні витрати 05.05.2023 року № 0505/03, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 07.07.2020 року № 0707/20-ЛС між ТОВ "ТРАНС-КАРГО-СЕРВИС" та ТОВ "ЛИДЕР-СЕРВІС", договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 10.01.2020 року № ЛС 10-01 між ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" та ТОВ "ЛИДЕР-СЕРВІС".

З наданих відповідачу документів вбачається, що товар поставлений "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD." в морському контейнері TRHU6816813 на борт судна MSC NELA FJ308W в порту YANTIAN, Китайська народна республіка, згідно із коносаментом від 13.03.2023 року № WMSS23022984.

Доставка товару здійснювалася ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" на підставі укладеного з позивачем договору транспортного експедирування від 12.09.2022 року № 351/ДЕ-МГО.

Витрати по перевезенню вантажу складають 255 980 грн., з яких: вартість доставки за межами України (Яньтянь, Китай - кордон України) - 227 980 грн., з яких фрахт від порту Яньтянь, Китай до порту Констанца, Румунія, та вантажно-розвантажувальні, термінальні послуги - 127 000 грн. (100 000 грн. + 27 000 грн.) та до кордону України - 100 980 грн.; вартість витрат по території України - 28 000 грн. (в т.ч. винагорода експедитора 500 грн.), що підтверджується: заявкою на виконання транспортних послуг від 27.02.2023 року № 12 між ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" та позивачем; рахунком на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04.05.2023 року № 1320; калькуляцією транспортних витрат від позивача від 05.05.2023 року № 0505/23; довідкою ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" про транспортні витрати 05.05.2023 року № 0505/03.

ТОВ "МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР" для доставки залучався ТОВ "ЛИДЕР-СЕРВІС" (договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 10.01.2020 року №ЛС10-0111), яким в свою чергу залучалося ТОВ "ТРАНС-КАРГО-СЕРВИС" (договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 07.07.2020 року № 0707/20-ЛС).

Міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.05.2023 року на перевезення вантажу складена перевізником - ТОВ "ТРАНС-КАРГО-СЕРВИС", маршрут перевезення Констанца, Румунія, до Дніпра. Перевезення здійснювалося автомобілем, д.н. НОМЕР_1 , причіп, д.н. НОМЕР_2 .

Розмитнення вантажу здійснювалося на Митному посту "Ліски" Дніпровської митниці.

Витрати по перевезенню вантажу в сумі 255 980 грн., оплачені позивачем 23.05.2023 року на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 3539.

Щодо безпідставного неприйняття Дніпровською митницею документів позивача, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З огляду на зміст наданих позивачем документів: специфікація до контракту від 27.02.2023 року №21; протокол погодження цін на товар за специфікацією до контракту від 27.02.2023 року № 21; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2023 року б/н та його переклад; калькуляція собівартості від 23.01.2023 року № RG41 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma invoice) від 20.01.2023 року № GAL-21 та його переклад; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.03.2023 року № GAL-RX21 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) 06.03.2023 року б/н та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 06.03.2023 року № 531620230160353295 та її переклад; коносамент (Bill of lading) від 13.03.2023 року № WMSS23022984 - вбачається наявність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зазначена одна і та сама вартість товару, відсутні жодні розбіжності.

Щодо правильності обрання відповідачем методу для визначення митної вартості та обґрунтованості використання ЕМД з бази митниці для коригування митної вартості, суд зазначає таке.

Згідно із п.3 ст.337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД: Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору: Посуд порцеляновий в асортименті; Країна виробництва: CN; випущені у вільний обіг з вартістю 3,1305 дол.США за 1 кг на умовах поставки FОВ - порт Китаю за ЕМД №23UA110110001701U5 від 06.03.2023 р. Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: 3,1305 дол.США/кг, (оформлено за ЕМД №23UA110110001701U5 06.03.2023 р.).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення митниці, в ньому зазначені лише дати раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер та рівень, до якого скориговано митну вартість. При цьому у Рішенні не зазначено найменування товару, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вагу товарної партії, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені: торгова марка, технічні характеристики товару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива, тобто митницею зазначене виключно посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, і не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

Виходячи з наведеного суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071Д та винесенні рішення про коригування митної вартості товару №UА110110/2023/300026/1 від 11.05.2023 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 6 658,85 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023/000071Д, прийняту Дніпровською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UА110110/2023/300026/1 від 11.05.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея Скла та Порцеляни" (вул.Пресова, буд.65, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32502453) судові витрати по справі у розмірі 6 658,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма