Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/4432/21
Провадження № 6/711/182/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши звернення в.о. начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Купчин Оксани про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , -
в с т а н о в и в:
В.о. начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Купчин Оксаною у порядку ст. 434 ЦПК України направлено до суду мирову угоду між боржником ОСОБА_2 та стягувачем ОСОБА_1 по виконавчому листу № 712/4432/21, виданого Придніпровським районим судом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики для затвердження.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 712/4432/21 (провадження № 6/711/182/23).
Одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження»сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Як встановленоч.7ст.49ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Як визначено ч. 1 ст. 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Тобто, особою, яка уповноважена звернутися до суду із заявою чи клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, у якого на виконанні знаходиться відповідне виконавче провадження.
З поданих матеріалів вбачається, що до суду звернувся в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка супровідним листом (не заявою, клопотанням чи поданням) направляє мирову угоду по справі №712/4432/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, яка, в свою чергу, була надана головному державному виконавцеві Придніпровського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) без зазначення його прізвища стягувачем ОСОБА_1 та зареєстрована 20.07.2023 за вх. № 25252/26.21-46.
Суд звертає увагу, що на час звернення ОСОБА_1 до державного виконавця Придніпровського відділу ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), даний відділ було реорганізовано відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2023 № 684/5 та станом на 11.04.2023 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, зі змісту цієї мирової угоди, датованої 19.07.2023, вбачається, що сторони дійшли згоди, зокрема, про часткове погашення заборгованості у розмірі 147400,00 грн. стягнутої за рішенням суду від 02.11.2021, а саме, у сумі 650 000 грн., шляхом передачі позивачу ОСОБА_1 легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN, 2005 року випуску, р.н. НОМЕР_1 . (п. 1 мирової угоди); та розстрочку іншої частини боргу у сумі 502600,00 грн. на два роки з виплатою частинами по 20942,00 грн. до 25-го числа кожного місяця (п.2 мирової угоди).
Крім того, зазначено, що рухоме майно належить відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 виданого ТСЦ 7141, копія якого зазначена у додатку до мирової угоди. До того ж, вказано, що копії зазначених документів є невід`ємною частиною даної мирової угоди.
Однак, дослідивши матеріали мирової угоди, суд зауважує, що до поданої мирової угоди заявником додано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу виконане на низькому технічному рівні, з якого не можливо встановити ідентифікуючі дані транспортного засобу, чи мають місце відмітки про обтяження, тощо.
Окрім цього, у мировій угоді зазначено щодо переходу права власності на транспортний засіб VOLKSWAGEN TOURAN, 2005 року випуску, р.н. НОМЕР_1 від відповідача до позивача в якості часткового погашення заборгованості, однак не визначено порядок погашення повної суми заборгованості та момент переходу права власності.
До того ж, суд звертає увагу на неодноразові звернення до суду заявника з подібною заявою (зверненням у вигляді супровідного листа) до суду.
Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути звернення в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , оскільки вказана мирова угода надійшла до суду з відсутністю доказів, які встановлюють право власності на майно, що є предметом вказаної мирової угоди та наведених вище підстав.
Роз`яснити, що повернення вказаної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 49, 207, 434, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Звернення в.о. начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Купчин Оксани про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. М. Кондрацька
The court decision No. 112596249, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City was adopted on 03.08.2023. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 712/4432/21. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: