Decision № 112487588, 28.07.2023, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/10286/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15А; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15А; код ЄДРПОУ 40108740), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.03.2023 року №797 «Про застосування дисциплінарного стягнення до посадових осіб ГУ НП в Одеській області» в частині, що стосується ОСОБА_1 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.04.2023 року №369 о/с, яким звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 з 06.04.2023 року капітана поліції ОСОБА_1 інспектора реагування патрульної поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 07.04.2023 року;

стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Одеській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 07.04.2003 року;

допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою від 29.05.2023 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

15.06.2023 року (вх. №19510/23) представником відповідача до канцелярії суду відзив на позов.

20.06.2023 року (вх. № 2007/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення додаткових доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУНП в Одеській області від 20.03.2023 року №677 призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарного комісії, з яким позивач ознайомлений під підпис. Висновок службового розслідування затверджено начальником Головного управління 29.03.2023 року.

Зазначений висновок службового розслідування реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Одеській області №797 від 30.03.2023 року. В подальшому наказ реалізовано наказом по особовому складу №369 о/с від 04.04.2023 року у відповідності до вимог ч. 3 ст. 122 Дисциплінарного статут Національної поліції України. Позивач з вказаними наказами не погоджується, вважає їх прийнятими з порушенням встановленої законом процедури, безпідставно, упереджено та таким, що підлягають скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, наказом ГУНП в Одеській області від 20.03.2023 року №677 призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарного комісії, з яким позивач ознайомлений під підпис. Висновок службового розслідування затверджено начальником Головного управління 29.03.2023 року.

Зазначений висновок службового розслідування реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Одеській області №797 від 30.03.2023 року. В подальшому наказ реалізовано наказом по особовому складу №369 о/с від 04.04.2023 року у відповідності до вимог ч. 3 ст. 122 Дисциплінарного статут Національної поліції України.

Відповідно пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування призначене на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.03.2023 року № 677.

Згідно висновку службового розслідування, проведеного за фактом керування позивача транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, 17.03.2023 року о 22:00 год. УГІ ГУНП щ УПП в Одеській області ДПП НПУ надійшла інформація про керування поліцейським ГУНП в Одеській області транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Так, 17.03.2023 року о 19:46 інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітан поліції Трофимов Д.В., діючих дисциплінарних стягнень не має, по службі характеризується позитивно, який знаходився поза службою в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, керуючи власним автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Балківська, 115, у м. Одесі, був зупинений УПП «Океан-0405» за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

У свою чергу, під час спілкування з капітаном поліції Д. Трофмовим поліцейськими УПП у нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода). Від запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора (Drager) або у комунальному некомерційному підприємстві (Одеський обласний медичний цент психічного здоров`я) Одеської обласної ради позивач відмовився.

Відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими УПП зафіксовано на портативні відеореєстратори №№474901, 474588.

У зв`язку з викладеним стосовно Д. Трофімова поліцейськими УПП складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою ст. 130 КУпАП серії ААД №361649, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною другою статті 122 КУпАП серії БАП №388883 та накладено штраф у сумі 510,00 грн.

Під час дослідження відеозапису судом встановлено, що позивач при роз`ясненні постанови, позивач постійно перебивав представників поліції, зазначав, що хоче пройти тест, проте категорично не хотів виходити з автомобілю, зазначаючи, що не довіряє інспектором свій автомобіль та хоче зачинити двері, зазначив, шо його не ознайомили з фіксацією правопорушення та правами, що спростовується записом з бодікамери інспекторів.

Переглядом відеофайлів можно дійти висновку, що ОСОБА_2 навмисно вчиняв дії, що перешкоджали поліцейським УПП виконувати свої службові обов`язки, затягував час аби уникнути відповідальності, ставився до працівників поліції з неповагою, а саме перебивав, кричав, ігнорував, не виконував законні вимоги та штовхав дверима автомобіля.

З оглянутого відеозапису можна дійти висновку, що позивач навмисно тягнув час аби не проходити тест на стан алкогольного сп`яніння хоча постійно зазначав, що він не проти його пройти, проте, як вбачається з відеозаписів, понад дві години жодних дій (окрім слів: «Я не відмовляюсь») проходження тесту не вчиняв.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. (п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580 )

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обовязків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

З огляду на наведене слід дійти висновку, що за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відтак, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та обєктивного зясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом МВС України від 12.03.2013 N 230 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за N 541/23073), затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктами 8.1 та 8.5 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.

За змістом п. 5.4 Інструкції, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 N 1179 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за N 1576/29706) поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, у тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Очевидним є те, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. п. "а" п. 2.9 ПДР).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП (окрім іншого) встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача з поліції слугувало порушення позивачем транспортної дисципліни, зокрема складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення.

Також, в ході службового розслідування встановлено, що водійське посвідчення ОСОБА_3 на вимогу поліцейських не надав, які, в свою чергу, ознайомили позивача із відеофіксацією вчиненого ним правопорушення, роз`яснили його права, винесли постанову по справі про адміністративне правопорушення та ознайомили з її змістом.

Водночас, під час проведення службового розслідування 21.03.2023 року та 23.03.2023 року були надіслані виклики ОСОБА_4 з метою його опитування в рамках цього розслідування, проте дисциплінарній комісії надавалися рапорти позивача про неможливість прибути, у зв`язку з хворобою.

Таким чином, дисциплінарною комісією 23.03.2023 року надіслано запит до КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області із відповіді на запит стало відомо, що у період з 17.03.2023 року по 23.03.2023 року ОСОБА_2 до сімейного лікаря не звертався, електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність не створювався.

В подальшому, 26.03.2023 року від позивача на електронну адресу відповідача надійшло пояснення, в якому зазначив, що 17.03.2023 року після добового чергування знаходився в м. Одесі по особистих справах та після зупинки та попередження про ознаки алкогольного сп`яніння повідомив поліцейських, що відчуває себе виснаженим після добового чергування та при загальній слабкості та перевтомі організму відчуває підвищення температури, але у пізній час необхідно забрати подругу з роботи. При цьому, повідомив, що алкоголь у цей день не вживав та на перевірку стану сп`яніння не відмовлявся та прохав проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду.

При цьому, як вбачається з матеріалів службового розслідування, відмова позивача пройти тест на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер або в медичному закладі є порушенням пункту 2.5. ПДР України.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням установлено, що позивач, будучи зобов`язаним, відповідно до ст.18 Закону України Про Національну поліцію, неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п. 5 розділу I та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 щодо обов`язку поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та здійсненні стоянки автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху України, та відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 та ст. 130 КУпАП.

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Національну поліцію, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію від 23.12.2015 № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України № 3460-IV від 22.02.2006 (Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. В свою чергу, в розумінні статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службовою дисципліною відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту встановлює, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (Порядок №1103).

Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3, 4 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до пунктів 6 та 10 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Пунктом 5 розділу I та пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено обов`язок поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України,

Суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, відношення до виконання службових обов`язків.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах та не дають суду підстав для скасування оскаржуваних наказів, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15А; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2023 р.

СуддяО.М. Тарасишина

.