Decision № 112487565, 28.07.2023, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/11204/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) про скасування протоколу розпорядження, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов (а.с.1-18) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області (далі ГУ ПФУ) про скасування протоколу розпорядження, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.05.2023 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову (а.с.44-45).

До суду від позивачки надійшла заяви на виконання ухвали суду, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та позов (а.с.58-65) до ГУ ПФУ, в якому просить:

визнати протиправною та дискримінаційною позначку в Протоколі Розпорядження №212850005275 від 14.11.2022 «Не підлягають МП признач. за ріш. суду в тверд. розм.» та скасувати Протокол Розпорядження №212850005275 від 14.11.2022 року;

визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача стосовно розрахунку поточної пенсії ОСОБА_1 , та розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 по момент фактичної виплати в порядку та у способі не відповідному до Закону №1058-IV, а саме без врахування надбавки за понаднормовий стаж та без врахування автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.27-28 та ч.2,3 ст.42, п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та відповідно до постанов КМУ від 01.04.2020 №251, від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент фактичної виплати;

визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача стосовно розрахунку поточної пенсії ОСОБА_1 , та розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 по момент фактичної виплати в порядку та у способі не відповідному до Закону №1058-IV, а саме без врахування надбавки за понаднормовий стаж та без врахування автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.27-28 та ч.2,3 ст.42, п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та відповідно до постанов КМУ від 01.04.2020 №251, від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент фактичної виплати;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії та пенсії за період з 07.10.2009 року по момент фактичної виплати, з урахуванням понаднормового стажу 15 років ОСОБА_1 , та автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.27-28 та ч.2,3 ст.42, п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та постанов КМУ від 01.04.2020 №251 та від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» момент фактичної виплати, за винятком виплачених сум.

Ухвалою суду від 13.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В позові позивачка зазначила, що їй призначена пенсія за віком на підставі ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка виплачувалась до її виїзду за кордон на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв`язку з чим ГУ ПФУ припинено виплату пенсії за віком.

29.07.2020 року вона звернулась до ГУ ПФУ про поновлення пенсії за віком та у зв`язку з не поновленням їй виплати пенсії вона звернулась до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2020 по справі №540/3409/20 позов задоволено та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ повторно розглянути її заяву про поновлення пенсії за віком від 29.07.2020 та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду ГУ ПФУ розглянуто заяву від 29.07.2020 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в поновленні виплати пенсії, яке вона знов оскаржила до Херсонського окружного адміністративного суду (справа №540/8105/21) та рішенням суду від 04.02.2022 року, зміненим постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 року, зобов`язано ГУ ПФУ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.10.2009 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Позивачка зазначила, що ГУ ПФУ на виконання рішення суду по справі №540/8105/21 поновлено її пенсію за віком, проте при поновленні пенсії відповідачем протиправно її розраховано у листопаді 2022 року в сумі 15 грн на місяць без врахування надбавки за понаднормовий стаж 15 років та автоматичних масових перерахунків.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки ним порушено ст.27-28, ч.2,3 ст.42, ч.4-1, 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.2 постанови КМУ від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» та постанови КМУ від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка стверджує, що має право також на виплату підвищення пенсії особам, які отримують пенсію віком старше 80 згідно постанови КМУ від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ГУ ПФУ надав до суду відзив на позов (а.с.72-79), у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/8105/21 від 04.02.2022, яке змінене постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 року, позивачці у листопаді 2022 року поновлено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки ОСОБА_1 до моменту виїзду на постійне місце проживання до держави Ізраїль (02.06.1996 року) перебувала на обліку як отримувач пенсійних виплат в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, 20.04.2021 року було здійснено запит пенсійної справи за місцем перебування пенсіонера на обліку та отримана інформація про відсутність пенсійної справи.

У зв`язку з відсутністю пенсійної справи та неможливістю визначити розмір пенсії, яку позивачка отримувала до моменту її припинення, пенсійну виплату поновлено в мінімальному розмірі, відповідно до ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначеному постановою КМУ від 19.03.1996 №342 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.03.1996, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01.03.1996», на час виїзду ОСОБА_1 до держави Ізраїль, станом на 02.06.1996.

Отже на виконання рішення суду пенсію поновлено з 07.10.2009, розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено на рівні 15 грн, тобто в мінімально визначеному законодавством України розмірі на дату припинення виплати пенсії.

При цьому, оскільки позивачці поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - підстави для збільшення їй на 1% розміру пенсії за 15 років понаднормового стажу відповідно до ст.28 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у ГУ ПФУ - відсутні.

З цих же підстав - призначення пенсії позивачці відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», відсутні підстави для здійснення перерахунків її пенсії згідно з п.2 постанови КМУ від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» та п.п.1 п.2 постанови КМУ від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», оскільки дія вказаних постанов КМУ поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також представник відповідача стверджує, що надана до заяви про поновлення пенсії довідка про заробітну плату від 12.09.2013 року видана Феодосійською філією «Кримтеплокомуненерго» не підтверджена первинними документами, як того вимагає ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відповідно не може бути застосована для розрахунку пенсії. Підстави для проведення розрахунків пенсії за даною довідкою з 2009 року відсутні.

Серед іншого представник відповідача зазначив, що закон зворотньої дії немає, тому здійснення перерахунків пенсії позивачки за нормами, які стали чинними у 2018 та 2020 році не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з 2009 року.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала 02.06.1996 року з України до держави Ізраїль на постійне місце проживання, у зв`язку з чим відповідачем припинена виплата їй призначеної пенсії за віком. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

29.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ про поновлення пенсії за віком та у зв`язку з не поновленням їй виплати пенсії вона звернулась до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2020 по справі №540/3409/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №6833/03-16 від 10.08.2020 про відмову у поновлені пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії за віком від 29.07.2020 та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду ГУ ПФУ розглянуто повторно заяву ОСОБА_1 від 29.07.2020 та відмовлено в поновленні виплати пенсії, у зв`язку з відсутністю пенсійної справи ОСОБА_1 , що унеможливлює встановити вид пенсії, яку остання отримувала до припинення її виплати, та яку необхідно поновити.

Позивачка вдруге звернулась до суду та рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 по справі №540/8105/21 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 викладене в листі від 09.09.2021 вих. №6571-6246/Б-03/8-2100/21. Визнано бездіяльність ГУ ПФУ у не поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ поновити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 29.07.2020 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року змінено, шляхом викладення четвертого абзацу його резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати ГУ ПФУ поновити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.10.2009 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів».

Згідно з розпорядженням про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 14.11.2022 року ГУ ПФУ прийнято рішення №212850005275 про призначення пенсії за віком з 07.10.2009 на виконання рішення суду, на підставі якого позивачці пенсія призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивачки склав 35 років 0 місяців 19 днів, розмір пенсії 15,00 грн (а.с.29-41).

Позивачка вважаючи протиправним розрахунок пенсії без врахування автоматичних масових перерахунків, надбавки за понаднормовий стаж 15 років та підвищення пенсії особам, які отримують пенсію віком старше 80 років звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши надані учасниками справи заяви по суті та докази суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26-27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прийнятий 08.07.2011 року та набрав чинності 01.10.2011 року, після того як позивачці призначено пенсію за віком, що не заперечується сторонами.

Згідно з матеріалами справи позивачці призначено пенсію на виконання рішення суду з розрахунку 35 років 0 місяців 19 днів загального стажу роботи, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про розповсюдження на нього приписів статті 28 Закону №1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень.

Враховуючи викладене суд не приймає доводи представника відповідача про неможливість застосування мінімального розміру пенсії визначеного Законом №1058-ІV через призначення позивачу пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також частина 3 статті 46 Конституції України визначає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійний орган не врахував вказаних вище норм Закону №1058-ІV та Конституції України не застосувавши мінімальний розмір пенсії та призначивши її в твердому розмірі 15,00 грн за наявності стажу роботи позивачки 35 років 0 місяців 19 днів, що є неправомірним.

Крім того, оскільки стаж позивачки складає 35 повних років, її пенсія підлягає збільшенню за 15 повних років страхового стажу понад 20 років, що передбачено п.4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Відповідачем не дотримано вищевказані вимоги законодавтва та у відзиві на позов не зазначено іншого обгрунтування ніж призначення пенсії позивачці за іншим Законом.

Крім того, відповідно до абз.3 ч.2 ст.27 Закону розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частинами 1 та 2 ст.42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розділ XV Закону №1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV (далі Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.

01.04.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», згідно п.п.1 п.2 якої у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» №127 від 22.02.2021 року якою установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

У 2022 році відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14.

Кабінетом Міністрів України у 2023 році також прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 відповідно до Порядку №124, пунктом першим якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Суд дійшов висновку, що пенсійний орган при прийнятті 14.11.2022 року рішення №212850005275 про призначення пенсії за віком з 07.10.2009 року на виконання рішення суду повинен був розрахувати пенсію позивачки з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком та надбавки за понаднормовий стаж 15 років відповідно до ст.28 Закону №1058-ІV, та з врахуванням автоматичних масових перерахунків згідно з постановами КМУ, прийнятими відповідно до Порядку №124 на виконання ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.

Водночас, ГУПФУ всупереч вказаним нормам законодавства не було проведено перерахунок пенсії позивачки з урахуванням підвищень, індексації, передбачених Законом №1058-ІV.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи представника ГУ ПФУ у відзиві, норми, які стали чинними після 2009 року не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при перерахунку пенсії з 07.09.2009, оскільки згідно копії протолоку розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на виконання рішення суду ГУ ПФУ, розраховувало пенсію щомісячно з 07.09.2009 по 01.12.2022. Суд вважає, що прийняття Кабінетом Мністрів України постанов після дати поновлення пенсії (07.09.2009 року) не звільняє відповідача як пенсійний орган від виконання обов`язку з перерахунків пенсії на підстав ст.42 Закону №1058-ІV.

Що стосується доводів відповідача наведених у відзиві про неможливість врахування довідки про заробітну плату від 12.09.2013 року, яка видана Феодосійською філією «Кримтеплокомуненерго», то суд їх не приймає до уваги, оскільки перерахунок пенсії з урахуванням вказаної довідки не є предметом розгляду вказаної справи та не стосуються заявлених позовних вимог і їх обґрунтувань.

Крім того, у змісті позову серед іншого обґрунтування посилається на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі Постанова №251) як підставу виплати їй надбавки до пенсії позиача, у зв`язку з її досягненням 80 років.

Згідно з п.1 вказаної Постанови №251 установлено з 01.04.2020 по 28.02.2021 особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 грн у межах зазначеного розміру.

Таким чином умовами призначення до пенсії щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови №251 є: 1) призначення особі пенсії на підставі Закону №1058-ІV; 2) досягнення пенсіонером 80 років; 3) недосягнення щомісячного розміру пенсійних виплат розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік.

Суд вважає, що визначення наявності третьої умови призначення до пенсії позивачки щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови №251, а саме - недосягнення щомісячного розміру пенсійних виплат розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, є компетенцією пенсійного органу, з огляду на наступне.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Таким чином, вирішення ГУ ПФУ досягнення чи недосягнення щомісячного розміру пенсійних виплат позивачки розміру середньої заробітної плати повинно здійснюватись відповідачем у відповідності до вимог Постанови №251 та є його компетенцією.

Таким чином суд вважає, що з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ 14.11.2022 року №212850005275; зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачці з 07.10.2009 року з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавки за понаднормовий стаж 15 років та індексації відповідно до статей 27, 28, 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до Порядку №124, а також визначення щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови №251, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачка за подання адміністративного позову сплатила 858,88 грн судового збору (а.с.55).

Суд вважає, що на користь позивачки слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 650,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) про скасування протоколу розпорядження, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області від 14.11.2022 року №212850005275.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонський області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавки за понаднормовий стаж 15 років та індексації відповідно до статей 27, 28, 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також визначення щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 650,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва