Decision № 112409494, 25.07.2023, Odesa District Administrative Court

Справа № 540/1853/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги

В С Т А Н О В И В :

До Херсонського окружного адміністративного суду 14.07.2020 надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1 ), який звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просить:

1. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо винесення відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51;

2. Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51.

Ухвалою судді від 20.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України.

Ухвалою суду від 26.08.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/1243/20.

Ухвалою суду від 27.09.2021 поновлено провадження у справі, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання 28 вересня 2021 року.

27.09.2021 судом за вх.№ 19866/21 зареєстровано заяву позивача про розгляд справи без його участі у письмовому проваджені.

28.09.2021 судом за вх. № 19995/21 зареєстровано заяву представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 28.09.2021 за клопотанням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі замінено відповідача - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремлений підрозділ ДПС України) (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495). Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією рф.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.03.2023 справу №540/1853/20 передано для розгляду головуючому судді Скупінській О.В.

Ухвалою судді від 27.03.2023 ухвалено прийняти до провадження адміністративну справу №540/1853/20; розпочати розгляд справи №540/1853/20 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст.262 КАС України.

13.04.2023 суд ухвалив клопотання (вх..№ЕП/12140/23) представника Головного управління ДПС в Одеській області Соколовської А.О., від 11.04.2023 повернути заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 18.05.2023 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

25.05.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява (вх. №ЕП/19218/23) ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними дії щодо винесення відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за №Ф-9777-51 та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2022 року за №Ф-9777-51.

Також 25.05.2023 до суду надійшов уточнений позов (вх..№19269/23) який ідентичний за змістом позовній заяві з вх. № ЕП/19218/23, проте позивачем визначено «Резнік Олександр Анатолійович».

30 травня 2023 року суд ухвалив прийняти до провадження уточнену позовну заяву (від 25.05.2023 вх..№ЕП/19218/3) ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги, в якій ОСОБА_1 просить суд:

1. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо винесення відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51;

2. Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51.

Розпочати спочатку розгляд справи №540/1853/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву від 03.06.2020 №4500/9/21-22-08-04-07, що надійшов до Херсонського окружного адміністративного суду у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що в період реєстрації позивача платником податків, останнім не виконувались вимоги щодо сплати єдиного внеску за 4 квартал 2013 року, 2014-2017 роки та за 1-2 квартали 2018 року, а саме сплата відбувалась з порушенням встановленого строку у зв`язку з чим відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. У зв`язку з несплатою позивачем штрафних санкцій та пені, податковим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 №Ф-97775-51 (а.с.3), відповідно до якої повідомлено, що станом на 30 квітня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені ОСОБА_1 становить 25468,41 грн, у т.ч. штрафи: 5246,63 грн, пеня: 20221,78 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 540/1243/20, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 17.02.2020 року №0056745105.

Як зазначено у вказаному рішенні суду, 17 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС прийнято рішення №0056745105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску, відповідно до якого за період з 21.01.2014р. по 21.10.2014р. позивачу нараховано штраф у розмірі 502,26 грн., за період з 21.01.2015р. по 21.08.2018р. у розмірі 4744,37 грн. та нарахована пеня у розмірі 20221,78 грн.

Позивач, оскаржуючи таке рішення не надав до суду жодного доказу своєчасної сплати сум ЄВС у період за 4 квартал 2013р., 1-4 квартали 2014р., 1-4 квартали 2015р., 1-4 квартали 2016р., 1-4 квартали 2017р., 1-2 квартал 2018 року.

У той же час судом встановлено, що не погоджуючись з правомірність вказаного рішення позивач звернувся до ДПС України із скаргою.

Рішенням ДПС України від 29.04.2020р. №14837/6199-00-08-06-08-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 17.02.2020р. №0056745105 без змін.

Так, вважаючи протиправними дії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо винесення відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51, позивач просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо винесення відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51, суд входить з такого.

У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.1,2 ст.55 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004р. №18-рп/2004, дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», а саме, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст.55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вищевикладені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

Поряд із цим, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оскаржувані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені ними.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

На переконання суду, саме вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51 впливає на права та інтереси позивача, а не дії посадових осіб податкового органу щодо її винесення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові у цій частині.

Щодо вимог в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2020 року за № Ф-9777-51, суд виходить з такого.

В першу чергу суд зазначає, що відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З наведеного випливає, що скасуванню індивідуального акту передує визнання його протиправності.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції на момент спірних правовідносин)

Частиною 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення податковим органом вищого рівня, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення податковим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Так, рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0056745105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску прийнято 17.02.2020.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення, позивач звернувся до ДПС України із скаргою. Рішенням ДПС України від 29.04.2020 №14837/6199-00-08-06-08-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 17.02.2020 №0056745105 без змін.

Більш того, на момент прийняття спірної вимоги (13.05.2020), платник податків не звертався до суду з позовними вимогами про оскарження рішення від 17.02.2020 №0056745105.

Суд вважає, що застосовані до позивача штрафні санкції та пені набули статусу податкового боргу, оскільки були узгоджені з платником ЄСВ, а відтак податковим органом не порушений порядок їх застосування.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для вручення податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оскільки доказів скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 17.02.2020 №0056745105 та його судового оскарження до податкового органу станом на момент прийняття спірної вимоги не надано, то відповідачем правомірно сформовано спірну вимогу про сплату вказаного боргу.

Щодо заборони застосовувати до позивача фінансових санкцій з огляду на те, що ним обраний особливий порядок оподаткування, а саме позивач є платником єдиного податку, суд зазначає, що предметом у даній справі є правомірність саме вимоги про сплату боргу (недоїмки), проте як рішенню, яким до позивача були застосовані штрафні санкції та пені, була надана оцінка судом у межах розгляду справи №540/1243/20.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то, керуючись ст.139 КАС України, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43995495).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.