Court ruling № 112343326, 21.07.2023, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2123/23

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОРС ГРУПП», м. Київ

про видачу судового наказу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОРС ГРУПП» б/н від 12.07.2023 року (вх. №1248 від 13.07.2023) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «ПОЖТЕХНОЗАХИСТ» 58240,00 грн. заборгованості за договором поставки.

Розглянувши подану заяву, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу, в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, не додано копію договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній формі), за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Суд звертає увагу заявника, що наявність копії договору, укладеного в письмової (в тому числі електронній) формі є обов`язковою умовою для задоволення заяви про видачу судового наказу.

Видаткова накладна №PH-0000021 від 03.02.2022 року є документом, який може засвідчувати факт виконання умов договору, однак видаткова накладна може бути видана і на виконання умов усного договору, тому не є документом, який може замінити копію договору, укладеного в письмовій або електронній формі, яка має додаватися до заяви про видачу судового наказу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення 58240,00 грн. на підставі п. 1, ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОРС ГРУПП» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15, код ЄДРПОУ 40313225) у задоволенні заяви б/н від 12.07.2023 (вх. №1248 від 13.07.2023) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «ПОЖТЕХНОЗАХИСТ» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, код ЄДРПОУ 34384974) 58240,00 грн. заборгованості за договором поставки.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць