Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/5689/23
Провадження № 2/204/2037/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення заборгованості із заробітної плати,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся досуду зданою позовноюзаявою вякій просивстягнути зДержавного підприємства«Виробниче об`єднанняПівденний машинобудівельнийзавод ім.О.М.Макарова» найого користьнараховану,але невиплачену заробітнуплату заперіод злистопада 2021року полютий 2023року урозмірі 34157,00грн.В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог вказавна те,що з13вересня 1960року йогоприйнято нароботу напосаду фрезувальникау Державномупідприємстві «Виробничеоб`єднанняПівденний машинобудівнийзавод ім.О.М.Макарова».З 01.02.2021року вінбув переведенийв цехприладів таавтоматики №29інженером -технологом.28.02.2023року позивачзвільнився ззайманої посадиза власнимбажанням,згідно ст.38КЗпП України.Загальний стажроботи назаводі становить60років.Починаючи злистопада 2021року полютий 2023року відповідачзаборгував позивачузаробітну плату,посилаючись набрак коштів.За періодроботи напідприємстві відповідачне виплативпозивачу заробітнуплату урозмірі 34157,00грн.На моментзвільнення тадо теперішньогочасу заборгованістьпо заробітнійплаті такі невиплачена. 30 березня 2023 року він звертався із заявою до відповідача з проханням виплатити належну йому заробітну плату. 07.04.2023 року відповідач надав письмову відповідь на його заяву, але заробітну плату так і не виплатив.
Не погодившись з позовними вимогами, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказав, що згідно довідки № 22 від 22.06.23 року ОСОБА_1 25.04.2023 року виплачена частково зарплата за лютий 2023 року у сумі 3132,00 грн. Згідно довідки №21 від 15.06.2023 року заборгованість станом на 15.06.2023р, складає у сумі 31096,00 грн. Причиною несвоєчасної виплати є факт наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасну виплату грошових коштів, а саме той факт, що Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» перебувало та перебуває і зараз в тяжкому економічному стані, що спричинено фінансовою кризою в країні, розірвання контрактів з Російською Федерацією, які складали питому вагу в загальній кількості, великі фінансові збитки. На протязі 2019-2022 року та на даний час підприємство працює в одноденному режимі роботи, що підтверджується наказом по підприємству про режим роботи, які додаються. З 28.02.2022 року і до 01.09.2023 року підприємство знаходилось на простої, що підтверджується відповідними наказами. Вказує, що згідно ст. 233 КЗпП, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. ОСОБА_1 , який був звільнений з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з 28.02.2023 року за власним бажанням, відповідно до наказу № 157вк від 28.02.2023 року до суду звернувся 19 квітня 2023 року. Таким чином на момент подачі позову до суду відповідно строки в які позивач міг звернутися до суду про вирішення трудового спору пройшли.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити, вказав, що погоджується із розміром заборгованості, яку вказав відповідач у довідці в сумі 31096,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» у період з 13 вересня 1960 року по 28 лютого 2023 року, що підтверджується відомостями з трудової книжки (а.с. 5-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Нормами жеч.1ст.24Закону України«Про оплатупраці» встановлено,що заробітнаплата виплачуєтьсяпрацівникам регулярнов робочідні устроки,встановлені колективнимдоговором абонормативним актомроботодавця,погодженим звиборним органомпервинної профспілковоїорганізації чиіншим уповноваженимна представництвотрудовим колективоморганом (ав разівідсутності такихорганів -представниками,обраними іуповноваженими трудовимколективом),але нерідше двохразів намісяць черезпроміжок часу,що неперевищує шістнадцятикалендарних днів,та непізніше семиднів післязакінчення періоду,за якийздійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Разом з тим, в день звільнення з ОСОБА_1 не було проведено остаточного розрахунку та не виплачено нараховану заробітну плату, яка станом на 15.06.2023 року становить 31096,00 грн., що підтверджується довідкою відповідача про заборгованість з виплати заробітної плати перед працівником (а.с. 32).
У пункті 6 (абз.5) постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Вказані вище висновки Верховного Суду України повністю узгоджуються з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, згідно якого особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Представник відповідача у відзиві посилався на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки позивача було звільнено - 28.02.2023 року.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про суми, які були нараховані та повинні були йому виплачені при звільненні позивач отримав - 03.03.2023 року, а звернувся до суду 19 квітня 2023 року, тобто в межах встановленого строку ст. 233 КЗпП України (а.с. 9).
За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає необхідним стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату у розмірі 31 096 грн. 00 коп.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
За таких обставин, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Крім того, в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача повинно бути стягнено в дохід держави судовий збір по справі в сумі 1073 грн. 60 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату у розмірі 31096 грн. 00 коп.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» в дохід держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (вказано в позовній заяві): АДРЕСА_1 .
Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14308368, місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1.
Суддя В.В. Самсонова
The court decision No. 112306413, Krasnohvardiiskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 18.07.2023. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 204/5689/23. Companies, which are mentioned in the text of this judgment:
Our platform enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to effectively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.