Decision № 11189, 20.06.2006, Commercial Court of Chernihiv Oblast

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

20 червня 2006р. справа № 12/153

За позовом: Першого заступника прокурора м. Чернігова

14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 1

в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області 14000, м. Чернігів, вул. Івана Франка, 4-А.

До відповідача: Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо”

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16

Про стягнення 246 грн. 05 коп.

Суддя Л.М. Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Позивач: Ніколаєнко С.В. – спеціаліст групи правового забезпечення, довіреність №16/1953 від 10.01.2006 року.

Відповідач: не з’явився

В судовому засіданні прийняла участь помічник прокурора м. Чернігова Редька Є.А., посвідчення № 74 від 31.07.2002 року.

СУТЬ СПОРУ

Першим заступником прокурора м. Чернігова подано позов в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 246 грн. 05 коп. за надані послуги охорони за квітень 2005р. на підставі договору № 112/1031/ТС про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об’єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу „ТРИВОГА”, та їх технічне обслуговування, на Ресторан „Лівадія” по вул. Пушкіна, 16 від 01.07.2004р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та прокуратури, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

01.07.2004р. між Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області та відповідачем було укладено договір № 112/1031/ТС про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об’єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу „ТРИВОГА”, та їх технічне обслуговування, на Ресторан „Лівадія” по вул. Пушкіна, 16.

Відповідно до п. 2.1.1. зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання здійснювати спостереження за станом та технічно обслуговувати сигналізацію, що встановлена на об’єктах відповідача, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна однієї години спостереження, технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації за цим договором визначається на підставі розрахунку нарахованих валових витрат, пов’язаних з цією діяльністю та узгоджується Протоколом узгодження ціни, що є невід’ємною частиною договору. Вартість послуг за цим договором в рік складає 2 999 грн. 44 коп.

Відповідно до Протоколу узгодження ціни, який підписано сторонами, вартість послуг складає: 0,19 грн. за одну годину спостереження ПЦС за кожне приміщення, зазначене в дислокації., 0,46 грн. за утримання групи затримання ПЦС за кожне приміщення, зазначене в дислокації., 144 грн. 64 коп. в рік за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації.

Додатком № 2 до договору , який підписаний сторонами визначено , що вартість послуг за квітень 2005р. становить 246 грн 05 коп.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем надавались відповідачу в квітні місяці 2005р. послуги спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об’єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу „ТРИВОГА”, та їх технічне обслуговування, на Ресторан „Лівадія” по вул. Пушкіна, 16, що підтверджується актом № 112-003809 прийому –здачі виконаних робіт \ послуг за квітень 2005р.. який підписаний сторонами.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

У відповідності з п. 3.2 договору, оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно перерахуванням відповідачем відповідної суми, вказаної у розрахунку вартості наданих послуг не пізніше 10 днів до початку наступного місця.

Відповідач в порушення умов договору оплату за послуги охорони за квітень 2005р. не здійснив, заборгованість становить 246 грн. 05 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за надані йому послуги охорони за квітень 2005 року в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету держмито в сумі 102 грн. та на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо”

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16 (р/р № 26000007686 в Полікомбанку, МФО 353100, код 30449393) на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області, м. Чернігів, вул. І.Франка, 4-а (р/р № 260070076177 у філії ВАТ «Укрексімбанк” у м. Чернігові, МФО 353649, код 08597061) 246 грн. 05 коп. боргу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо”

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16 (р/р № 26000007686 в Полікомбанку, МФО 353100, код 30449393) в доход державного бюджету м. Чернігова, на рахунок № 31114095600002 в УДК в Чернігівській області, символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200, 102 грн. держмита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо”

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16 (р/р № 26000007686 в Полікомбанку, МФО 353100, код 30449393) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44 (р/р № 26002014180001 у ВАТ «Банк «Універсальний» м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Лавриненко