Decision № 11185059, 13.09.2010, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 11/1228-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький

до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Шепетівка

про виселення із не житлового приміщення по вул.400 років м.Шепетівки в м.Шепетівка

Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Затилкіна Л.А. за довіреністю від 01.07.2010 року

Від відповідача: ОСОБА_3 приватний підприємець

Суть спору:

Позивач відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м.Хмельницький звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Шепетівка, Хмельницької області про виселення її із не житлового приміщення по вул.400 років м.Шепетівки в м.Шепетівка, яке вона займає під розміщення магазину продовольчих товарів.

В судовому засіданні повноважний представник позивача заявлений позов підтримує. вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, при цьому звертає увагу суду на те, що письмово відповідача повідомляв про необхідність добровільного звільнення приміщення, яке вона орендувала, оскільки зазначене приміщення потрібне для виробничої діяльності компанії.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та безпосередньо в судових засіданнях заперечує проти позову мотивуючи тим, що його спірне приміщення займає на законних підставах, відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 30 грудня 2008 року, який є діючим до теперішнього часу. Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що зі змісту договору вбачається що даний договір укладений між позивачем юридичною особою та громадянкою ОСОБА_1 а не приватним підприємцем, а тому даний спір не підвідомчий господарському суду, і має розглядатись в порядку цивільно-процесуального законодавства України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 липня 2005 року між позивачем ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Шепетівського РЕМ та приватним підприємцем ОСОБА_1 м.Шепетівка було укладено договір оренди частини не житлового приміщення розподільчої підстанції по вул.400-річчя м.Шепетівки загальною площею 120 кв.м. під розміщення торгівельної точки строком на 11 місяців. Надалі після закінченні дії зазначеного договору були укладені нові договори, зокрема договір від 01.06.2006 року терміном дії на 11 місяців та договір від 01.07.2008 року на шість місяців.

11 березня 2009 року начальник Шепетівського РЕМ звернувся до відповідача з листом з вимогою звільнити займане приміщення, чи врегулювати питання щодо укладення договору з компанією „Хмельницькобленерго” на дане приміщення, зазначений лист був вручений відповідачу під розписку 13.03.2009 року.

16 квітня 2009 року листом позивач ВАТ „Хмельницькобленерго” відмовив підприємцю ОСОБА_1 у продовженні оренди даної будівлі, мотивуючи тим, що компанія планує дане приміщення використовувати для власної господарської діяльності, тому даним листом позивач запропонував звільнити займане приміщення, посилаючись на п.1 ст. 785 ГК України яка передбачає, що в разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач не виконав вимогу позивача, не звільнив в добровільному порядку займане приміщення, в звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права про примусове виселення останньої із займаного приміщення.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підтверджені залежним по справі доказами і підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності із п.1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст. 785 Цивільного кодексу України в разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення ( частина 2 ст. 785 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи 1 липня 2005 року між позивачем ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Шепетівського РЕМ та приватним підприємцем ОСОБА_1 м.Шепетівка було укладено договір оренди частини не житлового приміщення розподільчої підстанції по вул.400-річчя м.Шепетівки загальною площею 120 кв.м. під розміщення торгівельної точки строком на 11 місяців.

Надалі після закінченні дії вищезазначеного договору були укладені нові договори, зокрема договір від 01.06.2006 року терміном дії на 11 місяців та договір від 01.07.2008 року на шість місяців.

Як вбачається зі змісту договору від 30 грудня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони досягли згоди щодо продовження оренди даного приміщення на вісім місяців, тобто з 30.12.2008 року по 30 серпня 2009 року. Проти факту укладення даного договору повноважний представник позивача не заперечує.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечення наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.

З огляду на приписи вищеназваної статті Закону, дія договору від 30.12.2008 року продовженою з 30.08. 2009 року по 30 квітня 2010 року.

Листом від 19.03.2010 року відповідачка звернулась до генерального директора ВАТ „Хмельницьколенерго” з листом в якому визнає те, що договір оренди закінчив свою дію і просить надати дозвіл на викуп даного приміщення, а в разі якщо компанія не планує його продаж просить на продовження оренди даного приміщення. Проте, як вбачається зі змісту даного листа відповідачка не надіслала позивачу проект договору відповідно до ст. 181 ГК України.

Надалі як вбачається з матеріалів справи, в звязку з закінчення дії оренди даного приміщення позивач повторно - листом від 16 квітня 2010 року № 03/01-1021, тобто ще до закінчення дії орендних відносин, які склались відповідно до умов договору від 30.12.2008 року на звернення відповідача, зокрема її лист від 19.03.2010 року повідомив про неможливість продовження оренди не житлового приміщення по вул. 400-річчя м.Шепетівки, оскільки планує використовувати його для власних потреб в господарській діяльності та запропонував звільнити займане приміщення в строк до 1 травня 2010 року.

Враховуючи наведене суд дійшов до висновку що договірні відносини щодо оренди не житлового приміщення по вул. 400-річчя м.Шепетівки між позивачем та відповідачем припинилися з 1 травня 2010 року.

Пунктом .1 ст. 785 ГК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі.

Факт відсутності укладеного договору оренди даного приміщення та його не звільнення відповідачем підтверджується листами зверненнями підприємця ОСОБА_1 до позивача в яких вона неодноразово просить укласти з нею договір оренди займаного приміщення, які позивачем відхилялись по причині неможливості передачі даного приміщення, яке компанія планує використовувати в своїй господарській діяльності.

Суд відхиляє заперечення відповідача, викладене в листі-клопотанні від 26.08.2010 року про те, що договір від 30.12.2008 року укладений не з підприємцем ОСОБА_1 а з фізичною особою ОСОБА_1, оскільки як вбачається зі змісту даного договору, зокрема в преамбулі договору зазначено що „ОРЕНДАРЕМ є субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 , яка мешкає в АДРЕСА_2

Відповідач не виконав вимогу позивач, не звільнив в добровільному порядку займане приміщення, в звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права про примусове виселення із займаного приміщення.

На час звернення позивача до суду з даним позовом та на час прийняття рішення по суті договір оренди даного приміщення міх сторонами по справі не укладений, а отже відповідач безпідставно займає приміщення яке є власністю позивача, тому вимоги позивач про звільнення займаного приміщення є обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Виселити приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із не житлового приміщення адміністративної будівлі трансформаторної підстанції РП-1, інв. № 000370, яке розташоване за адресою м.Шепетівка, Хмельницької області, вул. 400 річчя м.Шепетівки, буд.3

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної організації „Хмельницькобленерго” м.Хмельницький, вул.Храновського, 11А, код. 22767506) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно до ст.85 ГПК України 16 вересня 2010 року.