Decision № 111812751, 26.06.2023, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/33805/21

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним рішення, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним рішення Житомирської обласної прокуратури, оформлене листом від 20.09.2021 № 21-448вих-21, про відмову у перерахунку оплати часу наданої відпустки з 30.07.2021 по 09.09.2021;

- стягнути з відповідача 12094,83 грн. недоплаченої частини оплати часу наданої відпустки з 30.07.2021 по 09.09.2021.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 240/18457/20 відповідачем було проведено перерахунок і виплату заробітної плати за період з 27.03.2020 виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій. Однак, у порушення норм Закону України "Про оплату праці", перерахунок оплати часу наданої відпустки з 30.07.2021 по 09.09.2021 здійснено не було, внаслідок чого не донараховано 12094,83 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позов відповідач просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що оскільки виплата різниці заробітної плати на виконання судового рішення по справі № 240/18457/20 була здійснена позивачу за період з 27.03.2020 по 15.02.2021, а відпускні з 30.07.2021 по 09.09.2021 було нараховано до здійснення такого перерахунку, тому підстави для перерахунку відпускних відсутні.

Відповідачем також було подано письмові пояснення, у яких вказано, що постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.08.2022 по справі № 240/18457/20 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах Житомирської обласної прокуратури на різних посадах з червня 2001 року, та з 25.01.2016 відповідно до наказу № 101к її переведено на посаду начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Житомирської області.

Генеральним прокурором України 03.09.2020 видано наказ №410, яким наказано перейменувати без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу "Прокуратура Житомирської області" у "Житомирська обласна прокуратура" та наказом Генерального прокурора України №414 від 08.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11.09.2020.

Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 20.07.2021 № 294кв позивачу надано відпустку загальною тривалістю 41 календарний день з 30.07.2021 по 09.09.2021 і проведено нарахування оплати часу відпустки у сумі 27035,81 грн.

Під час відпустки, з 26.08.2021 по 02.09.2021, позивач перебувала на листку непрацездатності, у зв`язку з чим відповідачем було здійснено перерахунок оплати часу відпустки з відрахуванням 5275,28 грн.

Вважаючи, що оплата часу відпустки повинна бути здійснена з врахуванням виплати заробітної плати на виконання судового рішення по справі № 240/18457/20, позивач зверталася до Житомирської обласної прокуратури з відповідною заявою.

На своє звернення ОСОБА_1 отримала відмову, оформлену листом від 20.09.2021 № 21-448вих-21, про те, що виплата різниці заробітної плати на виконання судового рішення по справі № 240/18457/20 була здійснена за період з 27.03.2020 по 15.02.2021, а відпускні з 30.07.2021 по 09.09.2021 нараховано до здійснення такого перерахунку, тому підстави для перерахунку відпускних відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення сіпрних правовідносин, далі - Закон № 108/95-ВР).

Згідно з статтею 12 Закону № 108/95-ВР, норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 21 Закону № 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з статтею 27 Закону № 108/95-ВР, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Для обчислення середньої зарплати при оплаті відпусток застосовуються норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі (пункт 3 Порядку № 100).

Із змісту наведених правових норм слідує, що для визначення розміру оплати часу відпустки враховуються всі суми нарахованої заробітної плати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Суд при цьому зазначає, що ОСОБА_1 , вважаючи, що з 27.03.2020 на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6р/2020 її посадовий оклад мав становити не 7210 грн., а обчислюватись відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», зверталася до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 240/18457/20, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27.03.2020 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27.03.2020 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

На виконання вказаного судового рішення відповідач провів 28.07.2021 виплату перерахованої різниці, що сторонами не заперечуються.

Разом з тим, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.08.2022 по справі № 240/18457/20 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Верховний Суд встановив, що позивачем згідно з Порядком проходження прокурорами атестації не подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Внаслідок чого рішення кадровими комісіями про результати проходження атестації ОСОБА_1 як прокурора регіональної прокуратури не приймалося. Позивач не переведена до Житомирської обласної прокуратури, вона продовжує перебувати на посаді начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Житомирської області, її закріплено за відділом організаційного та правового забезпечення Житомирської обласної прокуратури з визначенням робочого місця відповідно до наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 11 вересня 2020 року №109к.

Вказані обставини підтверджено судовим рішенням у справі №240/17743/20.

Отже, позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови КМУ №505.

За таких обставин, коли позивач не набула право на момент вирішення даних правовідносин на оплату праці згідно з нормами статті 81 Закону України "Про прокуратуру", тому підстави для перерахунку оплати часу наданої відпустки з 30.07.2021 по 09.09.2021 відсутні.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул. С.Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) про визнання протиправним рішення, стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М.Шимонович