Court ruling № 111789342, 13.03.2023, Dobroslav District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/901/23

Провадження № 2/504/1282/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

"13" березня 2023 р. смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши матеріали цивільного позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» код ЄДРПОУ 36789421 про скасування арешту накладеного 03.01.2017 Комінтернівським районним судом Одеської області у справі № 504/4440/16 (провадження № 1-кс/504/950/16) на нерухоме майно в межах кримінального провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про скасування арешту нерухомого майна (номер обтяження 1457433 від 27.06.2013 року) накладений ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.01.2017 № 504/4440/16-к (провадження № 1-кв/504/950/16), а саме на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,.

Вирішуючи питання юрисдикції цієї справи суддя виходить з наступного:

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960 року), який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Згідно з ч. 5 ст. 404 КПК України (в ред. 1960 року), якщо у виправданого, чи особи, стосовно якої справа припинена, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, або накладений арешт на майно, копія відповідного рішення суду направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей чи інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Частиною 1 ст. 409 КПК України 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства», у порядку, передбаченому ст.411 КПК України, суди вправі вирішувати питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову, якщо вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно до п.9 розділу11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.

Ухвала про накладення арешту на майно постановлена судом 03.01.2017 року.

Згідно зі статтею 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.

Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому КПК України 2012 року.

Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.

За наявності кримінального провадження власник чиінший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку.

Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу Україні, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Таким чином, спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, або господарського судочинства, якщо стороною є юридична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відтак, якщо арешт майна було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року і при цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок узгоджуються з правовою позицією ВСУ у постановах від 24.04.2019 № 2-3392/11, від 15.05.2019 року у справі № 372/2904/17-ц та від 15.05.2013 року № 6-26цс13, а також постанови Великої Палати Верховного суду № 727/2878/19 від 30 червня 2020 року.

Позиція Великої Палати Верховного Суду стосовно юрисдикційної підсудності щодо зняття арешту з майна накладеного в рамках кримінального провадження залишається не змінною - розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, а не КПК України 2012 p., то спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду України викладеного у справі №911/1247/18 від 21.08.2019 року, вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Захист майнового права фізичною чи юридичною особою відповідно до вимог ЦПК України може здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що арешт майна, про скасування якого просить ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був застосований під час досудового слідства за правилами КПК України 2012 року, то питання скасування арешту, накладеного у такий спосіб, відноситься до повноважень слідчого судді у розумінні положеньст.174 КПК України.

Крім того, Перехідними положеннями чинного КПК України чітко визначено порядок вирішення питань про скасування арешту майна, у зв`язку з чим суддя дійшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за позовом про скасування арешту майна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, заявнику слід роз`яснити, що він не позбавлений права звертатися до суду з заявою про звільнення майна з-під арешту в порядку кримінального судочинства.

На підставі наведеного, керуючись, п.1 ч.1 ст. 186, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за цивільним позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» код ЄДРПОУ 36789421 про скасування арешту накладеного 03.01.2017 Комінтернівським районним судом Одеської області у справі № 504/4440/16 (провадження № 1-кс/504/950/16) на нерухоме майно в межах кримінального провадження.

Роз`яснити, що даний спір належить до кримінальної юрисдикції.

На постанову може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Суддя В.К. Барвенко