Decision № 111549, 28.08.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2006 р.

Справа № 9/172-2983

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Сибірський Берег - Нові Продукти Харчування" вул. Сєрова, 4,м.Дніпропетровськ,49000

до Дочірнього підприємства "Савсервіс Галичина" вул. Промислова, 3, с.Острів,Тернопільський район, Тернопільська область,47728

За участю представників сторін:

позивача: Шумілова М.В., довіреність від 28.10.2005 р.

відповідача: не з’явився

Представника позивача ознайомлено з правами та обов’язками сторони у процесі згідно з ст. 22 ГПК України.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича компанія “Сибірський берег - Нові продукти харчування”, смт. Ювілейне, Дніпропетровської області, звернувся 13.07.2006 р. до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Дочірнього підприємства “Савсервіс Галичина ”, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, про стягнення 1912,76 грн. боргу за отриманий товар, суму інфляції в розмірі –49,35 грн., 176,38 грн. пені, 3% річних в сумі 25,84 грн., всього –2 164,33 грн. посилаючись на таке:

01.08.2005 р. між Позивачем - ТОВ “ТВК” Сибірський берег-Нові продукти харчування” та відповідачем –ДП “Савсервіс Галичина” укладено договір про надання прав уповноваженого дистриб’ютора за № 196а (дистриб’юторський договір).

У відповідності до п. 2.2 вказаної угоди відповідач, як дистриб’ютор за договором, зобов’язався закупляти у позивача, як Принципала, і перепродувати (поставляти) продукцію своїм клієнтам від свого імені, використовуючи свій власний рахунок.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 141 159,75 грн., згідно видаткових накладних.

Н підставі п. 5.2 договору відповідач зобов’язався оплачувати за отриману від позивача продукцію у відповідності з накладними на кожну партію товару.

Згідно п. 5.3 даної угоди ТзОВ ТВК “Сибірський берег-Нові продукти харчування” встановив для відповідача відстрочку платежу за поставлену продукцію на термін 21 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу.

Виконуючи взяті на себе зобов’язання дистриб’ютора за договором, ДП “Савсервіс Галичина” повернув отриманий товар на суму 1763,90 грн. на підставі видаткових накладних , а також оплатив поставлений йому товар в сумі 137483,09 грн., згідно банківських виписок .

Як стверджує позивач, станом на 13.07.2006 р. (день звернення з позовом до суду) борг відповідача за поставлений товар становить 1912,76 грн.

За неналежне виконання грошових зобов’язань відповідачу нарахувано інфляційні витрати в розмірі –49,35 грн., пеню в сумі 176,38 грн., а також 3% річних в розмірі –25,84 грн.

Ухвалою від 17.07.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 15:30 год. 28 серпня 2006 р.

В судовому засіданні 28.08.2006 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 28.07.2006 р. не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений ухвалою від 17.07.2006 р., Відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне:

01 серпня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича компанія”Сибірський берег-Нові продукти харчування”, як Принципалом, та Дочірнім підприємством “Савсервіс Галичина”, як Дистриб’ютором, укладено договір про надання прав уповноваженого дистриб’ютора (дистриб’юторський договір) за № 196а, предметом якого є організація на території, закріпленій за Дистриб’ютором, дистриб’юторської системи продажу продукції, що поставляється Принципалом.

На виконання договірних зобов’язань, позивач у відповідності з заявками відповідача, як дистриб’ютора , поставив на його адресу продукцію на загальну суму 141159,75 грн. на підставі видаткових накладних.

У відповідності до п. 5.2 дистриб’юторського договору відповідач зобов’язався проводити оплату у відповідності до накладних за кожну поставлену партію товару.

Згідно п. 5.3 вказаної угоди позивач, як Принципал за договором, встановив для відповідача, як, Дистриб’ютора відстрочку платежу за поставлену продукцію на строк 21 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу Принципала.

Як стверджує позивач, і такі його доводи не заперечуються відповідачем, останній повернув отриманий товар згідно видаткових накладних на загальну суму 1763,90 грн., а також сплатив на рахунок позивача 137483,09 грн.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за отриманий ним товар становить 1912,76 грн., яка виникла внаслідок часткової сплати суми видаткової накладної PH –00002-30 від 30.12.2005 р. та несплати вартості товару за накладними № PH –0000087 від 23.01.2006 р. і № PH –0000104 від 27.01.2006 р.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що ним поставлено відповідачу продукції на загальну суму 141 159,75 грн., яка останнім оплачена лише частково у сумі 139 246,99 грн., що є порушенням умов договору та приписів ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема :

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

2) зміна умов зобов’язання.

3) сплата неустойки.

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За порушення грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції в розмірі –49,35 грн., пеню в сумі 176,38 грн., а також 3% річних в розмірі –25,84 грн.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 5.5 договору № 196а від 01.08.2005 р., нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 30.12.2005 р. по 08.07.2006 р., що складає 176,38 грн., та поданий розрахунок цих санкцій, суд дійшов до висновку, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення , як такі, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України та положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

У зв’язку з тим, що грошові зобов’язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений в договорі, тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, і надають право позивачу вимагати від боржника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі наведеного, вимоги про стягнення суми інфляції в розмірі 49,35 грн. та трьох відсотків річних, що складає 25,84 грн., підлягають до задоволення судом як такі, що відповідають закону, встановленим судом обставинам справи та підтверджуються розрахунком.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на суму 1912,76 грн. в частині стягнення основного боргу, 49,35 грн. суми інфляційних нарахувань, 176,38 грн. в частині стягнення пені, та 25,84 грн. в частині стягнення 3% річних,

Судові витрати в силу положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача .

У судовому засіданні 28.08.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527,530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути 1912,76 грн. боргу, суму інфляції в розмірі –49,35 грн., 176,38 грн. пені, 25,84 грн. - 3% річних, та 220,00 грн. судових витрат із Дочірнього підприємства “Савсервіс Галичина”, (вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області р/р 260075019 ТОД АППБ “Аваль”, МФО 338501, ідентифікаційний код 30497845) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича компанія “Сибірський берег-Нові продукти харчування”, (вул. Теплична, 15, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, поштова адреса : вул. Сєрова, 4, м. Дніпропетровськ, п/р 26006050266040 в ЗАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299, ідент. код 33170930).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “06” вересня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Л.В. Кропивна