Court ruling № 111424943, 17.03.2023, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 758/8659/22

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення без розгляду заяви

про ухвалення додаткового рішення

17 березня 2023 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лещенко О.В.,

за участю секретаря - Конончука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» - адвоката Данилюка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» про виплату нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року представник відповідача - адвокат Данилюк Д.В. звернувся до суду з заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 судових витрат, понесених нею на правничу допомогу у даній цивільній справі у розмірі 8 900,00 грн.

Посилається на те, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року у справі № 758/8659/22 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» про виплату нарахованої, але невиплаченої заробітної плати- залишено без розгляду з підстави п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, а саме: додана до матеріалів справи копія ордеру не відповідала вимогам закону.

Однак, при ухваленні зазначеного рішення, судом не вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивач, відповідач та їх представники відсутні, представник відповідача - адвокат Данилюк Д.В. у своїй письмовій заяві просив розглядати заяву за його відсутності та відсутності відповідача, просив ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу та задовольнити його вимоги.

Представник позивача - адвокат Поліщук Р.М. у своїй письмовій заяві просив розглядати заяву за його відсутності та відсутності позивача, просив залишити без розгляду заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Врахувавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року у справі № 758/8659/22 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» про виплату нарахованої, але невиплаченої заробітної плати- залишено без розгляду з підстави п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, а саме: додана до матеріалів справи копія ордеру не відповідала вимогам закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст.133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено копію Акта №1-адв. приймання-передачі послуг від 24.01.2023 року на 8900 грн., копію Додатку 2 до Договору про надання правової допомоги від 29.11.2022 року щодо погодження вартості послуг, копію платіжної інструкції №5047 від 29.11.2022 року по сплаті правової допомоги та копію виписки по рахунку від 27.02.2023 року. Також до матеріалів основної справи було долучено копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 73 від 29.11.2022 року, укладеного між адвокатом Данилюком Д.В. та ТОВ «Біо-Фарм Трейд ЛТД».

Пунктом 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявления завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

При цьому, звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, залишення заяви без розгляду - це форма скінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України слідує, що необгрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є його диспозитивним правом. Для задоволення заявлених вимог відповідач повинен довести, а суд - встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Підписання позову неуповноваженою особою через неналежну форму ордеру адвоката Поліщука Р. М., як представника Позивача, не є доказом недобросовісних дій сторони позивача, а тому немає підстав вважати, що дії позивача є необґрунтованими.

Оскільки стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б дали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивача у справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, проаналізувавши процесуальні дії позивача по цій справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки містяться у постанові Київського апеляційного суду від 06.07.2022 р. у справі № 753/3484/20; постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі 741/1681/17, від 2 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц та у справі № 644/7976/18, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від 26 травня 2021 року у справі № 761/20963/17.

Крім того, у своєму відзиві від 09.12.2022 р. на позовну заяву відповідачем було зазначено, що ним будуть надані докази оплати понесених судових витрат на дату проведення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 21.02.2023 р. Подільського районного суду м. Києва після постановления ухвали про залишення позову без розгляду, представник відповідача зробив заяву про те, що протягом 5-ти днів останнім будуть подані докази про понесені судові витрати.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Копію вступної та резолютивної частини ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року про залишення позову без розгляду представник відповідача та представнику позивача направлено 21.02.2023 року на їх електронні пошти, вказані в матеріалах справи, та отримано ними, що підтверджується відповідними довідками про доставку в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення направлена відповідачем засобами поштового зв`язку 03.03.2023 року, тобто, після спливу п`ятиденного строку на подання такої заяви.

Отже, протягом 5-ти днів після постановления ухвали від 21.02.2023 р. Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/8659/22 доказів понесених судових відповідач до суду не подав.

Як зазначив Київський апеляційний суд у своїй постанові від 21.02.2023 р. по справі № 754/9982/18 (додається): «Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що законодавцем не встановлено чітко визначений строк для подання заяви про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у випадку залишення позову без розгляду.

Разом з тим, згідно із частиною 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Так, згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду».

Отже, застосуванню підлягає найбільш наближена норма (аналогія закону) - частина 8 статті 141 ЦПК України.

Тому у даному випадку представник відповідача пропустив строк на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» - адвоката Данилюка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» про виплату нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. В. Лещенко