Decision № 111407863, 05.06.2023, Zhovkva District Court of Lviv Oblast

Справа № 444/988/23

Провадження № 2/444/495/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Проданова М. О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна, про визнання права власності на частки спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та частки в майні двору як членів колишнього колгоспного типу двору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна, у якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд, з яких: право власності на 1/7 частину даного житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель і споруд як членом колишнього колгоспного типу двору та право власності на 2/7 частини даного житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель і споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких 1/7 частини даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд належала ОСОБА_5 як члену колишнього колгоспного типу двору, а 1/7 частини даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члену колишнього колгоспного типу двору, після смерті якого ОСОБА_5 спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила, а також просять визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за кожним по 1/7 частини даного житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.

Свої позовні вимоги мотивують наступнм.

Позивач ОСОБА_1 своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 змінила на ОСОБА_8 внаслідок реєстрації 23.05.1987 року шлюбу із ОСОБА_2 .

Її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а рідним братом ОСОБА_6 .

Зазначають, що будинок АДРЕСА_2 , відносився до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_9 .

Членами даного колгоспного типу двору станом на 30.06.1990 року та 15.04.1991 року були ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Так як будинок станом на 30.06.1990 року належав до колгоспного типу двору, а станом на 15.04.1991 року головою колгоспного типу двору за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_9 , іншими членами двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які не втратили право на частку в даному двору, то відповідно всім належало по 1/7 частці даного двору.

Вказують, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області Грещак Катерині Михайлівні як дружині померлого ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/7 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 і в цілому складається з двох кімнат житловою площею 36,2 кв. метри, кухні, коридору, кладових, двох веранд, загальною площею 76,5 кв.метри.

ОСОБА_5 на підставі зазначеного вищенаведеного свідоцтва право на спадщину за законом є власником 1/7 частини житлового будинку.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ще до її смерті помер ІНФОРМАЦІЯ_2 її син, ОСОБА_6 .

Стверджують, що заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей не мав.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не була зареєстрована, водночас ОСОБА_5 як мати померлого ОСОБА_6 , тобто як спадкоємець за законом першої черги фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину після смерті свого сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), право власності на частину житлового будинку, яка налажала їй як члену колишнього колгоспного типу двору, а також на право власності на частину житлового будинку, яке фактично нею успадковане, але юридично не оформлене після смерті її сина, ОСОБА_6 , а також на право власності на земельну ділянку, яке нею фактично успадковане, але юридично не оформлене після смерті сина, ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на час смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .

Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна постановою від 23.02.2023 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме на 2/7 ідеальних частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких 1/7 вищезгаданого житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_5 спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила своїх прав та на 1/7 вищезгаданого житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що належала ОСОБА_5 як члену колгоспного типу двору.

Підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії є те, що не подані правовстановлюючі документи на 2/7 ідеальних часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказують, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті матері, ОСОБА_5 , оскільки проживала з нею на день її смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Стверджують, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_2 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Зазначають, що в них відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на частини житлового будинку, належні їм як членам колгоспного типу двору, а також на частини житлового будинку, належні спадкодавцям.

Так як матері ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , належала на праві власності 1/7 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членові колгоспного типу двору, а також нею фактично було успадковано за законом, але юридично не оформлено право власності на 1/7 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_5 має право на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому право позивача ОСОБА_1 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того просять взяти суд до уваги також те, що кожен із них був членом колгоспного типу двору АДРЕСА_1 та до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні двору, а тому з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та наведених обставин справи за кожним із них підлягає визнанню право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 31.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 05.06.2023 року о 10 год. 00 хв.

Витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любові Вікторівни належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 60/2022, яка заведена 17.11.2022 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак в позовній заяві просили справу розглядати у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що визнають позовні вимоги, не заперечують проти задоволення таких.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Крім того приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи № 60/2022, яка заведена 17.11.2022 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивачів, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року.

Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року.

Позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2002 року.

Позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , який виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 23.06.2004 року.

З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00036453324, який виданий Сокальським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 10.08.2022 року, вбачається, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 змінила на ОСОБА_8 внаслідок реєстрації 23.05.1987 року шлюбу із ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, про що було складено актовий запис № 08. Тобто суд констатує, що дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_7 .

З свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 від 18.06.1966 року, а також повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00037554090 від 17.11.2022 року, вбачається, що батьками позивача є ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_6 стверджується, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було зроблено 26.02.1954 року актовий запис № 7, його батьком є ОСОБА_9 , матір`ю - ОСОБА_5 .

Тобто суд констатує, що позивач ОСОБА_11 та ОСОБА_6 є рідними сестрою та братом.

Викладеним у свідоцтві про право особистої власності на будівництво, яке видане виконкомом Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 15.05.1987 року, зареєстрованому в Червоноградському бюро технічної інвентаризації 17.05.1987 року за № 131, стверджується, що будинок АДРЕСА_2 , відносився до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_9 .

З довідки № 129, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 20.02.2023 року, вбачається, що станом на 30.06.1990 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: ОСОБА_9 , 1929 року народження, голова двору ОСОБА_5 , дружина голови двору, 1931 року народження, ОСОБА_6 , син голови двору, 1954 року народження, ОСОБА_3 , син голови двору, 1958 року народження, ОСОБА_1 , дочка голови двору, 1966 року народження, ОСОБА_4 , онук голови двору, 1987 року народження, ОСОБА_2 , зять голови двору, 1965 року народження.

З довідки № 130, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 20.02.2023 року, вбачається, що станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: ОСОБА_9 , 1929 року народження, голова двору, ОСОБА_5 , дружина голови двору, 1931 року народження, ОСОБА_6 , син голови двору, 1954 року народження, ОСОБА_3 , син голови двору, 1958 року народження, ОСОБА_1 , дочка голови двору, 1966 року народження, ОСОБА_4 , онук голови двору, 1987 року народження, ОСОБА_2 , зять голови двору, 1965 року народження.

Згідно з ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з даних, так як будинок станом на 30.06.1990 року належав до колгоспного типу двору, а станом на 15.04.1991 року головою колгоспного типу двору за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_9 , членами двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які не втратили право на частку в даному двору, то відповідно суд приходить до висновку, що всім належало по 1/7 частці даного двору.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області 11.06.2014 року.

Після смерті ОСОБА_9 було зареєстровано у Жовківській державній нотаріальній конторі спадкову справу № 159/2015, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40172739 від 17.04.2015 року.

Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області Грещак Катерині Михайлівні як дружині померлого ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/7 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 і в цілому складається з двох кімнат житловою площею 36,2 кв. метри, кухні, коридору, кладових, двох веранд, загальною площею 76,5 кв.метри.

Таке свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1207.

ОСОБА_5 на підставі зазначеного вищенаведеного свідоцтва право на спадщину за законом є власником 1/7 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42298513 від 14.08.2015 року.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_8 , яке видане виконавчим комітетом Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 19.04.2017 року.

Ще до смерті ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 її син, ОСОБА_6 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_9 , яке видане Туринківською сільською радою Жовківського району Львівської області 17.03.2008 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Туринківської сільської ради від 11.01.1996 року № 16 є власником земельної ділянки площею 0,2493 гектарів в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_4 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарськиї будівель.

Викладене підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії II-ЛВ № 001722, який виданий Туринківською сільською радою 17.07.1997 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 178.

Також ОСОБА_6 як члену колишнього колгоспного типу двору належить 1/7 частина з відповідною частиною господарських будівель і споруд в будинку АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався, що підтверджується викладеним у довідці № 669, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 14.11.2022 року та копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70664609, яка видана 17.11.2022 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В.

Частиною 2 статті 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Так як заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд бере до уваги, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не була зареєстрована, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 70664625 від 17.11.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З довідки № 125, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 20.02.2023 року, вбачається, що ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 126, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 20.02.2023 року, стверджується, що громадянка ОСОБА_5 була зареєстрована проживала разом із сином, громадянином ОСОБА_6 , до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , і вели спільне господарство.

А тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , як мати померлого ОСОБА_6 , тобто як спадкоємець за законом першої черги фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину після смерті свого сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), право власності на частину житлового будинку, яка налажала їй як члену колишнього колгоспного типу двору, а також на право власності на частину житлового будинку, яке фактично нею успадковане, але юридично не оформлене після смерті її сина, ОСОБА_6 , а також на право власності на земельну ділянку, яке нею фактично успадковане, але юридично не оформлене після смерті сина, ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті, зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на час смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , тобто позивачу 1. Заповіт посвідчено ОСОБА_12 , секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 41. Заповіт заповідачем не змінювався і не скасовувався, що підтверджується записом від 11.11.2022 року, який зроблений старостою села Туринка Л. Велика.

Посвідчення та чинність заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70664584, яка видана 17.11.2022 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В.

Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 17.11.2022 року звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Внаслідок її звернення було зареєстровано 17.11.2022 року спадкову справу № 60/2022, номер у Спадковому реєстрі 69937562, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70666006 від 17.11.2022 року.

Приватним нотаріусом видано позивачу ОСОБА_1 вже свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , а саме на право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 , а також на права власності на земельну ділянку, належну її синові, ОСОБА_6 , зважаючи на те, що ОСОБА_5 спадщину після його смерті фактично прийняла, але юридично не оформила.

Позивач ОСОБА_1 є власником даного майна.

Однак з постанови від 23.02.2023 року вбачається, що приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме на 2/7 ідеальних частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких 1/7 вищезгаданого житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_5 спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила своїх прав та на 1/7 вищезгаданого житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що належала ОСОБА_5 як члену колгоспного типу двору.

Підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії є те, що не подані правовстановлюючі документи на 2/7 ідеальних часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Викладеним у довідці № 659, яка видана 11.11.2022 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 .

Із довідки № 660, яка видана 11.11.2022 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом із мамою, ОСОБА_5 , до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , і вели спільне господарство.

Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті матері, ОСОБА_5 , оскільки проживала з нею на день її смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В той же час інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку, прийняли таку внаслідок спільного проживання із ОСОБА_5 чи внаслідок звернення до нотаріуса із заявою про прийняття такої в шестимісячний строк після її смерті з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.

Суд врахує, що чоловік ОСОБА_5 , ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ще до її смерті.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із довідки № 4849, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20.12.2022 року, вбачається, що в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_2 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Туринківської сільської ради 15.05.1987 року згідно рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16.04.1987 року та записано 16.05.1987 року в реєстрову книгу за № 131.

Дублікат свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок не видавався.

Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Туринка належить до Жовківської територіальної громади Львівського району Львівської області.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_2 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Довідкою № 127, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 20.02.2023 року, стверджується, що житловий будинок АДРЕСА_1 заборон і арештів немає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, в них відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на частини житлового будинку, належні їм як членам колгоспного типу двору, а також на частини житлового будинку, належні спадкодавцям.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 19.12.2022 року, та з довідки-характеристики № 4850, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 20.12.2022 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що рік побудови житлового будинку 1961 рік, площа забудови 91,5 м.кв., загальна площа житлового будинку 76,5 м. кв., житлова площа 36,2 м. кв.

При будинку є навіс, вбиральня, два сараї, погріб, а також споруди: ворота, огорожі, колодязь.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Вона єдиний спадкоємець за заповітом після смерті матері, осіб, які б мали право на обов`язкову частку і прийняли таку немає.

І так як матері позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_5 належала на праві власності 1/7 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членові колгоспного типу двору, а також нею фактично було успадковано за законом, але юридично не оформлено право власності на 1/7 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд після смерті ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що за позивачем ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_5 підлягає визнанню право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як наслідок право позивача ОСОБА_1 на спадкування вказаного майна підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того суд враховує, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були членами колгоспного типу двору АДРЕСА_1 та до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні двору, а тому з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що за кожним із позивачів підлягає визнанню право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , право власності на 3/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд, з яких: право власності на 1/7 частину даного житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель і споруд як членом колишнього колгоспного типу двору та право власності на 2/7 частини даного житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель і споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких 1/7 частини даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд належала ОСОБА_5 як члену колишнього колгоспного типу двору, а 1/7 частини даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члену колишнього колгоспного типу двору, після смерті якого ОСОБА_5 спадщину фактично прийняла, але юридично не оформила.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 , право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 23.06.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13 , право власності на 1/7 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 76,5 м2, житловою площею 36,2 м2 з відповідною частиною господарських будівель: навіс, вбиральня, два сараї, погріб та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10

Позивач 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_6 ,паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 30.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11

Позивач 3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12

Позивач 4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання: АДРЕСА_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 23.06.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13

Відповідач Жовківська міська радаЛьвівського району Львівської області, юридична адреса: 80300, Львівська область, Жовківська ОТГ, місто Жовква, вул. Львівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 04056248, електронна пошта: info@zhovkva-rada.gov.ua.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна, адреса: вул. Й. Сліпого, 2/2, місто Жовква, Львівський (колишній Жовківський) район, Львівська область, 80300, електронна пошта: kobzarzh@ukr.net.

Суддя Ясиновський Р. Б.